Справа №22- 7145/2006 Головуючий по 1-й інстанції:
Категорія-1 9 суддя- Шеметова Н.Г.
Доповідач: суддя - Сукманова Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2006року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого:
судді Новодворської О.І.
суддів: Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Коваленко Т.В.
З участю представника відповідача Ткаченко Є.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення апеляційного суду в м.
Донецьку цивільну справу по апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України у м. Шахтарську Донецької області на рішення
Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 травня
2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійни х захворювань України у м. Шахтарську Донецької області подав апеляційну скаргу на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 травня 2006 року ,яким частково задоволені позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві.
Суд стягнув з відповідача на користь позивача в відшкодування моральної шкоди 5000гривень, тоді, як позивач просив стягнути на свою користь -15000 гривень.
Відповідач вважає, що рішення підлягає скасуванню , по справі слід
постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки не доведений факт спричинення моральної шкоди , а крім того відповідно до с т. 77 Закона України « Про державний бюджет України на 2006 рік» якою
зупинено дії абз.4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам іх сімей), підпункту (є) п.1 ч.І ст.21, ч.З ст, 28, ч.З ст. 34, ч.5 ст. 47( в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Крім того, вважають, що позивачем пропущений строк позовної давності на звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення , а рішення суду без змін, оскільки, воно постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідача , перевіривши матеріали цивільної справи , апеляційний суд, приходить до наступних висновків.
Задовольнаючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що позивач перебуває у трудових відносинах з ВП „ Автобаза" ДП „ Шахтарськантрацит „ де працює водієм.
25.04..2005 року з ним трапився нещасний випадок , в результаті якого отримав травму пальця правої стопи.
Висновком МСЕК від 03.08.2005 йому було встановлено 15 % втрати професійної працездатності по вищезазначеній травмі .
У зв'язку з травмою порушені нормальні життєві зв'язки позивача , він терпить фізичний біль, частково втратив працездатність , обмежений у русі , через що не може виконувати роботи по-господарству та вести активний спосіб життя , що спричинило моральну шкоду.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам незалежно від відшкодування майнової втрати передбачено ст. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі - Закон) і є одним із засобів захисту особистих немайнових прав працівника. Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим, як це передбачено підпунктом „є" пункту 1 частини першої статті 21, частиною третьою статті 28 Закону, покладена на відповідача.
В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеню втрати працездатності, поясненнями позивача, медичними документами.
Апеляційний суд не приймає довід відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу. Такий висновок МСЕК відповідно до вимог ст. 34 п. З Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності.
Посилання відповідача на с т. 77 Закона України « Про державний
бюджет України на 2006 рік» якою зупинено дії абз.4 ст. 1 ( в частині
відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам іх сімей) , підпункту (є)
п.1 ч.І ст.21, ч.З ст. 28, ч.З ст. 34, ч.5 ст. 47( в частині знижок та надбавок до
розміру страхового внеску) Закону України „Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності"- безпідставні, оскільки ,
спірні правовідносини виникли під час дії вищезазначеного Закону України ,
який передбачає відшкодування потерпілим на виробництві моральної шкоди і
до вказаного Закону не внесені відповідні зміни. Також законом України „ Про
державний бюджет на 2006 рік „ не скасована відповідальність Фонду перед
позивачкою в частині відшкодування моральної шкоди, у зв*язку в чим, він не
має зворотної сили.
Апеляційний суд також вважає безпідставними посилання відповідача на те, що позивачем подана позовна заява після спливу строку позовної давності, оскільки це не грунтується на законі.
При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції врахував глибину фізичних та моральних страждань позивача погіршення стану його здоров'я і встановив його у розмірі 5000 гривен.
Перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права і тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Таким чином, розглядаючи справу, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, прийняв правильне рішення.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1,308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХ В А ЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шахтарську Донецької області - відхилити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 травня 2006 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.