Справа № 22-ц- 28307 /2010 р. Головуючий І-ої інстанції: Лазюк С.В.
Категорія: право власності Доповідач: Івах А.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Пшенічної Л.В.,
суддів – Івах А.П., Борової С.А.,
при секретарі – Варюшичевій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Дзержинської районної у м. Харкові ради, треті особи: комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада про визначення порядку користування приватизованою квартирою між власниками згідно часток власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: виконавчий комітет Дзержинської районної у м. Харкові ради, Харківська міська рада про захист права власності та усунення перешкод в користуванні підсобними приміщеннями в квартирі, яка знаходиться в спільній частковій власності, -
в с т а н о в и л а:
20 вересня 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та виконавчого комітету Дзержинської районної у м. Харкові ради. Уточнивши свої вимоги, позивач просив визначити порядок користування приватизованою квартирою АДРЕСА_1 між ним та відповідачами – власниками квартири згідно часток власності за варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6662 від 29 жовтня 2007 року про можливість перепланування квартири, виконаного ТОВ «Харківреконструкція» та коректировки робочого проекту.
До участі у розгляді справи в якості третіх осіб залучені: Харківська міська рада, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».
Крім основних вимог позову ОСОБА_5 просив:
- зареєструвати у бюро технічної інвентаризації отримані у результаті перепланування зміни;
- зобов’язати виконавчий комітет Дзержинської районної у м. Харкові ради видати дозвіл на проведення робіт по переплануванню та переобладнанню приватизованої квартири у відповідності з рішенням суду;
- стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на його користь понесені ним витрати на оплату державного мита у сумі 8, 50 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи;
- стягнути з відповідачів на його користь витрати, понесенні ним на проведення експертизи у сумі 1707, 30 грн.;
- стягнути з відповідачів на його користь витрати на правову допомогу у сумі 5 000 грн., з урахуванням раніше понесених витрат, загальна сума до стягнення складає 10 000 грн.;
- стягнути з відповідачів на його користь, понесені ним витрати на оплату виконання проектної документації у сумі 1005, 07 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_5 посилався на те, що є власником 58/100 частин спірної квартири, відповідачам належить:
- 9/100 частин – ОСОБА_1;
- 13/100 частин – ОСОБА_2;
- 20/100 частин – ОСОБА_3
При цьому він користується жилими приміщеннями № 9 площею 21, 8 кв. м., № 17 площею 24, 1 кв. м., № 19 площею 11, 2 кв. м., № 18 площею 30, 5 кв. м. та підсобними приміщеннями № 20 – 4, 9 кв. м. та № 2 – 2, 6 кв. м. ОСОБА_1 – власник житлового приміщення № 15 площею 14, 3 кв. м.; ОСОБА_2 – власник приміщення № 14 площею 21, 3 кв. м., а ОСОБА_3- № 12 розміром 13, 5 кв. м. та № 13 розміром 19, 5 кв. м.
Оскільки між сторонами не досягнуто згоди відносно користування спільними приміщеннями загального користування у квартирі, відповідачі користуються спільними приміщеннями у більшому розмірі, ніж їх частки у праві спільної власності, не сплачують за це відповідні плати, створюють позивачеві побутові незручності та труднощі у користуванні його часткою у спільній загальні площі, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідачі позовні вимоги ОСОБА_5 не визнали, звернулися до суду із зустрічним позовом до останнього про усунення перешкод у користуванні приміщеннями: № 20 – коридором та № 2 – вбудованою шафою, якими ОСОБА_5 незаконно володіє, здійснивши незаконні дії, спрямовані на самовільне переобладнання та реконструкцію всієї спірної квартири, при цьому встановив додаткові перегородки та металеві двері, перекрив доступ до балкону, встановив напільне покриття та влаштував додатковий вихід з кімнати № 18.
Позивачі за зустрічним позовом посилаються на ті обставини, що ОСОБА_5 відповідно до проекту виконано перепланування без належного дозволу, тобто він провів перепланування та переобладнання у спільній квартирі самовільно, тому просили суд першої інстанції зобов’язати ОСОБА_5 привести приміщення у попередній стан, надати вільний доступ до приміщень № 2 та № 20 усім співвласникам квартири.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 червня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.
ОСОБА_5 дозволено у розумні строки виконати роботи з перепланування приміщень у квартирі АДРЕСА_1 згідно «Робочого проекту» від жовтня 2006 року, розробленого ТОВ «Харківреконструкція», з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи ХНІСЕ ім. Бокаріуса № 6662 від 29.10.2007 р. та «Коректировки робочого проекту» від серпня 2008 року. Встановити призначення приміщень після перепланування згідно «Експлікації приміщень» аркушу 2 «Коректировки робочого проекту» від серпня 2008 року «План квартири після перепланування згідно з Порядком користування, визначеним у експертизі № 6662 від 29.10.2007 р.»
Зобов’язано відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надати доступ до комунікацій (водопроводу, каналізаційним стоякам і вентиляційним каналам) на час виконання робіт і чинити перешкоди проведенню робіт по переплануванню.
Визначено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 після перепланування, а саме:
У виключне користування ОСОБА_5 надано такі приміщення:
- № 9 площею 21, 8 кв. м.;
- № 17 площею 24, 1 кв. м.;
- № 19 площею 11, 2 кв. м.;
- № 18 площею 30, 5 кв. м.
Всього житлової площі – 87, 6 кв. м.
- балкони 7, 8 кв. м.;
Службові приміщення:
- коридор № 20 площею 4, 9 кв. м;
- частина коридору № 16 площею 2, 5 кв. м.;
- частина коридору № 5 площею 9,3 кв. м.;
- кладова № 2 і частина коридору № 1 загальною площею 3, 9 кв. м.
Всього 20, 6 кв. м. службової площі.
Відповідачам у виключне користування надано такі приміщення:
- ОСОБА_2 – жиле приміщення № 14 площею 21, 3 кв. м.;
- ОСОБА_1 – жиле приміщення № 15 площею 14, 3 кв. м. і службове приміщення: частина коридору № 16 площею 2, 2 кв. м.;
- ОСОБА_3 – жиле приміщення № 12 площею 13, 5 кв. м., жиле приміщення № 13 площею 19, 5 кв. м., службове приміщення: вбудована шафа в коридорі № 11 площею 0, 5 кв. м.
Всього житлової площі 33 кв. м.
У спільне користування відповідачів за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надано наступні службові приміщення:
- кухня № 7 площею 13, 2 кв. м.;
- частина ванної кімнати № 6 площею 3, 4 кв. м.;
- частина ванної кімнати № 6 площею 2,1 кв. м.;
- коридор № 11 площею 15, 9 кв. м.;
- вбиральня № 4 площею 1, 3 кв. м.
Всього 35, 9 кв. м. службової площі.
У спільне користування всіх власників: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надано наступні службові приміщення:
- частину коридору № 1 і частину коридору № 3 площею 11, 9 кв. м.;
- частину коридору № 5 площею 5, 15 кв. м.;
- коридор № 10 площею 8, 2 кв. м.
Всього 25, 25 кв. м. службової площі.
Витрати по переплануванню квартири покладено на ОСОБА_5
Виконавчий комітет Дзержинської районної у м. Харкові ради зобов’язано надати дозвіл на проведення робіт з перепланування згідно рішення суду.
КП «ХМ БТІ» зобов’язано зареєструвати отримані в результаті перепланування зміни.
З ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_5 стягнуто понесені ним витрати, а саме: державне мито – 8, 50 грн., інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 7, 50 грн.
Витрати по проведенню експертиз, які складають 1707, 30 грн. покладено на ОСОБА_5
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 – відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити у повному обсязі, а їх зустрічний позов до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні майном та зобов’язання ОСОБА_5 привести майно в стан, що передував внесеним змінам – задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
Задовольняючи позовні вимог ОСОБА_5 щодо надання дозволу йому на виконання робіт з перепланування приміщень у спірній квартирі згідно «Робочого проекту» та з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи та «Коректировки робочого проекту», а також визначення порядку користування квартирою після перепланування згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ ім. Бокаріуса № 6662 від 29 жовтня 2007 року, суд виходив з того, що квартира належить сторонам на праві спільної приватної власності, між співвласниками і мешканцями квартири виникають конфлікти та непорозуміння з приводу користування службовими приміщеннями у квартирі, що складають 86, 3 кв. м. У відповідності до варіанту експертизи ОСОБА_5 із своєї частки у спільній площі, яка складає 49, 8 кв. м. отримує у виняткове користування 20, 6 кв. м., а відповідачі отримують у користування 38, 6 кв. м. службової площі замість 36, 5 кв. м., що припадає на їх сукупну частку. Суд дійшов висновку, що за таким варіантом визначення порядку користування службовою площею відповідачі не позбавлені можливості користуватися приміщеннями № № 1, 3, 5, 10 площею 25, 25 кв. м. для проходу до своїх жилих кімнат.
Висновок суду першої інстанції ґрунтується на основі повно та всебічно з’ясованих конкретних обставинах, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які суд дослідив належним чином в ході судового розгляду, відповідає вимогам ст. ст. 57, 59, 64 ЦПК України, ст. ст. 356, 358, 360, 379, 382, 383 ЦК України, погоджується з роз’ясненнями, що містяться у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 15.
Так, по справі достовірно встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить:
- ОСОБА_1 – 9/100 частин згідно договору купівлі-продажу р. № 1-648, посвідченого 07.10.2003 р. 10-ю ХДНК;
- ОСОБА_5 – 13/100 частин згідно договору купівлі-продажу р. № 2265, посвідченого 28.03.2006 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, 18/100 частин згідно договору міни р. № 1047, посвідченого 11.02.2006 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, 27/100 частин згідно договору купівлі-продажу, р. № 1143, посвідченого 15.02.2006 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, загальна частка складає 58/100 частин;
- ОСОБА_2 – 13/100 частин згідно свідоцтва про право власності, р. № 1-94-42559 від 15.11.1994 р.;
- ОСОБА_3 – 20/100 частин згідно свідоцтва про право на спадщину, р. № 3-1278, виданого 03.11.2005 р. 6-ю ХДНК.
