Судове рішення #13075618

Справа № 2-а-228  

2010  рік        

ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 листопада  2010  року.  Теофіпольський  районний  суд  Хмельницької  області  

    в  особі: - головуючого  судді  СТЕЦЮКА  І.С.

    при  секретарі:  ПИЛИПЮКУ  М.М.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в  залі  суду  в  місті  ТЕОФІПОЛІ      справу                  

за адміністративним позовом    ОСОБА_1 до  інспектора ДПС ВДАІ м. Хмельницького  УМВС України у Хмельницькій області МАНТУЛЯКА Дмитра Петровича, Управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій  області  про  визнання   дій протиправними  та скасування прийнятих рішень

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся  до  суду  із  позовною  заявою про  визнання  протиправною  і скасування  постанови   інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ УМВС України у  Хмельницькій   області    МАНТУЛЯКА Д.П.  від  26 червня  2010  року  ВХ 080036 про накладення на нього по ч. 2 ст. 122 КУпАП  за  порушення п. 16.4  Правил дорожнього руху України тобто за порушення правил  проїзду перехрестя адміністративного стягнення – штрафу в сумі   425 гривень вказуючи, що ця постанова є неправомірною і підлягає скасуванню. Просив також поновити  строк на оскарження цієї  постанови.

    У  судовому  засіданні    позивач   свої позовні  вимоги   підтримав  повністю. Із його  пояснень  встановлено, що 26  червня  2010 року біля 11 год.  він   їхав   автомобілем  «Volkswagen» державний номер НОМЕР_1 по вул.. Кам’янецькій  у   м. Хмельницькому  де його зупинив   інспектор ДПС  МАНТУЛЯК Д.П.  який склав  протокол про   порушення ним правил проїзду перехрестя  на якому утворився затор та виніс постанову про накладення на   нього  адміністративного штрафу  сумі  425 гривень.  

Постанову вважає незаконною  оскільки  рухався на зелений сигнал світлофора із загальним потоком транспорту позаду  мікроавтобуса і внаслідок  обмеженої оглядовості не зміг належно оцінювати  обстановку що сформувалась на перехресті вулиць Кам’янецької та Гагаріна.. Його зауваження стосовно відсутності порушень правил дорожнього руху інспектор ДПС проігнорував,  його вимогу про   відібрання пояснень у свідків які були у його, позивача, автомобілі або від інших осіб  виконати відмовився.. У протоколі  він, позивач  вказав   що правил дорожнього руху не порушував.

Вказав також що інспектор при  складанні  протоколу про  адміністративне правопорушення та винесенні постанови  про притягнення позивача до адміністративної відповідальності допустив порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі КУаАП)  оскільки  не роз’яснив його прав у зв’язку з чим він був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою,  давати достатні пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Вважає що внаслідок цього підготовка справи була проведена неповно та необ’єктивно.  Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності також  не відповідає вимогам щодо  її форми як цього вимагає Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення яка затверджена наказом МВС № 185 від 22 лютого 2001 року оскільки   ст.. 122  у перелік статей щодо правопорушень по яких постанова може складатися на місці їх вчинення, не входить;  інспектор не перевірив обставин які  надають йому право обмежитися усним зауваження по справі або ж застосувати  ст.. 21 КУпАП та  передати матеріали на розгляд громадської організації чи трудового колективу.  

Оскільки постанова ґрунтується на висновках, які не відповідають фактичним обставинам справи, на доказах які отримані всупереч встановленому порядку просив  постанову скасувати.

Крім цього  вказав, що  інспектор  копії постанови  йому не вручив мотивуючи це тим що вона йому буде направлена поштовим зв’язком. Проте ні копії протоколу ні копії постанови він не отримав. Лише 17 вересня 2010 року поштовим зв’язком він отримав постанову відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження про  стягнення цього штрафу. Того ж дня  у відділ ДВС він отримав копію постанови та ознайомився із її змістом а 20 вересня 2010 року оскаржив постанову у суді. У зв’язку із цим вважає  причину пропуску строку на звернення до суду поважною і просив суд поновити цей строк.

У судове засідання  позивач не з’явився проте звернувся до суду із  заявою у якій  свої позовні вимоги підтримав повністю, у випадку відмови суду у  скасуванні постанови просив звільнити його від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю вчиненого.

