Справа №11а-2312 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Ляшенко Д.В. Доповідач Самойленко А.І.

УХВАЛА

Іменем України

1 серпня 2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленка А.І. суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.

з участю прокурора Красної К.О. потерпілих ОСОБА_1,ОСОБА_2 ,ОСОБА_3  засудженого ОСОБА_4 розглянув  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Донецьку  справу  за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Пролетарського районного суду м.Донецька від 18 квітня 2006 року, яким

ОСОБА_4, уродженця і мешканця м.Донецька, не працюючого, раніше судимого: 1) 3.02.1994 р. за ст.141 ч.2 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі; 2) 15.09.1995 р. за ст.141 ч.І, 42 ч.З КК України 1960 року на З роки 6 місяців позбавлення волі; 3)28.05.1999 р. за ст.206 ч.З КК України 1960 року на 5 років позбавлення волі; 4) 1.06.2004 р. за ст. 129 ч.І КК України на 6 місяців арешту засуджено за ст.115 ч.І КК України на 13 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4: 70 гривень 62 копійки судових витрат, на користь ОСОБА_1 - 54129 гривень на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, на користь ОСОБА_3 - 50000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Власенка визнано винним у вчиненні умисного убивства ОСОБА_5. за таких обставин.

14 жовтня 2005 року приблизно о 16-й годині ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння перебував біля будинку АДРЕСА_1  і оскільки він порушував громадський порядок, ОСОБА_5 зробив йому зауваження. Через це між ними виникла сварка, під час якої  ОСОБА_4, відчуваючи до ОСОБА_5 почуття особистої неприязні, з метою протиправного завдання йому смерті, озброївся невстановленим колючо-ріжучим предметом і використовуючи цей предмет в якості знаряддя злочину, вдарив ним декілька разів  ОСОБА_5 в область тулуба і руки, внаслідок чого заподіяв потерпілому

колото-різане торакоембдомінальне поранення з пошкодженням печінки, яке ускладнилось внутрішньою кровотечею і призвело до розвитку гострого малокрів'я внутрішніх органів, а також, рану на задній поверхні лівого передпліччя, крововилив на задній поверхні лівого ліктевого суглоба. Внаслідок колото-різаного поранення з пошкодженням печінки і гострого малокрів'я внутрішніх органів  ОСОБА_5 у цей же день о 16 годині 55 хвилин помер.

В апеляції і доповненнях до неї засуджений ОСОБА_4, вважаючи вирок незаконним, просить скасувати його, а справу направити на новий розгляд. В обгрунтування доводів апеляції посилається на те, що суд однобічно розглянув справу і безпідставно не взяв до уваги показання свідків у справі, які пояснювали, що між ним і потерпілим не існувало неприязних стосунків, його показання про те, що потерпілий ОСОБА_5, маючи фізичну перевагу над ним, сам розпочав бійку між ними, що він не мав умислу на позбавлення життя потерпілого і використав ніж для психологічного впливу на потерпілого. Тому кваліфікацію його дій за ст.115 ч.І КК України вважає неправильною.

Заслухавши доповідача, засудженого  ОСОБА_4, який підтримав апеляцію, потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, а також прокурора, які висловилися про необхідність залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджена сукупністю доказів у справі, які були досліджені судом першої інстанції.

Доводи апеляції засудженого про неправильність встановлення мотиву злочину, оскільки між ним і потерпілим не існувало неприязних стосунків, не можуть бути визнані обгрунтованими, оскільки у вироку не зазначено, що ОСОБА_4 вчинив убивство ОСОБА_5 на грунті неприязних стосунків, які раніше існували між ними. Вироком суду встановлено, що почуття неприязні до потерпілого виникло у ОСОБА_4 під сварки між ним і потерпілим через те, що останній зробив зауваження ОСОБА_4, який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, порушував громадський порядок.

Цей висновок суду грунтується на показаннях свідків ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8., які в судовому засіданні пояснили, що у вказаний у вироку день ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, приставав до громадян, висловлювався нецензурною лайкою, а ОСОБА_5 за ці дії зробив зауваження ОСОБА_4. Через це між ними виникла сварка, а потім і бійка, під час якої ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 якимось предметом, завернутим у газету.

Свідок ОСОБА_9 . пояснила, що перед цими подіями, у цей же день ОСОБА_4 у дворі їх будинку лаявся нецензурною лайкою, а на її зауваження став погрожувати їй ножем та іншим колючо-ріжучим предметом, який був завернутий у газету. Вона пішла викликати міліцію, а коли вийшла на вулицю, побачила пораненого ОСОБА_5 і ОСОБА_4, який тікав з двору.

Аналогічня показання дала свідок ОСОБА_10

Усі зазначені свідки, а також свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснили, що такі діїОСОБА_4 вчиняв систематично, на грунті зловживання спиртними напоями, що поведінка його завжди була агресивною, він постійно носив при собі ніж, або інші предмети, якими погрожував іншим людям при вчиненні своїх протиправних дій.

Вказані свідки спростували твердженняОСОБА_4 про те, що потерпілий ОСОБА_5 першим розпочав бійку і що нібито він, тобто ОСОБА_4, захищався від побиття з боку ОСОБА_5, охарактеризувавши останнього з позитивного боку, як неконфліктну, врівноважену людину.

Правдивість показань свідків про наведені обставини ОСОБА_4 не оспорював в судовому засіданні і не оспорює їх в своїй апеляції.

Тому доводи апеляції засудженого про те, що потерпілий, маючи фізичну перевагу, першим застосував до нього фізичне насильство, а він захищався від таких дій ОСОБА_5, суперечать фактичним обставинам справи, через що не можуть бути визнані обгрунтованими.

Суд першої інстанції у вироку дав оцінку як таким твердженням засудженого так і іншим доказам у справі і обгрунтовано дійшов висновку, що ці твердження ОСОБА_4 є неправдивими, що вони є засобом захисту від пред'явленого обвинувачення і свідчать про намагання ОСОБА_4 таким чином уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, зокрема його спосіб, використання в якості знаряддя злочину колючо-ріжучий предмет, яким ОСОБА_4 вдарив потерпілого, нанесення цим предметом удару в область грудної клітини потерпілого, наслідки цих дій - настання смерті потерпілого, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 усвідомлював характер своїх дій, передбачав можливість настання цих наслідків і свідомо припускав можливість настання смерті потерпілого, що фактично і відбулось.

Тому дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.115 ч.І КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_5, а доводи апеляції засудженого про відсутність у нього такого умислу суперечать наведеним обставинам, через що не можуть бути визнані обгрунтованими.

Покарання засудженому призначено з урахуванням того, що він вчинив особливо тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, негативно характеризується за місцем проживання. В якості обставини, яка обтяжує покарання, суд обгрунтовано визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, призначене ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Вирок Пролетарського районного суду м.Донецька від 18 квітня 2006 року щодо ОСОБА_4  залишити без зміни, а апеляцією засудженого - без задоволення.