Категорія №2.33
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2010 року Справа № 2а-8966/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Цицюри О.О.,
при секретарі: Гришиній О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1 до Служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення про видворення та зобов’язання залишити територію України до 25.11.2010, визнання незаконним та скасування рішення про заборону в’їзду в Україну терміном на 1 рік до 25.10.2011,
В С Т А Н О В И В:
22 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1 до Служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення про видворення та зобов’язання залишити територію України до 25.11.2010, визнання незаконним та скасування рішення про заборону в’їзду в Україну терміном на 1 рік до 25.10.2011. В обґрунтування позову позивачем зазначено таке. Громадянка Шрі-Ланки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.11.2009р. до 13.09.2010р. навчалась на денній формі навчання у Луганському державному медичному університеті на медичному факультеті за спеціальністю - лікувальна справа. Влітку 2010 року ОСОБА_1 звернулась до адміністрації Луганського державного медичного університету з заявою про переведення її до іншого навчального закладу в межах України, проте адміністрацією університету їй було відмовлено у задоволенні зазначеної заяви. У вересні 2010 року ОСОБА_1, приїхавши па навчання до Луганського державного медичного університету, дізналася, що за невиконання навчального плану, наказом №286 від 13.09.2010р. її було відраховано з числа студентів. ОСОБА_1 віддала паспорт - НОМЕР_1 інспектору паспортного відділу Луганського державного медичного університету для відмітки про вибуття для навчання в іншому учбовому закладі. Проте, паспорт їй було повернено 11.11.2010 року, у якому містились штамп Служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 25.10.2010р. про видворення, яким ОСОБА_1 зобов’язана залишити Україну до 25.11.2010р. та штамп про заборону в'їзду в Україну терміном на 1 рік до 25.10.2011р. Зазначені дії працівників Служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області є незаконними та суперечать нормам чинного законодавства, а саме Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Відповідно до гарантійного листа №2 48./14-2 від 19.11.2010р. Дирекція Міжнародного навчального центру Донецького національного медичного університету ім. М.Горького не заперечує проти навчання громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1, паспорт - НОМЕР_1. Проте, оскільки в паспорті громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1 наявний штамп про видворення та зобов'язання залишити територію України, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького не може прийняти її на навчання. Відповідно до п. 6 Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 №1074, у разі, коли іноземець та особа без громадянства прибув на запрошення однієї організації, інша організація за письмовим дозволом органу внутрішніх справ або Міністерства закордонних справ (у разі реєстрації цим Міністерством паспортного документу іноземця та особи без громадянства) має право приймати іноземця та особу без громадянства в Україні по своїй лінії, при цьому вона виконує стосовно до нього обов’язки і несе відповідальність згідно з п. 5 цих Правил. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та п. 24 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №1 від 25.06.2009р. «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні», іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України лише з підстав та в порядку, що зазначені у ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію». Зокрема, статтею 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено підстави видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України. Цією нормою передбачено, що видворення іноземця та особи без громадянства може проводитись за таких підстав: якщо вони вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного їм покарання чи виконання адміністративного стягнення; якщо їх дії грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства; якщо їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України. Відповідно до цих вимог, обов'язковою умовою, що передує прийняттю рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства з України за таких підстав, є відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення. Представник позивача звертає увагу суду на той факт, що прийняття рішення про видворення громадянки Шрі-Ланка ОСОБА_1 та заборону її в'їзду на територію України завдає їй моральної шкоди, оскільки вона тривалий час не зможе розпочати навчання у іншому учбовому закладі, що позбавляє її права на навчання. Одночасно, у зв'язку з тим, що для захисту своїх прав вона була змушена звернутись до суду, нею було понесено значні матеріальні витрати, а той факт, що у зв'язку з прийняттям щодо неї рішення про видворення вона змушена покинути країну, що також потребує значних матеріальних витрат і є причиною значних душевних хвилювань. На підставі викладеного позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов та надала пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову. Надав суду письмові заперечення, в яких послався на таке. Як свідчить власноручне пояснення позивача з приводу обставин її перебування на території держави, 07.10.2009 вона прибула в Україну з метою навчання на запрошення Луганського державного медичного університету. У зв'язку з зарахуванням до зазначеного ВНЗ та подальшим навчанням, ВГІРФО УМВСУ в Луганській області їй неодноразово було продовжено термін перебування на території держави, востаннє до 20.09.2010. Однак 13.09.2010, згідно з наказом по ЛДМУ № 286, позивача було відраховано з учбового закладу за невиконання навчального плану. У зв'язку з цим в позивача відпали підстави для подальшого перебування на території держави. Позивачу ВГІРФО УМВСУ було надано термін до 20.10.2010 для виїзду з України або вирішення питання щодо можливого переведення до іншого навчального закладу, про що свідчить відповідна відмітка в її паспортному документі. Однак незважаючи на це, громадянка Шрі-Ланки ОСОБА_1 до закінчення даного терміну жодних заходів щодо вирішення питання про подальше навчання не вжила, ухилилася від виїзду за межі держави, чим грубо порушила ст. 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Згідно з ч.2 п. 29 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2009 № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні", ухилення іноземця від виїзду за межі України після закінчення терміну перебування розглядається як грубе порушення законодавства про правовий статус іноземців. У зв’язку з чим вважаю, що постанова УМВСУ в Луганській області від 25.10.2010 про видворення позивача та заборону подальшого в’їзду в Україну на 1 рік була винесена обґрунтовано та у відповідності з вимогами діючого законодавства України.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, приходить до такого.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 50 КАС України визначено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.
Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Тому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),
- безсторонньо ( неупереджено),
- добросовісно,
- розсудливо,
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,
- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.
Згідно ст. 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, прийняті до навчально-виховних закладів України, мають права і обов'язки учнів і студентів відповідно до законодавства України.
Згідно до ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець та особа без громадянства, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України. Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Відповідно до п. 4 Положення про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів прийом іноземців на навчання здійснюється на підставі: міжнародних договорів України; загальнодержавних програм; договорів, укладених вищими навчальними закладами з юридичними та фізичними особами. Іноземці подають до вищих навчальних закладів такі документи: анкету встановленого зразка; копію документа про освіту та одержані з навчальних дисциплін оцінки (бали); документ про відсутність ВІЛ-інфекції, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; медичний сертифікат про стан здоров’я, засвідчений офіційним органом охорони здоров’я країни, з якої прибув іноземець, і виданий не пізніше ніж за два місяці до від’їзду на навчання в Україну; страховий поліс з надання екстренної медичної допомоги (крім іноземців, що прибули з країн, з якими укладено угоди про безоплатне надання екстреної медичної допомоги); копія документа про народження; 6 фотокарток розміром 60х40мм; зворотний квиток з відкритою датою повернення на батьківщину терміном до одного року.
Згідно до п. 7 Положення про прийом іноземців та осіб без громадянства реєстрація національного паспорта іноземця (документа, що його замінює), який прибув в Україну з метою навчання, проводиться територіальним органом або підрозділом Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб на підставі письмового звернення навчального закладу, який видав запрошення на навчання або одержав відповідне направлення Міносвіти. Звернення подається до територіального органу або підрозділу Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб не пізніше трьох робочих днів з дати подання іноземцем для реєстрації національного паспорта (документа, що його замінює) до навчального закладу.
Відповідно до п. 9 Положення про прийом іноземців та осіб без громадянства вищий навчальний заклад, який здійснює прийом іноземців на навчання, несе відповідальність за своєчасне оформлення документів на право їх перебування в Україні.
Згідно п. 15 Положення про прийом іноземців та осіб без громадянства іноземці зараховуються до вищих навчальних закладів (переводяться з одного навчального закладу до іншого в межах України) на підставі направлення Міносвіти.
Відповідно до п. 21 Положення про прийом іноземців та осіб без громадянства переведення іноземців з одного вищого навчального закладу до іншого в межах України здійснюється за погодженням між навчальними закладами.