При цьому вказані у правовстановлюючих документах розміри часток співвласників на об’єкт нерухомого майна в сумі становлять одиницю, загальна площа квартири складає 250, 3 кв. м., це 156, 2 кв. м. – жилої площі та 86, 3 кв. м. – службових приміщень (приміщень загального користування).
Щодо жилих приміщень, які належать сторонам на праві приватної сумісної часткової власності, у останніх спору не виникає.
При визначенні порядку користування співвласниками службовими приміщеннями, суд обґрунтовано керувався висновком судової будівельно-технічної експертизи № 6662 від 29 жовтня 2007 року.
На виконання вимог ст. 215 ЦПК України, виходячи із встановлених обставин і визначених відповідно до них правовідносин, суд першої інстанції привів мотиви свого рішення.
Виходячи з паритету інтересів співвласників спірної квартири, судова колегія вважає, що суд правильно дійшов висновку щодо можливості визначити порядок користування приміщеннями загального користування (службовими приміщеннями) та вирішив спір у такий спосіб.
Положенням ч. 3 ст. 358 ЦК України передбачається, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 22 грудня 1995 року № 20 з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму від 25 травня 1998 року № 15 «Про судову практику у справах за позовом про захист права власності приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонами ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
За положеннями ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Приймаючи до уваги, що метою перепланування є покращення санітарно-побутових умов проживання співвласників спірної квартири, а згідно висновку експертизи перепланування не вплине на несучу властивість основних будівельних конструкцій будинку та в результаті перепланування квартири поліпшуються санітарно-побутові умови проживання, як позивача так і відповідачів, при такому варіанті перепланування квартири жила площа, що належить кожному із співвласників, не зміниться, судова колегія вважає, що оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши конкретні обставини справи, суд першої інстанції, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив це питання згідно із законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 100 ЖК України переобладнання і перепланування жилого приміщення провадиться з метою підвищення його благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця з дозволу виконавчого комітету.
У разі відмови наймодавця, наймача або членів його сім'ї у згоді на переобладнання чи перепланування жилого приміщення спір може бути вирішено в судовому порядку, якщо на переобладнання чи перепланування є дозвіл виконавчого комітету.
Так, зобов’язуючи позивача провести певні переобладнання у спірній квартирі, суд врахував, що відповідно до вимог законодавства України перепланування квартири можливе лише за наявності дозволу виконавчого комітету.
Оскільки співвласниками-відповідачами у справі не надано згоди на переобладнання і перепланування приміщень загального користування, позивач звернувся до суду зі своїм позовом.
У відповідності до рішення Харківської міської ради народних депутатів від 19 березня 1992 року «Про комунальну власність міста» будинок № 23 по вулиці Римарській належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Згідно довідки управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради будинок № 23 по вул. Римарській знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс», яке рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 та від 22.07.2007 року № 188 визначено балансоутримувачем та управителем житлового фонду територіальної громади м. Харкова.
Таким чином, Харківська міська рада та її виконавчі органи забезпечують схоронність житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова у встановленому законодавством порядку та управляють майном, що належить до комунальної власності, майновими фондами житлово-комунального господарства та іншим майном для задоволення потреб населення.
В ході розгляду справи по суті представник Харківської міської ради, що діє на підставі довіреності № 08-11/659/2-10 від 23 березня 2010 року, у відповідності до наданих йому повноважень за вказаною довіреністю, вважав за можливе визначити порядок користування квартирою та проведення її перепланування.
Вказана обставина свідчить про надання дозволу виконавчим комітетом на виконання перепланування та переобладнання.
Рішення суду в частині покладення зобов’язання на виконавчий комітет Дзержинської районної у м. Харкові ради надати дозвіл на проведення робіт з перепланування згідно рішення є таким, що підлягає скасуванню, у задоволенні позову ОСОБА_5 в цій частині слід відмовити.
Оскільки порядок користування квартирою з переобладнанням і переплануванням визначається за рішенням суду, то зобов’язання виконавчого комітету надати дозвіл на проведення робіт з перепланування згідно з рішенням суду є зайвим.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 висновків суду щодо задоволення основного позову ОСОБА_5 та відмови у задоволенні зустрічного позову не спростовують.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення – зміні зі скасуванням його в частині та ухваленням нового рішення, яким відмовити в цій частині ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 червня 2010 року змінити:
- в частині зобов’язання виконавчого комітету Дзержинської районної у м. Харкові ради надати дозвіл на проведення робіт з перепланування згідно рішення скасувати.
У задоволенні позовних вимог у цій частині ОСОБА_5 відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий -
Судді: