Судове рішення #13075632

Справа № 2-а-303

2009  рік        

ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9  грудня  2010  року.  Теофіпольський  районний  суд  Хмельницької  області  

    в  особі: - головуючого  судді  СТЕЦЮКА  І.С.

    при  секретарі:  РАДЧИШИНІЙ  К.О.

     

         

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в  залі  суду  в  місті  ТЕОФІПОЛІ      справу  за адміністративним позовом    ОСОБА_1 до  інспектора  ДПС Ніжинського взводу ДПС ДАІ в Чернігівській  області ЩЕРБИНИ Сергія Михайловича Управління,  Державтоінспекції УМВС України  у Чернігівській   області про  скасування постанови по  справі про  адміністративне   правопорушення

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1  звернувся  до  суду  із  позовною  заявою про   скасування  постанови інспектора ДПС  Ніжинського взводу ДПС ДАІ в Чернігівській  області ЩЕРБИНИ С.М. від  28  жовтня 2010 року  СВ  № 150020 про накладення на нього  по    ч. 1 ст. 122 КУпАП  за порушення  правил зупинки тобто за порушення  п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху України  адміністративного стягнення – штрафу в сумі  260  гривень вказуючи, що ця постанова є неправомірною і підлягає скасуванню.

    У  судовому  засіданні представник  ОСОБА_1 позовні  вимоги    підтримав  повністю і пояснив, що   дійсно 28  жовтня 2009 року   на автодорозі Ніжин – Глухів  позивач   керував  автомобілем    НОМЕР_1   однак Правил дорожнього руху, зокрема правил зупинки не порушував і ніяких доказів про порушення  Державтоінспекція не представила. Пояснив що  автомобілем позивач зупинився біля   кафе у спеціально обладнаному місці за три метри від проїжджої частини а не перед пішохідним переходом як вказано у протоколі та постанові. Крім цього при  винесенні  постанови  інспектором не були  враховані особа позивача, обставини що  пом’якшують  його відповідальність.

    У зв’язку із цим  просив  постанову скасувати а провадження у справі закрити.

Відповідачі - Управління Державтоінспекції УМВС України у Чернігівській  області та  інспектор ДПС ЩЕРБИНА С.М., вчасно  повідомлені  про  дату, час та місце  розгляду  справи що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм судових повісток 1 грудня 2010 року  які є у справі,  у судове  засідання не з’явилися, про причину неявки та про необхідність розгляду справи  у їх присутності суд не повідомили, заперечень проти позову суду не надіслали.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що у справі є достатньо  доказів для її вирішення  суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи за відсутності відповідачів.

Вислухавши  представника   позивача,  вивчивши  матеріали  справи  суд  приходить  до  висновку  що  позовні   вимоги  підлягають  задоволенню.  

Судом встановлено, що   28  жовтня 2010 року інспектор   ДПС  Ніжинського взводу ДПС ЩЕРБИНА С.М.  виніс постанову  СВ № 150020 якою на позивача було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі  260 гривень за порушення          ч. 1 ст. 122 КУпАП а саме за те, що  він керуючи   автомобілем «МАН» НОМЕР_1 року здійснив зупинку   ближче 10 м.  від пішохідного переходу    чим порушив пункт   15.9 «г»   Правил дорожнього руху України.

Позивач  ОСОБА_1 не погодився з постановою і оскаржив її до суду.

Викладене свідчить про публічно-правовий спір між сторонами у сфері  регулювання дорожнього руху.  

Відповідно до ст.. 288 КУпАП   постанову у справі про  адміністративне  правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або  в суд у порядку, визначеному  Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП; особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій  чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення  підлягають з’ясуванню, зокрема, такі  обставини: чи було вчинено правопорушення, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

 Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі,  у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з  використанням повноваження  з метою, з якою це  повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно та  розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням  права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вислухавши пояснення   представника   позивача,  вивчивши  матеріали  справи  суд прийшов до висновку, що в діях  позивача  який   28  жовтня 2010 року  керував автомобілем    НОМЕР_1    відсутній   склад адміністративного правопорушення передбаченого  ч. 1 ст. 122 КУпАП.  

 Як встановлено із пояснень представника позивача, позовної заяви та інших матеріалів  витікає із позовної заяви  28  червня 2010  року позивач  керував автомобілем  державний номерний знак НОМЕР_1 однак зупинку здійснив  біля придорожнього кафе на спеціально відведеному для  зупинки місці.

Вказані  обставини відповідачами, зокрема Управлінням ДАІ УМВС України у Чернігівській  області якому  суд  зробив  запит щодо визнання позову  чи надання заперечень проти нього,  не спростовані.

Крім цього, всупереч вимог ст.. 280 КУпАП, якою передбачені обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення,  інспектор  при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не з’ясував чи є  обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,  трудового колективу.

Суд приходить до висновку, що при  винесенні постанови не були дотримані і вимоги ст.. 283 КУпАП якою передбачені вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Так, у постанові  опис обставин щодо змісту правопорушення викладений неповно.

Частиною першою  ст. 122 КУпАП  дійсно передбачена відповідальність, зокрема за  порушення правил зупинки. Однак  обставини про те   де саме  позивач здійснював зупинку у постанові не викладені. Виходячи із наведеного суд приходить до висновку про те, що  об’єктивна сторона адміністративного правопорушення   суб’єктом владних повноважень належно не викладена  і свідчить про відсутність складу правопорушення.

П. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із норм викладених в  ст.. 71 КАС України  встановлено що, за загальним правилом яке випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна додати докази на підтвердження обставин, на які  вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді  справи щодо оскарження  рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи

інтересів. Однак відповідачі у судове засідання не з’явилися, заперечень проти позову не заявили, доказів щодо  підтвердження правомірності  свого  рішення як  суб’єкти владних повноважень суду не надали.

Відповідно  ст. 162 КАС України при  вирішенні  справи по  суті  суд  може  задовольнити  адміністративний  позов  повністю  або  частково  чи  відмовити в  його  задоволенні  повністю  або  частково.

    У  разі  задоволення  адміністративного  позову суд  може, зокрема,   прийняти  постанову  про  скасування   рішення.  

    Оцінюючи  викладені  обставини у  їх  сукупності  суд  приходить  до  висновку про те, що  у діях водія  ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП  а тому  постанова відповідно ст.. 162 КАС  України підлягає скасуванню а провадження у справі закриттю.  

Керуючись ст.. ст.. 6 – 14,    п. 2 ч. 1  ст.. 18,  ч. 2 ст. 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

Позов ОСОБА_1 до  інспектора  ДПС Ніжинського взводу ДПС ДАІ в Чернігівській  області ЩЕРБИНИ Сергія Михайловича,  Управління Державтоінспекції УМВС України  у Чернігівській   області про  скасування постанови по  справі про  адміністративне   правопорушення задовольнити.

    Постанову   інспектора ДПС Ніжинського взводу ДПС ДАІ а Чернігівській  області   ЩЕРБИНИ Сергія Михайловича від 28  жовтня 2010 року про притягнення  ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за             ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення  адміністративного  стягнення у виді  штрафу в розмірі  260 гривень визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1  ст. 247 КУпАП.

    Постанова оскарженню  не  підлягає.

   

Головуючий

З оригіналом згідно:

Голова суду                                                                                   І. СТЕЦЮК

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація