Справа № 22-ц- 26014 /2010 р. Головуючий І-ої інстанції: Плетньов В.В.
Категорія: відшкодування шкоди Доповідач: Івах А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Пшенічної Л.В.,
суддів – Івах А.П., Борової С.А.,
при секретарі – Варюшичевій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування майнової шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, просила стягнути з закритого акціонерного товариства Страхова компанія (далі ЗАТ СК) «ВУСО» на її користь суму страхового відшкодування у розмірі 22 480, 52 грн., де (витрати на ремонт автомобіля 23 812, 38 грн. – франшиза 1 331, 86 грн., 3 % річних у сумі 356 грн.
В обґрунтування позову посилалась на те, що 08.09.2008 року між нею та ЗАТ СК «ВУСО» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу – автомобіля Volkswagen Passat B 6 д/н НОМЕР_1, відповідно до якого вона своєчасно та у повному обсязі вносила страхові платежі, виконуючи умови договору.
28 червня 2009 року у с. Коробів Хутір Зміївського району Харківської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивачки, за кермом якого перебувала ОСОБА_2 та автомобіля AUDI A-8, д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3
В результаті ДТП автомобілю Volkswagen Passat B 6 д/н НОМЕР_1 спричинені механічні ушкодження, а саме: деформація лівого переднього крила, лівої передньої двері, задньої лівої двері, заднього лівого крила.
1 липня 2009 року представником Страховика зроблено огляд транспортного засобу.
Відповідно до листа № 3442 від 5 серпня 2009 року ЗАТ СК «ВУСО» їй відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
ОСОБА_1 зазначала, що надала відповідачу усі необхідні документи, які підтвердили факт настання страхового випадку, та які необхідні для страхового стягнення, проте ЗАТ СК «ВУСО» виплати не здійснила.
Позивачкою за власні кошти виконано ремонт вказаного вище транспортного засобу, затрати на який склали 23 812, 38 грн., про що також відповідачу було надано відповідні довідки.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено, на її користь з ЗАТ СК «ВУСО» стягнуто страхове відшкодування у сумі 22 480, 52 грн., 3 % річних за період з 15 серпня 2009 року по 23 червня 2010 року – 576 грн., судовий збір – 229 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи – 120 грн., що у сумі становить 23 405, 52 грн.
В апеляційній скарзі ЗАТ СК «ВУСО» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивачка виконала умови договору страхування наземного транспортного засобу, а відповідач свої обов’язки по виплаті страхового відшкодування не виконав, з останнього підлягають стягненню:
- 22 480 грн. 52 коп. – страхова виплата;
- 576 грн. – 3 % річних за період з 15 серпня 2009 року по 23 червня 2010 року, а також судові витрати.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується, оскільки вони засновані на законі та відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 16, п. 3 ст. 20, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Зі справи вбачається, що 8 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір № 033678-02-21-01 добровільного страхування наземного транспортного засобу – автомобілю марки Volkswagen Passat B 6 д/н НОМЕР_1, 2008 р. в., пробіг – 0 км. (а. с. 100 – 114) згідно якого страховик прийняв під страховий захист майнові інтереси страхувальника, що не суперечить чинному законодавству та пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зазначеним у договорі.
Згідно з п. 4.1.1, 4.1.1.1, 4.1.1.2 договору, страховим випадком є пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди – події, яка виникла при русі ТЗ, в результаті якої заподіяна шкода застрахованому ТЗ:
- за умови, що особа винна у скоєнні ДТП не встановлена, або цієї особи не існує чи встановлено, і ця особа – водій застрахованого ТЗ;У
- за умови, що особа винна у скоєнні ДТП встановлена, і якщо ця особа – не водій застрахованого ТЗ.
За умовами п. 8 договору «Дії страхувальника при настанні страхового випадку» при настанні страхового випадку страховик зобов’язаний:
- вжити заходів по порятунку застрахованого ТЗ та зменшенню збитків, заподіяних внаслідок настання страхового випадку, а також по збереженню слідів страхового випадку;
- до зміни обставин події, що відбулася (місця розташування учасників ДТП, слідів настання страхового випадку тощо), але не пізніше 2-ох годин, повідомити про настання страхового випадку страховика та виконувати усі його інструкції, а також державні органи до компетенції яких входить підтвердження факту настання страхового випадку (ДАІ, МВС, пожежна охорона тощо (далі – компетентні органи) і на протязі 2-ох годин з моменту ДТП пройти медичний огляд на предмет алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння. У випадку, якщо виконання вказаних вимог було неможливим, страхових зобов’язаний надати підтвердження наявності поважних причин.
- вжити заходів для встановлення інших учасників події, записати їх данні: марку, модель та державний номер ТЗ, данні про особу, яка керувала ТЗ, номер полісу страхування цивільної відповідальності, найменування та адресу страхової компанії іншої сторони;
- при ДТП діяти у відповідності до п. п. 2.10, 2.11 Правил дорожнього руху, а також вимагати від представників компетентних органів виконання необхідних дій: складання протоколу огляду місця події, опитування свідків, складання схеми ДТП тощо;
- без письмової згоди страховика не давати обіцянок і не приймати пропозиції відносно відшкодування завданих збитків;
- для отримання страхового відшкодування надати страховику повний комплект документів, передбачених договором та пред’явити документ, який посвідчував би його особу;
- до огляду пошкодженого ТЗ представником страховика у відповідності до п. 7.3.2 договору не проводити ніяких ремонтних робіт та не вживати заходів по його відновленню;
- у випадку викрадення чи угону ТЗ передати представнику страховика повний комплект оригінальних ключів від нього, чи довідку про їх вилучення органами МВС.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази у їх сукупності, встановив фактичні обставини по справі, правильно визнав юридичну природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами і закон, що їх регулює.
Висновок суду про необхідність у задоволенні позовних вимог у повному обсязі ґрунтується на основі повно та всебічно з’ясованих конкретних обставинах, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які суд дослідив належним чином в ході судового розгляду, відповідає вимогам ст. ст. 57, 59, 64 ЦПК України, Закону України «Про страхування», ст. ст. 526, 625, 988-989, 992 ЦК України.
Відмовляючи ОСОБА_1 у здійсненні виплати суми страхового відшкодування, відповідач посилався на порушення позивачем п. 8.1.2 згідно якому водій ТЗ повинен був звернутись до страхової компанії не пізніше 2-ох годин, після настання ДТП пройти медичний огляд на предмет алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.
Судова колегія вважає, що оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши конкретні обставини справи, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України позивачем доведені обставини настання страхового випадку, надані належні докази на підтвердження наявності поважних причин не у повній точності до умов, визначених Договором страхування, виконання вимог, передбачених п. 8.1.2 цього договору.
Правильно вирішено судом питання щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі ЗАТ СК «ВУСО» висновків суду першої інстанції не спростовують, посилання апелянта на порушення норм процесуального права колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані порушення на права і обов’язки відповідача не впливають.
Підстав для задоволення апеляційної скарги, або інших підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий –
Судді: