Справа 22ц-9694/2010 р. Головуючий в суді І інстанції Пінкевич Н.С.
Категорія 19,20 Доповідач в суді II інстанції Поліщук М.А.
У Х В А Л А
Іменем України.
29 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Антоненко В.І.
суддів: Поліщука М.А., Касьяненко Л.І,
при секретарі: Сашко Я.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_7, ОСОБА_8, комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування права власності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2009 року позивач звернувся до суду з даним позовом і просив визнати недійсним договір від 20 січня 2009 року купівлі-продажу домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
В ході розгляду справи позовні вимоги доповнив, просив також визнати недійсною довіреність від імені ОСОБА_3 на ім.’я ОСОБА_5, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21 жовтня 2007 року, скасувати право власності ОСОБА_4 на житловий АДРЕСА_1
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що оспорюваний договір купівлі-продажу домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 був укладений від його імені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі довіреності, яку позивач не підписував. ОСОБА_5 не мав повноважень на укладення договору купівлі-продажу від імені позивача, а у позивача було відсутнє волевиявлення на продаж будинку. Проданий житловий будинок є спільною власністю подружжя, а його дружина згоди на відчуження будинку не надавала.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив із того, що правових підстав для визнання недійсними довіреності і договору купівлі-продажу не встановлено, так як позивачем не доведено перевищення повноважень представника і те, що довіреність ним не видавалась.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими і узгоджуються із вимогами закону.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Правовими підставами позовних вимог позивачем визначено положення ст..ст.203,215 ЦК України.
Згідно ст.203 ЦК України
3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 жовтня 2007 року ОСОБА_3 видав довіреність строком на три роки, якою уповноважив ОСОБА_5 представляти його інтереси з питань розпорядження будинком під №8 з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області, та земельною ділянкою, на якій він розташований, для чого надав йому право, в тому числі розписуватись за нього, підписувати цивільно-правові угоди.
20 січня 2009 року між ОСОБА_3, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_5, та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 купив домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи, складеного 8 вересня 2010 року, рукописний запис «ОСОБА_3С.» і підпис від імені ОСОБА_9 у графі «підпис» у другому примірнику довіреності від 21 жовтня 2007 року від імені ОСОБА_3 на імя ОСОБА_5, а також підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Розписка в одержанні нотаріально оформленого документа», у рядку з № нотаріальної дії 962, на аркуші 127 реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на 2007 рік, що почато і закінчено відповідно 31 серпня 2007 року і 27 грудня 2007 року - виконані ОСОБА_3.
Встановивши вказані обставини, суд з врахуванням правових підстав позову, доказів, наданих сторонами на підтвердження та заперечення позовних вимог, прийшов до законного і обґрунтованого висновку про відмову в позові за його недоведеністю.
Зміст довіреності від 21 жовтня 2007 року свідчить про те, що ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_5 розпорядитись належним йому на праві власності житловим будинком із надвірними будівлями та спорудами та підписувати від його імені цивільно-правові угоди.
Вказані обставини свідчать про те, що волевиявлення ОСОБА_3, як учасника правочину, на відчуження належного йому будинку було вільним і відповідало його внутрішній волі.
Посилання позивача на те, що він не підписував оскаржувану довіреність спростовується висновком судової експертизи.
Судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернув уваги на те, що договір купівлі-продажу домоволодіння від 20 січня 2009 року був вчинений під впливом тяжких обставин, на вкрай невигідних умовах, є фіктивним та удаваним, містить ознаки нікчемної угоди не можуть прийматись до уваги, оскільки правовими підставами позовних вимог позивачем визначено відсутність волевиявлення на укладення договору купівлі-продажу. Позовних вимог про визнання правочинів з інших правових підстав не заявлялось.
Інші доводи апеляційної скарги про неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права є необґрунтованими і не спростовують висновків суду, оскільки не призвели до порушення основних принципів цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі і не вплинули на суть ухваленого рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України , колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді