Справа № 22Ц - 9539/2010 р. Головуючий в І інстанції Кісілевич П.І.
Категорія 27 Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
29 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Антоненко В.І.
суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А..
при секретарі: Сашко Я.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення кредитних ресурсів, комісії і пені за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось в суд із вказаним позовом та просило стягнути з ОСОБА_2 борг за кредитом в сумі 4 411,30грн., проценти за користування кредитом в сумі 0грн.01коп, 3196грн. 72коп. заборгованість по щомісячній комісії, 39 173,41 грн. заборгованості по нарахованій пені за несвоєчасне погашення кредиту, щомісячної комісії, відсотків за користування кредитом, а всього 46 781грн.44коп.
Позовні вимоги обґрунтовувані тим, що між позивачем та відповідачем 29 січня 2007року був укладений кредитний договір, за яким позивачем на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності надано відповідачу кредит в сумі 12 000грн. із строком погашення кредиту до 28.01.2009 року, проте ОСОБА_2 взяті на себе зобов»язання щодо щомісячного погашення в період з 1 по 10 число кожного місяця частини заборгованості в сумі 500грн. і комісії в сумі 210грн. не виконував, систематично порушував умови кредитного договору, в зв’язку з чим станом на 11 травня 2009 року допустив заборгованість за кредитним договором перед позивачем.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2010 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив із того, що ОСОБА_2 повністю виплатив кредитні кошти та комісію, а в частині вимог про стягнення пені позивачем пропущено строк позовної давності.
Колегія суддів вважає, що висновки суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення кредитних коштів і комісії не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Судом встановлено і не оспорюються сторонами наступні обставини справи.
29 січня 2007року товариство з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит» в особі заступника начальника відділення №3 філії «Київське регіональне управління», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в подальшому «БАНК» і ОСОБА_2 іменований надалі «ПОЗИЧАЛЬНИК», уклали кредитний договір, за яким БАНК надав ПОЗИЧАЛЬНИКУ в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 12 000грн. з оплатою по процентній ставці 0,0001 проценту річних із строком погашення кредиту до 28.01.2009 року.
Відповідно до п.3.3 Договору позичальник зобов’язувався щомісячно в термін з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі 500грн. та нарахованими процентами.
п.4.7 Договору передбачено, що позичальник щомісяця в строк з 1 по 10 число кожного місяця сплачує комісійну винагороду у розмірі 210грн.
п.6.1 Договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.3.2, 3.3, 3.5, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором.
За весь період дії кредитного договору відповідач сплатив банку:
7588,70грн. основної суми боргу; 5203,28грн. щомісячної комісії; 6495,50грн. пені.
Позивач доказував суду, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, систематично порушував виконання умов Кредитного договору, внаслідок чого допустив заборгованість за кредитним ресурсами, щомісячній комісії та нарахованій пені за несвоєчасне погашення кредиту.
При апеляційному розгляді встановлено, що ОСОБА_2 дійсно порушував взяті на себе зобов’язання по щомісячному погашенню в період з 1 по 10 число кожного місяця кредитних ресурсів у розмірі 500грн. та щомісячній комісії у розмірі 210грн. До кінця дії кредитного договору відповідач повинен був сплатити банку кредитні ресурси в сумі 12000грн. і щомісячну комісію в сумі 5040грн., а всього 17 040грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу…
Пунктом 3.7 Кредитного договору сторони домовилися, що суми внесені Позичальником у погашення поточної заборгованості за цим договором, направляються на виконання зобов’язань Позичальника в наступній черговості;
а) у першу чергу погашаються прострочені проценти за користування Кредитними ресурсами;
б) у другу чергу погашаються нараховані проценти за користування Кредитними ресурсами, які не є простроченими;
в) у третю чергу погашаються прострочені суми по комісійній винагороді Банку за надання Кредитних ресурсів;
г) у четверту чергу погашаються суми комісійної винагороди Банку за надання Кредитних ресурсів, які не є простроченими;
Г) у п’яту чергу погашаються прострочені суми за основним боргом по кредиту;
д) у шосту чергу погашається непрострочена заборгованість по виданих Кредитних ресурсах;
е) у сьому чергу погашається пеня за прострочення сплати Ануїтетного платежу, комісій банку та інших платежів за цим Договором.
Як вбачається із матеріалів справи позивач, всупереч вимог ст.526 ЦК України, п.3.7 Кредитного договору, порушив черговість зарахування платежів, сплачених відповідачем.
Так, при наявності заборгованості по комісійній винагороді та кредитних ресурсах, позивач безпідставно зарахував у рахунок погашення пені сплачені відповідачем грошові кошти в сумі 6495,50грн.
Оскільки відповідач зобов’язання за кредитним договором не виконав, то станом на 11.05.2010 року йому необхідно було сплатити комісійну винагороду в сумі 8400грн.
З врахуванням сплаченої щомісячної комісії 5203,28грн., залишок несплаченої комісійної винагороди в сумі 3196,72грн.(8400 - 5203,28) підлягає відрахуванню від зарахованої банком в рахунок пені грошової суми 6495,50грн.(6495,50- 3196,72= 3298,78грн.).
З врахуванням сплачених кредитних ресурсів в сумі 7588,70грн., залишок несплачених кредитних ресурсів становить 4411,30грн. (12000 – 7588,70). За вказаних обставин із відповідача на користь позивача необхідно стягнути в порядку черговості зарахування платежів в рахунок погашення кредитних ресурсів 1112грн.52коп. (4411,30 - 3298,78 = 1112,52).
Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України рішення суду в частині в частині відмови в позові про стягнення кредитних ресурсів і комісії за кредитним договором підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
В іншій частині вимог про відмову в позові про стягнення пені за пропуском строку позовної давності рішення суду є законним і обґрунтованим, так як позивач звернувся із позовом в суд в серпні 2010 року, а останній платіж в рахунок погашення заборгованості, внесений відповідачем 10.04.2009 року.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2010 року в частині відмови в позові про стягнення кредитних ресурсів і комісії за кредитним договором скасувати і ухвалити нове рішення:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість кредитними ресурсами в сумі 1 112грн.52 коп. і судові витрати в сумі 22грн.41коп.
В іншій частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді