Справа №2-4945/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 грудня 2010 року.

            Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

            Головуючої судді Сороки К.М.

            При секретарі Кучарській Т.Є.

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2   про  стягнення  коштів за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

    Позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача  ОСОБА_2  про  стягнення коштів  за договором позики,посилаючись на те,що  20.12.2008 року між ним та відповідачем укладено договір  безпроцентної позики ,відповідно до якого ним,позивачем, передано відповідачу  ОСОБА_2 грошові кошти в сумі  28 000(двадцять вісім тисяч гривень та отримано від відповідача  розписку про отримані кошти , відповідач зобов»язувався  повернути кошти до 20 грудня  2009 року.

    Станом на  квітень 2010 року кошти не повернуто.

    Позивач просив повернути йому зазначені кошти шляхом стягнення їх з відповідача.

    В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_3 надав  заяву про укладення мирової угоди з відповідачем  та просив її затвердити.

    За мировою угодою  сторони просили визнати  договір позики таким що відбувся та   в рахунок   боргу просили передати   позивачу від відповідача  автомобіль  НОМЕР_1 2006 року випуску,який належить відповідачу ОСОБА_2 та визнати за позивачем право власності на вказаний автомобіль.

    В судове засіданні відповідач  ОСОБА_2 не явився, надав  заяву,просив справу розглянути в його відсутність.

    Суд,заслухавши представника позивача ОСОБА_3,вивчивши матеріали справи,прийшов до висновку про винесення заочного рішення по справі.

    Судом встановлено,що   20.12.2008 року між  позивачем  та відповідачем укладено договір  безпроцентної позики ,відповідно до якого ,позивачем, передано відповідачу  ОСОБА_2 грошові кошти в сумі  28 000  (двадцять вісім тисяч гривень)  та отримано від відповідача  розписку про отримані кошти , відповідач зобов»язувався  повернути кошти до 20 грудня  2009 року.

    Станом на  квітень 2010 року кошти не повернуто.

    У відповідності до ст..1046 ЦК України за договором позики  одна сторона  (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або інші речі, а  позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

    Таким чином між сторонами відбувся договір позики.

    Ст.1049 ЦК України передбачено,що позичальник  зобов»язаний повернути  позикодавцеві  позику (грошові кошти) у такій самій сумі ,що була передана  йому позикодавцем у строк та в порядку ,що встановлений договором.

    Сторони  узгодили вирішити спір про  відшкодування коштів  шляхом передачі  автомобіля,що знаходиться  у власності відповідача ОСОБА_2  Автомобіль марки ВАЗ  211400 сірого кольору  державний номерний знак НОМЕР_1 2006 року випуску НОМЕР_4  належить ОСОБА_2  на праві власності на підставі  біржової угоди від 28.04.08 року.

    Суд вважає за можливе  погодитися  з мировою угодою та  задовольнити позов  та   в рахунок   повернення боргу,передати зі згоди позивача  у власність йому автомобіль,що належить  відповідачу.

    Викладене підтверджується матеріалами справи в їх сукупності.

    Керуючись ст..5,10,60,88,224 ЦПК України, ст..1046,1049  ЦК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

    Визнати   факт передання   транспортного засобу  автомобіля марки ВАЗ 211400 сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_1 2006 року випуску НОМЕР_4 який належить ОСОБА_2  на праві власності на підставі  біржової угоди від 28.04.08 року  в рахунок  погашення боргу   ОСОБА_1  за договором позики від  20 грудня 2008 року.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки ВАЗ 211400 сірого кольору державний номерний знак НОМЕР_1 2006 року випуску НОМЕР_4 який належить ОСОБА_2   на праві власності на підставі  біржової угоди від 28.04.08 року.

    На рішення може бути подано  заяву про його перегляд протягом 10 днів з дня  його отримання.

Суддя                                                                                                                              К.М.Сорока.