Справа № 2-558/07
Р і ш е н н я
і м е н е м У к р а ї н и
9 листопада 2007 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Литвина О.В.,
при секретарі - Куць В.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області
про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, яка постійно проживала АДРЕСА_1. Він є спадкоємцем за заповітом. Спадщину він прийняв фактично. У спадкову масу входить житловий будинок з господарськими спорудами, розташований АДРЕСА_1. Разом з тим, він не може в нотаріальному порядку оформити права спадщини на цей будинок через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося право власності спадкодавця на це майно.
Просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований АДРЕСА_1.
Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, сторони у судове засідання не з»явилися та подали заяви, якими позивач свій позов підтримав, відповідач визнав, просять розглянути справу у їх відсутності.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, яка проживала в с. Запруддя Рокитнянського району Київської області. Позивач є спадкоємцем за заповітом. У спадкову масу входить житловий будинок з господарськими спорудами, розташований АДРЕСА_1. Разом з тим, встановлено, що позивач не може в нотаріальному порядку оформити права спадщини на цей будинок через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося право власності спадкодавця на це майно. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого мається у матеріалах справи.
Відповідно до п. 216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 03.03.2004 року № 20/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Отримати такий документ в даний час не можливо, тому що власник майна помер, а відповідно до п. 2.3. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.2002 року в редакції від 19.05.2005 року реєстрація рухомого майна може бути здійснена лише за заявою власника або уповноваженої ним особи.
Відповідно до роз»яснень, викладених в п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.06.1983 року № 4 « Про практику розгляду судами України справ про спадкування» та в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий і експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Як вбачається із довідки виданої Запрудянською сільською радою Рокитнянського району, житловий будинок розташований АДРЕСА_1, зареєстрований в сільській раді за ОСОБА_2 з 1952 року, а земельна ділянка розміром 0,48 га, розташована за цією ж адресою передана її для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За викладених встановлених обставин суд приходить до висновку, що спадкодавець в особі ОСОБА_2 на час своєї смерті мала право на спадкове майно.
За викладеного суд приходить до висновку, що таке право в порядку успадкування перейшло до позивача. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, судом не встановлено.
Таким чином, визнання відповідачем пред»явленого позову не суперечить закону, не порушує права та свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.
Сторони підлягають звільненню від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.06.1983 року № 4 « Про практику розгляду судами України справ про спадкування» та п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» ст.ст. 1216, 1261, 1268 ЦК України, ст..ст..10, 11, 57-60, 88, 169, 130, 174, 212-215 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності житловий будинок з господарськими спорудами, розташований АДРЕСА_1.
Сторони звільнити від сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя