ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

22.12.10                                                                                           Справа  № 4/75

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Кузь В.Л., Юркевич М.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Букотрейдінг»(м. Чернівці)

на рішення Господарського суду Чернівецької області

від 18.10.2010р. у справі № 4/75

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії ПАТ «Промінвестбанк»в м. Чернівці

до відповідача-1 приватного підприємця ОСОБА_3 (м. Чернівці)

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст»(м. Чернівці)

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Букотрейдінг»(м. Чернівці)

про стягнення заборгованості 436035,26 грн

за участю представників: не з’явились

У клопотанні Скаржника у справі про відкладення розгляду справи 22.12.2010 року було відмовлено у зв’язку з відсутністю документів, що обґрунтовують обставини, викладені у ньому, а також беручи до уваги сплив строку, встановленого ст. 69 ГПК України для розгляду господарських справ.

Рішенням від 18.10.2010р. у справі №4/75 Господарського суду Чернівецької області (суддя Проскурняк О.Г.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії ПАТ «Промінвестбанк»в м. Чернівці до приватного підприємця ОСОБА_3 (м. Чернівці), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст»(м. Чернівці) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Букотрейдінг»(м. Чернівці) про стягнення заборгованості 436035,26 грн.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Букотрейдінг» подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Чернівецької області скасувати, з огляду на наступне:

- судом порушені норми ч. 2 ст. 80 ГПК України, відповідно до якої господарський суд повинен припинити провадження у справі у випадку, якщо є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

- господарський суд Чернівецької області не мав права вдруге звертати стягнення на предмет іпотеки, оскільки предметом обох позовів є захист порушеного права Позивача на повернення боржником коштів, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки;

- в резолютивній частині рішення суду не було зазначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації всупереч вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку»;

- згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність  перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, вартість якого, в договірному порядку визначена сторонами в розмірі 816583,37 грн, інше.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Чернівецької області - відсутні, з огляду на наступне:

Як б?уло встановлено місцевим гос?подарським судом в оскаржува?ному рішенні та підтверджуєт?ься матеріалами, наявними у сп?раві 31 січня 2008 року між Аакціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії “Відділенн?я Промінвестбанку в м. Чернівц?і” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укла?дено кредитний договір про ві?дкриття кредитної лінії № 124 із змінами № 927 від 18 липня 2008 року, № 1634 від 27 листопада 2008 року, № 1664 від 29 грудня 2008 року (19-26), згідно якого приватний підприємець ОСОБА_3 отримала кредит в розмі?рі 1000000,00 грн. із цільовим призначенням для придбання товарно-матеріальних цінностей та оплати послуг.

Відповідно до рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01 жовтня 2009 року у справі № 2/98 (а.с. 34-36) задоволено позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі “Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ТОВ “Фінтраст” та ТОВ “Букотрейдінг” та стягнуто на користь банку солідарно з ФОП ОСОБА_3, як позичальника та з ТОВ “Фінтраст”, як фінансового поручителя заборгованості за рахунок грошових коштів у розмірі 301015,31 грн., а з ТОВ “Букотрейдінг” як майнового поручителя заборгованість в межах заставної вартості предмету іпотеки в розмірі 816583,37 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (нежиле приміщення операторна АГЗС загальною площею 6,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Хотинський район, Данковецька сільська рада, АДРЕСА_1 та земельну ділянку за кадастровим № 7325081600:01:001:0002, площею 1,0669 га, що розташована на території Данковецької сільської ради в АДРЕСА_1 Хотинського району Чернівецької області.

При цьому, твердження позивача про те, що місцевий господарський суд повинен був припинити провадження у справі, оскільки господарським судом вже було вирішено спір між тими ж сторонами та про той самий спір, є необґрунтованим та таким, що не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення з огляду на те, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди за управління кредитом у формі кредитної лінії, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, інфляційних по простроченому кредиту та інфляційних по простроченим відсоткам за користування кредитом шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

В той же час предметом спору у справі № 2/98 є стягнення заборгованості по тілу кредиту.

За таких обставин предмети спору у справі № 2/98 та у даній справі є різними, а тому судом було правомірно прийнято рішення по суті спору у даній справі.

Разом з цим, як було вірно встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №2/98 від 01.10.09 встановлено факт порушення приватним підприємцем ОСОБА_3 умов п.4.2.1, 4.2.2 кредитного договору № 124 від 31 січня 2008 року, а саме: непогашення заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом та заборгованості по комісійній винагороді за управління кредитом у формі кредитної лінії.

Згідно ч. 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, а тому вищенаведений факт не підлягає додатковому доведенню Позивачем у справі в межах розгляду даної справи.

Відповідно до пункту 3.2. кредитного договору № 124 проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 17% річних. Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод “факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти нараховуються Банком щомісячно 25 числа за період з першого числа місяця по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2 цього договору. Проценти сплачуються Позичальником щомісячно в термін з дати нарахування до 01 числа наступного місяця. Проценти за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

Пунктом 3.3. кредитного договору № 124 встановлено, що за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 1% річних від фактичної заборгованості, відповідно до п.2.1. цього договору. Комісійна винагорода за управління кредитною лінією нараховується банком 25 числа та сплачується позичальником щомісячно в термін з дати нарахування до 1 числа. наступного місяця з поточного рахунку позичальника. За перерахування кредитних коштів на рахунки контрагентів, які відкриті в інших комерційних банк позичальник щомісячно сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 0,1 % від суми такого перерахування. За невикористаний ліміт при кредитуванні позичальник сплачує банку комісію у розмірі 0,3 річних на суму фактичного щоденного залишку заборгованості. Нарахування комісії здійснюється щомісячно 25 числа та сплачується позичальником щомісячно в термін з дати нарахування до 1 числа наступного місяця з поточного рахунку позичальника.

Відповідно до п. 3.4. кредитного договору № 124 встановлено, що у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 25 процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 цього договору.

Згідно пункту 6.4. кредитного договору № 124, цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно виписок по позичковому рахунку фізичної особи Відповідача-1 у справі, розрахунків заборгованості та заяви Позивача про збільшення позовних вимог, за рахується заборгованість у сумі 289655,48 грн., з них 281813,12 грн. –відсотки за користування кредитом за період з 16 жовтня 2009 року по 31 липня 2010 року та 7842,36 грн. –комісійна винагорода за управління кредитом у формі кредитної лінії за період з 16 жовтня 2009 року по 31 липня 2010 року.

При цьому, розмір стягнутих з Відповідача-1 сум в доводах апеляційної скарги під сумнів не ставиться.

Не виявлено порушень норм матеріального права та приписів кредитного договору і Львівським апеляційним господарським судом при перегляді даної справи в апеляційному порядку відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, а тому оскакржуване рішення в цій частині є таким, що підлягає залишенню без змін.

29.12.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінтраст” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладеного договір поруки № 1666 відповідно до умов якого, фінансовим поручителем за кредитними зобов’язаннями ФОП ОСОБА_3, виступило ТОВ “Фінтраст” (а.с. 26).

Згідно п. 2.1. даного договору, Поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 124 та у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань бере на себе зобов'язання по сплаті Кредитору до 30 січня 2009 року:

1) заборгованість по наданому кредиту в розмірі 1000000,00 грн.;

2) процентів, нарахованих за користування кредитом з розрахунку 26% річних (у тому числі, у разі прострочення виконання зобов'язання по повернення кредиту, процентів за неправомірне користування кредитом –36% річних від суми заборгованості), комісії за управління кредитом з розрахунку 1% відсоток річних;

3) неустойки (штрафу, пені);

4) збитків завданих кредиторові.

Згідно п. 2.2 договору поруки, у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов'язань, що випливають із кредитного договору, Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник до повного виконання всіх своїх зобов'язань у повному обсязі.

Пунктом 5.4. договору поруки визначено, що строк дії договору починається з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобов’язання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін та доповнень до нього.

Відповідно до договору іпотеки від 31.01.2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Букотрейдінг”, майновим поручителем Відповідача-1 виступило ТОВ “Букотрейдінг”.

Згідно пункту 1.1 вказаного Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю “Букотрейдінг”, як майновий поручитель, солідарно зобов'язаний в межах вартості предмету іпотеки та в порядку, передбаченому кредитним договором № 124 від 31 січня 2008 року повернути іпотекодержателю кредитну заборгованість.

Згідно пункту 1.2. договору, предметом іпотеки є: нежиле приміщення (операторна АГЗС) загальною площею 6,5 м кв., що знаходиться за адресою Чернівецька область Хотинський район, Данковецька сільська рада, урочище Чернівецька область, Хотинський район, Данковецька сільська рада, АДРЕСА_1 та земельна ділянка за кадастровим № 7325081600:01:001:0002, площею 1,0669 га, що розташована на території Данковецької сільської ради в АДРЕСА_1 Хотинського району Чернівецької області, які належать на праві власності ТзОВ «Букотрейд».

Пунктом 7.3. договору іпотеки встановлено, що цей договір діє до повного виконання зобов’язань іпотекодавцем за кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

При цьому, як вже було зазначено вище, оскільки усі грошові зобов’язання за основним договором (кредитним) виконані Відповідачем-1 у справі не були, рішення Господарського суду Чернівецької області в частині звернення стягнення на заставлене майно є обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Разом з цим, беручи до уваги твердження Скаржника, визначене як підстава для скасування оскаржуваного рішення про те, що Господарський суд Чернівецької області не мав права вдруге звертати стягнення на предмет іпотеки, оскільки предметом обох позовів є захист порушеного права Позивача на повернення боржником коштів, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про іпотеку»іпотечний договір може містити, окрім іншого, визначення вартості предмета іпотеки.

Так, на виконання вказаної диспозитивної норми Закону, сторони за договором іпотеки від 31.01.08 встановили, що загальна вартість переданого в іпотеку майна за згодою сторін становить 816583,37 грн. (п.п. 1.2.1., 1.2.2. Договору )

Разом з цим, визначення договірної вартості переданого в іпотеку майна не встановлює обмежень у грошовому виразі щодо майнової відповідальності іпотекодержателя на суму 816583,37 грн., то оскільки за іпотечним договором Позивач у справі отримав право отримувати задоволення своїх вимог за грошовими зобов’язаннями ПП. ОСОБА_3 шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

При цьому, сума коштів, отриманих внаслідок реалізації зазначеного майна, не обов’язково дорівнюватиме встановленій у іпотечному договорі його договірній вартості і може перевищувати 816583,37 грн чи бути меншою.

Вказані обставини, зокрема підтверджуються і наступним:

Згідно п. 7.3 Договору іпотеки цей договір діє до повного виконання зобов’язань іпотекодавцем за Кредитним договором або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

Окрім того, відповідно до п. 5.3 Іпотечного договору за рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації предмету іпотеки Іпотекодавець має право задоволити, окрім іншого, свої вимоги, що випливають із Кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення.

За таких обставин, з огляду на вищенаведене, рішення Господарського суду Чернівецької області є таким, що прийняте відповідно до матеріалів, наявних у справі з врахуванням обставин, що мають значення для правильного її вирішення та вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому є таким, що підлягає залишенню без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

Рішення 18.10.2010р. у справі №4/75 Господарського суду Чернівецької області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий          суддя                                                            Желік М.Б.

                                        суддя                                                            Кузь В.Л.

                              суддя                                                            Юркевич М.В.