В судовому засіданні встановлено, що громадянка Шрі-Ланки ОСОБА_1 07.10.2009 прибула в Україну з метою навчання на запрошення Луганського державного медичного університету. У зв'язку з зарахуванням до зазначеного ВНЗ та подальшим навчанням, ВГІРФО УМВСУ в Луганській області позивачу неодноразово було продовжено термін перебування на території України, востаннє до 20.09.2010. 13.09.2010, згідно з наказом по ЛДМУ № 286 її було відраховано з учбового закладу за невиконання навчального плану з медичної фізики. (а.с. 42) Громадянці Шрі-Ланки ОСОБА_1 ВГІРФО УМВСУ було надано термін до 20.10.2010 для виїзду з України або вирішення питання щодо можливого переведення до іншого навчального закладу, про що свідчить відповідна відмітка в її паспортному документі. Однак незважаючи на це, громадянка Шрі-Ланки ОСОБА_1 до закінчення даного терміну жодних заходів щодо вирішення питання про подальше навчання не вжила та не виїхала з України. 25.10.2010 ВГІРФО УМВСУ було прийнято постанову про видворення та заборону в’їзду в Україну громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1, з якою вона була ознайомлена 05.11.2010, що підтверджується розпискою (а.с. 24)
Проаналізувавши вищенаведені норми права, суд приходить до такого.
Переведення іноземного студента з одного вищого навчального закладу до іншого в межах України здійснюється за погодженням між навчальними закладами. В матеріалах справи міститься гарантійний лист від 19.11.2010 Донецького національного медичного університету ім. М.Горького про те, що дирекція цього навчального закладу не заперечує проти навчання в цьому навчальному закладі громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1 (а.с.8). Також в матеріалах справи є лист Луганського медичного державного університету про те, що Луганський державний медичний університет заперечує проти подальшого навчання громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1 у Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького, так як вона несумлінно відносилась до навчального процесу, заняття відвідувала не регулярно, на модульні контрольні не з’являлась (а.с. 35). З наведеного випливає, що переведення громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1 на навчання до Донецького державного медичного університету на даний час неможливе.
Порядок вступу іноземців до вищих навчальних закладів України регламентується Положенням про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 року №1238, відповідно до якого прийом іноземців на навчання здійснюється на підставі: міжнародних договорів України; загальнодержавних програм; договорів, укладених вищими навчальними закладами з юридичними та фізичними особами. Іноземці подають до вищих навчальних закладів такі документи: анкету встановленого зразка; копію документа про освіту та одержані з навчальних дисциплін оцінки (бали); документ про відсутність ВІЛ-інфекції, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; медичний сертифікат про стан здоров’я, засвідчений офіційним органом охорони здоров’я країни, з якої прибув іноземець, і виданий не пізніше ніж за два місяці до від’їзду на навчання в Україну; страховий поліс з надання екстренної медичної допомоги (крім іноземців, що прибули з країн, з якими укладено угоди про безоплатне надання екстреної медичної допомоги); копія документа про народження; 6 фотокарток розміром 60х40мм; зворотний квиток з відкритою датою повернення на батьківщину терміном до одного року. Іноземці та особи без громадянства зараховуються до вищих навчальних закладів України на підставі направлення Міносвіти.
Отже, суд вважає, що гарантійний лист від 19.11.2010 Донецького національного медичного університету ім. М.Горького не може бути підставою для зарахування на навчання громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1.
Посилання позивача на п. 6 Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 №1074, в якому зазначено, що у разі, коли іноземець та особа без громадянства прибув на запрошення однієї організації, інша організація за письмовим дозволом органу внутрішніх справ або Міністерства закордонних справ (у разі реєстрації цим Міністерством паспортного документу іноземця та особи без громадянства) має право приймати іноземця та особу без громадянства в Україні по своїй лінії, при цьому вона виконує стосовно до нього обов’язки і несе відповідальність згідно з п. 5 цих Правил, судом відхиляються з огляду на таке. По-перше, позивачем не надано жодних документів, передбачених п. 6 Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію; по-друге, вступ іноземців до вищих навчальних закладів України регламентується Положенням про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів.
Оскільки, громадянка Шрі-Ланки ОСОБА_1 прибула в Україну з метою навчання, але на теперішній час не навчається, суд вважає, що в неї відсутні підстави для перебування на території України.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв у відповідності з вимогами діючого законодавства України та правомірно прийняв постанову про видворення та заборону в’їзду в Україну терміном на 1 рік громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1, тому у задоволенні адміністративного позову позивачу слід відмовити.
Питання по судових витратах судом не вирішується, оскільки рішення ухвалене не на користь позивача.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 24.12.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29.12.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_1 до Служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення про видворення та зобов'язання залишити територію України до 25.11.2010, визнання незаконним та скасування рішення про заборону в'їзду в Україну терміном на 1 рік до 25.10.2011, відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 29 грудня 2010 року.
Суддя О.О. Цицюра