ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2010 р.Справа №2а-11438/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРКрим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 03.09.2010 року надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АРК про стягнення відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 сумою 3 964,70 грн.
Ухвалою від 06.09.10 р. відкрито провадження в адміністративній справі та у справі розпочато підготовче провадження.
З’ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши документи, надані суду позивачем, постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 27.09.10 р.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на відмову відповідача прийняти до відшкодування витрати на виплату пенсій, яка виплачена по вказаній пенсійній справі. При цьому, позивач стверджує, що відповідний обов’язок відповідача визначений ст.ст. 21, 26, 28 Закону України "Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Позивач в судові засідання не з’являвся; подав заяву про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Джанкой Автономної Республіки Крим письмові заперечення проти адміністративного позову суду не надав, про причини неявки повноважного представника у судове засідання не повідомив.
Ухвалами суду від 27.09.10 р. та від 06.10.10 р. суд зобов’язував Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим надати матеріали на підтвердження правомірності призначення пенсій по інвалідності особам щодо відшкодування яких заявлено вимогу; обґрунтувати понесені витрати з виплати та доставки пільгових пенсій розрахунком, заявлених до стягнення, підтвердивши це первинними доказами; підтвердити одержання заявленої до стягнення пенсії особами, яким її призначено. Вимоги зазначених ухвал суду позивачем не виконано.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, розглянувши клопотання сторін про розгляд справи за відсутності повноважних представників, суд приходить до висновку, що перешкод для розгляду справи в судовому засіданні не має та вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, в порядку письмового провадження, за наявними в ній матеріалами.
З матеріалів справи судом з’ясовано, що сторонами підписано акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня 2010 р. по серпень 2010 р. (а.с.6-10). При цьому, як встановлено під час розгляду справи, відповідачем не прийнято до заліку за цей період витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги, виплаченої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08р. №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" гр. ОСОБА_1 у загальному розмірі 3 964,70 грн. (а.с.11-15).
Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача відшкодувати позивачу відповідні витрати.
Заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.
Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Статтею 4 Основ визначені види загальнообов’язкового державного соціального страхування, до яких віднесені, зокрема, пенсійне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. При цьому, відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Так, відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. При цьому, ст. 8 Закону визначено, що Пенсійний фонд формується, поряд з іншими надходженнями, за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.
Згідно ст. 81 Закону, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначений ст.ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому, збір та акумулювання страхових внесків, згідно ст. 46 вказаного Закону, здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Підставами відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України видатків Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлені ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і єдиним документом, який передбачає відшкодування є Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03р. № 5-4/4 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.02р. за № 376/7697) (далі – Положення), до якого відповідні зміни не вносились.
В силу частини другої статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Поряд з цим, вказаною нормою встановлено, що потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Пунктом 5 частини 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов’язок співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов’язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Згідно ст. 6 Основ, страховиками є цільові фонди, зокрема, з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова № 5-4/4 від 04.03.03 (зареєстрована Міністерством юстиції України 16.05.03р.), якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Вказаним Порядком визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій.
Нормами відповідного Порядку визначено порядок узгодження відповідних витрат, повноваження Головних управлінь Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України щодо узагальнення та узгодження відповідних витрат, порядок перерахування відповідних коштів тощо.
Разом з тим, норми вказаного Порядку та ст. 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", визначають перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до визначеного переліку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
- допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
- одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
- щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
- пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- допомогу дитині відповідно до ст. 9 Закону.
Згідно п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Державна адресна допомога, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.08р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", а також витрати на її доставку, до зазначеного, узгодженого правлінням Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, переліку не включені.
За вказаних обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми витрат у розмірі 3 964,70 грн. в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, призначеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" гр. ОСОБА_1 виплаченої за період з квітня 2010 р. по серпень 2010 р., задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша