Справа  № 2-259/2010рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року Центрально-Міський районний суд  міста  Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого судді                                       Чумак Н.О.,

при секретарі                                                 Хачатурян М.Ю.

            за участю

            представника позивача                                 Бібленко Ю.Г.

            відповідача                                                     ОСОБА_2

            представника відповідача                             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 8 в приміщенні суду в м. Кривому Розі цивільну  справу  за  позовом Публічного акціонерного товариства  комерційний банк «Приватбанк»  до ОСОБА_2,ОСОБА_4,ОСОБА_5,треті особи Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»,Відділ громадянства,іміграції та реєстрації фізичних осіб  про звернення стягнення на предмет іпотеки та    виселення

                                                                 В с т а н о в и в :

              Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів   ОСОБА_2,ОСОБА_4,ОСОБА_4,треті особи Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»,Відділ громадянства,іміграції та реєстрації фізичних осіб  про звернення стягнення на предмет іпотеки та    виселення,посилаючись на ті обставини,що  відповідно до кредитного договору №42 від 30 травня 2007 року відповідачка ОСОБА_2 30 травня 2007 року  отримала кредит у розмірі 50000,00 доларів США зі  сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,4% річних /з 18 грудня 2008 року додатковою угодою №3 відсоткова ставка збільшена до 19,1 % річних/ на суму залишку за кредитом,а також винагороди за кредитне обслуговування у розмірі 0,2% від суми встановленого  ліміту щомісячно.

        У відповідності до п. 7.4 при порушенні клієнтом зобов»язань по укладеному договору,штрафні відсотки нараховуються в подвійному розмірі,а також згідно п.4.1 Договору нараховується пеня у розмірі 0,15 % від суми невиконаного вчасно платежу за кожен день затримки/але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України/.04  червня 2007 року було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №42 від 30 травня 2007 року у відповідності до якого в 7.1 Кредитного договору «Банк обязуется предоставить заемщику кредитные средства путем  выдачи наличных средств через кассу на срок с 30 мая 2007 года по 29 мая 2010 года включительно в виде возобновляемой кредитной линии /далее кредит в размере 50000,00 долларов США изложить в следующей редакции «…Банк обязуется предоставит заемщику кредитные средства путем выдачи наличных средств через кассу на срок с 30 мая 2007 года п 29 мая  2010 года  включительно в виде возобновляемой кредитной линии в размере 100000,00 долларов США».

        05 червня 2007 року укладено додаткову угоду за №2 до кредитного договору  №42 від 30 травня 2007 року у відповідності до якої сума кредиту було збільшено до 150000,00 доларів США.

              30 травня 2007 року було підписано Договір  іпотеки між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» про передачу в іпотеку майна та земельної ділянки/а саме житлового трьохповерхового будинку загальною площею 239,1 кв.м. житловою площею 119,8 квм. Гараж,літньої кухні, вбиральні,огорожі,замощення,земельної ділянки загальним розміром ),0463  га розташованих за адресою АДРЕСА_1 Згідно вказаного договору іпотекою забезпечуються виконання зобов»язань позичальника,що випливають з кредитного договору від 30 травня 2007 року №42 з повернення кредиту у розмірі 150000,00 доларів США сплати за користування кредитом відсотків за штрафних відсотків,винагороди за відкриття рахунку винагороди за кредитне обслуговування,пені тощо.

               Про обов»язок виконати умови договору та сплатити заборгованість за кредитним договором відповідача письмово повідомляли, але ні на письмове звернення,ні на  пропозиції щодо погашення прострочених зобов»язань в телефонному режимі до уваги не прийняла.У порушення зазначених норм закону та умов договору боржник зобов»язання за вказаним договором належним чином не виконала.Тому позивач  і звернувся до суду з позовом   до відповідачів  та просив суд ухвалити рішення згідно якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 42 від 30 травня 2007 року  в розмірі 1 866 881 гривна 86 копійок що дорівнює  236018 ,39 доларів за курсом 7.9099 гривень розпорядження НБУ № 417/39 від 14 жовтня 2010 року   звернути стягнення на домоволодіння,яке складається з житлового  трьохповерхового будинку загальною площею 239,1 кв.м житловою площею 119,8 кв.м гаражу,літньої кухні,вбиральні,огорожі,замощення земельної ділянки загальним розміром 0,0463 га за адресою м.Кривий Ріг вул.Черняховського,будинок 51»а» шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки №  KRKWGR0000000106 від 22 серпня 2008 року/ Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»  з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою  особою-покупцем,з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності,а також наданням позивачеві всіх повноважень,необхідних для здійснення продажу та виселення відповідачів ОСОБА_2,ОСОБА_4,ОСОБА_4,які зареєстровані та проживають в житловому АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстрації за вказаною адресою.Крім того просили стягнути витрати по справі,а саме  сплачений судовий збір в сумі 1708 гривень 50 копійок та витрати на ІТЗ в сумі 120 гривень.В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

             Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково,суду пояснила,що вона не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки,але не згода з позовними вимогами позивача про виселення.

            Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися,до суду надали заяви про розгляд справи в їх відсутність,позовні вимоги визнають частково.

            Суд,вислухавши пояснення преставника позивача,відповідача та його представника,дослідивши письмові матеріали справи,вважає,що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

             В судовому засіданні встановлено,що  позивач і відповідач ОСОБА_2 30 травня 2007 року уклали  кредитний договір №42 на суму 50000 доларів США зі  сплатою відсотків за користування  кредитом у розмірі  13,4% річних /з 18 грудня 2008 року додатковою угодою №3 відсоткова ставка збільшена до 19,1 % річних/ на суму залишку за кредитом,а також винагороди за кредитне обслуговування у розмірі 0,2% від суми встановленого  ліміту щомісячно.

            У відповідності до п. 7.4 при порушенні клієнтом зобов»язань по укладеному кредитному договору,штрафні відсотки нараховуються в подвійному розмірі,а також згідно п.4.1 нараховується пеня у розмірі 0,15 % від суми невиконаного вчасно платежу за кожен день затримки/але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України/.

                 З травня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 до 5 червня 2007 року включно було укладено декілька додаткових угод.

                04  червня 2007 року укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №42 від 30 травня 2007 року у відповідності до якого в 7.1 Кредитного договору «Банк обязуется предоставить заемщику кредитные средства путем  выдачи наличных средств через кассу на срок с 30 мая 2007 года по 29 мая 2010 года включительно в виде возобновляемой кредитной линии /далее кредит в размере 50000,00 долларов США изложить в следующей редакции «…Банк обязуется предоставить заемщику кредитные средства путем выдачи наличных средств через кассу на срок с 30 мая 2007 года по 29 мая  2010 года  включительно в виде возобновляемой кредитной линии в размере 100000,00 долларов США».

              05 червня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено  додаткову угоду за №2 до кредитного договору  №42 від 30 травня 2007 року у відповідності до якої сума кредиту була збільшена до 150000,00 доларів США.

              30 травня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір ,згідно якого відповідач ОСОБА_2 передає в іпотеку житловий АДРЕСА_1 з надвірними прибудовами і спорудженнями,вартість якого за згодою сторін складає 953 669 гривень 05 копійок/ вартість майна 907 454 гривні 70 копійок та земельну ділянку, вартість якої  складає 46 214 гривень 35 копійок п.14 іпотечного договору/.а.с.7-9/.

              Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

               Як вбачається  із п.2 Кредитного договору,кошти банком надавалися позичальникові у доларах США/а.с.7/.

              Частина 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлює,що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику,виданого забезпечення, попиту і пропозицій,які склалися на кредитоному ринку,строку користування кредитом,розміру облікової ставки та інших факторів.

             Як вбачається з матеріалів справи,при укладанні кредитного договору відповідачеві ОСОБА_2 були відомі всі умови договору та не існувало ніяких інших умов,які б примусили відповідача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

             Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу цінних металів,затвердженого постановою Правління Національного банку України № 496 від 12 листопада 2003 року визначається,що офіційний курс гривні до іноземних валют,зокрема долара США,установлюється щоденно.

            З 26 лютого 2009 року ОСОБА_2 не здійснює погашення кредиту та погашення процентів.Станом на 14 жовтня 2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 складає 235 018 ,39  доларів США,в тому числі-

              -сума заборгованості по кредиту-150 000 доларів США,
              -сума заборгованості по процентам за користування кредитом -63441,92 долара США

              -сума заборгованості по пені -18 016,32 долара США,

              -сума заборгованості з комісії за кредитне обслуговування -4 560,15 доларів США.

              Як пояснила відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні  заборгованість утворилася з зв»язку з тим,що вона не має коштів для погашення кредиту.

             Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зборов»язання  має виконуватися належним чином та відповідно до умов  договору та вимог цього кодексу,інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.    

               У відповідності із ч.2 ст.1050Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов»язок  позичальника повернути позику частинами/з розстроченням/,то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики,що залишилася та сплати процентів,належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

              Згідно ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна,що  залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

              Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного  зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

              Стаття 38 Закону України «Про іпотеку» передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки у випадку,якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки  будь-якій особі-покупцеві.

              Оскільки позичальником  порушено умови кредитного договору і після письмового попередження вимога іпотекодержателя залишилася без задоволення/а.с.10/ суд вважає,що позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладання договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем,що передбачено договором,підлягають задоволенню.

             Відповідно до ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку  житловий будинок чи житлові приміщення є підставою для виселення всіх мешканців,за випадком наймачів та членів їх сімей.Виселення проводиться у порядку встановленому законом.

              Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов»язані на письмову  вимогу іпоткодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами  строк добровільно,їх примусове виселення здійснюється  на підставі рішення суду.

              Суд вважає,що підстав для виселення мешканців будинку,на який звернено стягнення не  має, оскільки у відповідності із вимогами ст.40 Закону України»Про іпотеку»,їм обов»язково повинно бути направлено письмову вимогу про виселення  за один місяць,що позивачем зроблено не було.

             Саме тому суд вважає,що в задоволенні вказаних позовних вимог позивачеві необхідно відмовити.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

              Що стосується позовних вимог позивача про звернення стягнення на земельну ділянку розміром 0,0463 га, розташованої за адресою м.Кривий Ріг вул Черняховського,№51»а» яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі  Державного акту на право приватної власності  на земельну ділянку,виданого виконком Криворізької міської ради  19 жовтня 1999 року,згідно договору дарування № 1-2586 від 14 липня 1998 року та зареєстрованого в Книзі записів  державних актів на право приватної власності  на землю за № 11038 суд також вважає,що в задоволенні вказаних позовних вимог також необхідно відмовити.

              За рішенням суду не можна здійснювати перехід права власності на земельні ділянки та земельні частки/паї/,щодо яких існує заборона на їх відчуження/крім передачі їх у спадщину,обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення /викупу/ земельних ділянок для суспільних потреб/,встановлення п.15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України,не допускається також зміна їх цільового призначення.Звернення стягнення на вказану земельну ділянку в зв»язку з невиконанням боржником зобов»язання за договором позики та іншими  зобов»язаннями з одночасним припиненням на них права власності боржника і визнання права власності за кредитором неможливо.

                  Відповідно до вимог ст.88 Цивільного процесуального кодексу України,судові витрати,понесені банком підлягають  стягненню з відповідачів.

                  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88,130, 158 ч.2,208,209,212-215 Цивільного процесуального кодексу ПК України, ст. ст.575 ч.1, 1050 ч.2,1054  Цивільного кодексу України,ст.139 Земельного кодексу України,ст.33,35,39,40 Закону України «Про іпотеку», суд -

В И Р І Ш И В:

             Позов Публічного акціонерного товариства  комерційний банк «Приватбанк»  до ОСОБА_2,ОСОБА_4,ОСОБА_5,треті особи Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»,Відділ громадянства,іміграції та реєстрації фізичних осіб Центрально-Міського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки та   виселення –задовольнити частково.

            В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №42 від 30 травня 2007 року в розмірі 1 866 881 гривні 86 копійок,що дорівнює 236 018 ,39 долларів США за курсом 7.9099 згідно розпорядження НБУ № 417/395 від 14 жовтня 2010 року звернути стягнення  на майно ,а саме житловий трьохповерховий  будинок загальною площею 239,1 кв.м.,житловою площею 119,8 кв.м.,з господарськими будівлями гаражем»Б», літньою кухнею «В»,вбиральнею «Г»,огорожі 1-4,замощення 1,розташованих за адресою місто Кривий Ріг вул.Черняховського,будинок № 51»а» шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № 30 від 30 травня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» /на момент укладання  договору Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»/ та ОСОБА_2,з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем,з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності.

            Стягнути з відповідачів на користь позивача  судові витрати,судовий збір в сумі 1708  гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень в солідарному порядку.

            В задоволенні  решти позовних вимог позивачеві відмовити.

            Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

    Головуючий суддя                     Н.О. Чумак