Справа 22-1180 ас                                                Головуючий у 1 інстанції Кутья С.Д.

Категорія 13                                                           Доповідач Червинська М.Є.

УХВАЛА Іменем України

26 липня 2006 року                                              Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Червинської М.Є. Суддів: Резнікової Л.В., Бабенка П.М. При секретарі Мартіросовій А.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (УМВС) про визнання неправомірним наказу,

Встановив:                  

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 квітня 2006 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1  відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду, ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що висновок суду щодо пропуску ним строку на звернення до суду не відповідає доказам по справі і є необгрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, позивач проходив службу в органах міліції, був начальником ІВС Шахтарського МРО УМВС України в Донецькій області. Наказом відповідача від 8.10.2004 року НОМЕР_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді пониження на посаді, наказом відповідача від 5.11.2004 року НОМЕР_2 переведений дільничним інспектором Кіровського МО УМВС України в Донецькій області. Рішенням суду, яке набрало законної сили, наказ відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності визнаний неправомірним. Суд дійшов до висновку, що позивач з вимогами про визнання неправомірним наказу від 5.11.2004 року щодо

переведення дільничним інспектором звернувся з порушенням строку, встановленого законом та не навів підстав для поновлення вказаного строку. Тому суд відмовив в задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник відповідача просив скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, доводи позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга піддягає залишенню без задоволення, постанова суду залишенню без змін з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального або процесуального права, які б тягли за собою скасування постанови немає.

Встановлено, що позивач проходить службу в органах МВС України, наказом відповідача від 8 жовтня 2004 року НОМЕР_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді пониження в посаді. Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2005 року, яке набрато законної сили, зазначений наказ відповідача визнаний неправомірним ( а. с. 13-14).

Звернувшись до суду з позовом в липні 2005 року позивач просив визнати неправомірним наказ від 5 листопада 2004 року НОМЕР_2 щодо призначення його дільничним інспектором міліції Кіровського міськвідділу (а. с. 8).

На час виникнення правовідносин ст. 248-5 ЦПК України був встановлений двомісячний та місячний строк на звернення до суду із скаргою щодо неправомірності наказу. Позивач звернувся до суду за межами зазначеного процесуального строку.

В порядку адміністративного судочинства позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 1 березня 2006 року й також просив визнати неправомірним наказ від 5 листопада 2004 року. Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки на час виникнення правовідносин законом був встановлений місячний та двомісячний строк для звернення до суду за захистом порушеного права, на час пред"явлення адміністративного позову діяли правили ч.2 ст.99 КАС щодо річного строку для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, а позивачем пропущені зазначені строки, визначені процесуальними законами, й з врахуванням жодної підстави для поновлення пропущеного строку, встановленого законом, суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 198, 200 КАС України, апеляційний суд

Ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 квітня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня набрання законної сили.