ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Копія

Справа № 2-513

2007 рік

12 листопада 2007 року                                                         смт. Ярмолинцi

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

 судді - головуючого Місінкевича А.Л.

при секретарі Карплюк Р.О.

 за участю сторін, 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд смт. Ярмолинці справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

В Ярмолинецький районнний суд із позовом звернулись позивачі. В заяві вказали, що ОСОБА_3, є їх бабушкою, оскільки їх покійний батько ОСОБА_4 бу її сином. Відповідачка є власницею даного будинку зі надвірними будівлями по АДРЕСА_1. На протязі останніх 15 років вона проживає у своєї дочки ОСОБА_5 в АДРЕСА_2. Позивачі з дня свого народження постійно проживали із батьками в будинку бабушки - ОСОБА_3. за цей час до них ніяких претензій не було. В даному будинку також жили їх батьки. Після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 мати поїхала на заробітки в Росію, а вони лишились проживати одні в даному будинку. Відповідачка почала виганяти їх з даного будинку, а в кінці липня змінила замок на вхідних дверях і вони не можуть попасти до житлового будинку і користуватись житловою площею. В добровільному порядку угоди про порядок користування квартири між ними не досягнуто. На сьогодні у них іншого житла не має, а вселені вони в нього були за згодою власника, за всі комунальні послуги оплату проводили вони. Ремонт та підтримання порядку робили вони, обробляли земельну ділянку.  Оскільки на сьогодні позбавлення житла та з метою захисту своїх інтересів звернулись в суд їх вимогами про їх вселення  та не чинити перешкод в користування даним жилим приміщенням.

В ході судового засідання позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що вони проживають в даному будинку з народження із батьками. Відповідачка в даному будинку на проживає вже біля 15 років. За час проживання вони нажили речі, та майно, яке на сьогодні знаходиться в будинку , скористатись ним не можуть, оскільки не мають доступу до будинку. Після смерті батька, мати поїхала на заробітки в Російську федерацію, а вони залишились проживати там одні. Відповідачка та її родичі почали висиляти їх, а одного разу вони прийшли та застали, що замок на вхідних дверях змінений і вони не можуть попасти в будинок. В добровільному порядку вирішити це питання між сторонами не вдається, Вони добросовісно користуються даним будинком, обробляли земельну ділянку, робили ремонти, сплачували комунальні платежі. На сьогодні вони не мають можливості скористатись своїм майном, що залишилось в будинку та не має місця проживання. Прописані вони за іншою адресою, оскільки питання прописки було, ще вирішено при житті батьків.

Відповідачка в судове засідання ні разу не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про день і час слухання справи була повідомлена завчасно. Враховуючи бажання позивачів та відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України суд приймає рішення на підставі наявних доказів та виносить заочне рішення. 

Суд заслухавши позивачів, свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть  від 28 серпня 2006 року. Перебування позивачів в родинних відносинах із покійним підтверджується свідоцтвами про народження.  Відповідно показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтверджується факти проживання позивачів в будинку по АДРЕСА_1 із своїми батьками та виселення їх з даного будинку. Також підтверджується обставина справи, що понад десять років відповідачка в даному будинку на проживала. Відповідно представлених доказів позивачі сплачували комунальні послуги. В ході судового розгляду з метою забезпечення доказів судом було винесені ухвали про опис та арешт майна, який знаходиться в даному будинку та зобов'язання відповідачки вселити на час розгляду справи позивачів. Дані ухвали не виконання по винні відповідачки.

Відповідно ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житлового будинку ,які проживають разом у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням на рівні із власником, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку член його сім'ї вправі вселяти в займане приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. На сьогодні судом встановлено, що позивачі добровільно вселились із згоди власника та проживали там, і не існує будь-якої іншої угоди про порядок  користування даним будинком. Згідно ст. 116 ЖК України встановлено, що якщо наймач, член сім'ї його або інші особи, які проживають разом систематично руйнують, псують жиле приміщення, або використовують його за не призначенням, порушують правила співжиття виселення винних проводиться без надання іншого жилого приміщення. Даних фактів судом не встановлено.  В силу ст. 64 ЖК України позивачі є членами сім'ї наймача. Ст. 156 ЖК України  передбачає, що припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користуватись займаним приміщенням, а у разі відсутності угоди між власником будинку і колишнім членом сім'ї про безоплатне користування жилими приміщеннями дане питання вирішується в судовому порядку.

Отже, судом встановлено, що позивачі перебувають в родинних відносинах, є членами сім'ї наймача, користуються даним жилим приміщенням тривалий час, відсутні будь-які підстави передбачені ст. 116 ЖК України для їх виселення. Суд вважає, що позиція відповідача, яка полягає в небажанні виконати ухвали суду по виконанню обов'язків на вселення даних осіб на час розгляду справи в дане приміщення, не явка в суд без поважних причин порушує права позивачів, судом не встановлено ніяких обставин, які вказують на неправомочність проживання позивачів в даному будинку і тому позов обґрунтований і такий, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 169, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІВШИВ :

Позов задовольнити.

Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у житловий будинок АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні даним жилим приміщенням та господарськими будівлями.   

Стягнути із ОСОБА_3 на користь позивачів судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 8 грн. коп.. та  за інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 7 грн. 50 коп.

      По справі постановлено заочне рішення, яке може бути переглянуто судом, який виніс рішення, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку встановленого ст. 294 ЦПК України.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий          підпис

Копія вірно:

Суддя райсуду                  Місінкевича  А.Л.