    Відповідач – Управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій області  вчасно повідомлене про дату,  час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення  йому повістки, у судове засідання не з’явилося  однак представило суду заперечення на позов  у яких просило справу розглядати за відсутності представника управління.

Відповідач МАНТУЛЯК Д.П. вчасно повідомлений про дату, час та місце  розгляду справи що підтверджується  поштовим повідомленням про вручення повістки  яке є у матеріалах справи, у судове засідання не з’явився,  про причину неявки та про необхідність розгляду справи за його  присутності суд не повідомив, заперечень проти позову  суду не представив.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи є достатньо доказів для її   розгляду суд вважає  можливим розглядати справу за відсутності відповідачів.

Дослідивши  матеріали  справи  суд  приходить  до  висновку  про    те, що  вимоги щодо скасування постанови  не можуть бути задоволені.

Судом встановлено, що 26  червня  2010 року   інспектор ДПС  ВДАІ  УМВС України у  Хмельницькій  області МАНТУЛЯК Д.П. склав протокол про адміністративне правопорушення  та  виніс постанову   ВХ № 080036, якою на позивача              ОСОБА_3 було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі  425  гривень за порушення  ч. 2 ст. 122 КУпАП а саме за те, що  він   26 червня  2010 року о 11 год. 00 хв. керуючи  автомобілем  державний номерний знак НОМЕР_1   здійснив  виїзд на перехрестя  вул.. Кам’янецької  та Гагаріна на якому утворився затор.  

Позивач   ОСОБА_1 не погодився з постановою і оскаржив її до суду.

Викладене свідчить про публічно-правовий спір між сторонами у сфері  регулювання дорожнього руху.  

Відповідно до ст.. 288 КУпАП   постанову у справі про  адміністративне  правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або  в суд у порядку, визначеному  Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП; особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій  чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення  підлягають з’ясуванню, зокрема, такі  обставини: чи було вчинено правопорушення, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

 

Оцінюючи викладені обставини   справи  у їх  сукупності суд прийшов до висновку, що водій  ОСОБА_1 вчинив вказане адміністративне правопорушення передбачене  ч. 2  ст. 122 КУпАП  а тому  постанова про  притягнення його до адміністративної відповідальності   не  може бути   скасована оскільки   вона була винесена із  дотриманням  вимог КУпАП..  

Судом  приходить до висновку про те, що  рух позивача на перехрестя на зелений  сигнал світлофора не є підставою  для скасування  постанови оскільки навіть  при таких умовах при наявності затору на перехресті позивач не мав права виїзду на нього. Такий висновок суду підтверджується  запереченнями Управління ДАІ Управління МВС України у Хмельницькій області.

Разом з тим, оцінюючи всі обставини  справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про  необхідність   задоволення  вимог  позивача щодо  застосування до  нього     ст.. 22 КУпАП та звільнення  його  від адміністративної відповідальності  оскільки вважає що  вчинене  правопорушення є малозначним.

Ст.. 22 КУпАП встановлено що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і  обмежитись усним зауваженням. Враховуючи що вказане правопорушення є малозначним суд приходить до висновку про необхідність застосування до позивача ст.. 22 КУпАП.

Відповідно  ст. 162 КАС України при  вирішенні  справи по  суті  суд  може  задовольнити  адміністративний  позов  повністю  або  частково  чи  відмовити в  його  задоволенні  повністю  або  частково.  

Керуючись ст.. 22 КУпАП, ст.. 6 – 14,    п. 2 ч. 1  ст.. 18,  ч. 2 ст. 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

    Адміністративний позов   ОСОБА_1 до  інспектора ДПС ВДАІ  м. Хмельницького УМВС України у Хмельницькій області МАНТУЛЯКА Дмитра Петровича, Управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій  області  про  визнання   дій протиправними  та скасування прийнятих рішень   задовольнити  частково.

    Постанову   ВХ  № 080036    інспектора ДПС  ВДАІ  м. Хмельницького  Управління ДАІ   УМВС України  у Хмельницькій  області від  26  червня   2010 року про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення  адміністративного  стягнення у виді  штрафу в розмірі 425 гривень  змінити, на   підставі ст.. 22 КУпАП ОСОБА_1  від адміністративної відповідальності звільнити обмежившись усним зауваженням йому у зв’язку із малозначністю вчиненого, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

    Постанова оскарженню не підлягає.

       

Головуючий

З оригіналом згідно:

Голова суду                                                                                   І. СТЕЦЮК

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація