УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа  №22ц-6128/2010                                                                                                              Голов.1-ї інст. Пензев М.М..

Категорія  25                                                                                                                                   Доповідач – Костюченко Н.Є.

У Х В А Л А

Іменем  України

8 грудня     2010  року   Апеляційний  суд   Дніпропетровської  області   в складі :

головуючого  – судді- Костюченко Н.Є.

суддів -  Григорченка Е.І.,   Кочкової Н.О.

при секретарі  -  Сичевській  А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську  цивільну   справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного страхового товариства «Вексель» про стягнення суми,  за позовом третьої особи АКП інвестиційного банку (ЗАТ) до АСТ «Вексель», ОСОБА_2 – про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

    В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Апостолівського райсуду Дніпропетровської області  від 2 лютого 2010р., яким частково задоволено позов,  посилаючись на помилковість висновків суду, неповне з*ясування обставин,що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального права.

    Під час вирішення спору судом 1-ї інстанції встановлено, що у зв*язку з укладеним між ОСОБА_2 та Банком договору кредиту, - між позивачем та відповідачем-Страховиком 12.09.2007. було також укладено Договір страхування належного позивачеві автомобіля,  вигодонабувачем по якому є Банк.

 9.10.2007. стався страховий випадок: спірний автомобіль в результаті самозагоряння прийшов у непридатний стан, а позивач  виконав всі умови договору у такому випадку, одразу повідомив Страховика,  пред*явив залишки автомобіля і Страховику і представникам Банку, а після їх викрадення невідомими особами- сповістив органи міліції,то суд стягнув із Страховика на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування – 15067,77грн., відмовив у стягненні 35782,23грн. та моральної шкоди;   задовольнив позов Банку до Страховика, стягнувши з останнього страхове відшкодування в сумі 35 782,23грн. та судовий збір-357,82 і витрати з ІТЗ-250грн., відмовив у вимогах Банку про визнання дій ОСОБА_2 неправомірними.

    Апеляційний суд вважає рішення законним, таким, що відповідає вимогам ст..ст.526, 988, 991 ЦКУ,  умовам укладених між сторонами Договорів, Закону України «Про страхування», а тому повинне бути залишене без змін.

    Встановлено, що між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту, Договір застави автомобіля, належного позивачеві,  та Договір страхування з АСТ «Вексель», де в п.2.2 зазначено, що Банк є вигодонабувачем за Договором страхування.  На момент страхування заявлена вартість автомобілю складала 56500грн. Франшиза при страховому випадку самозайманні транспортного засобу складає 10% від застрахованої суми, тобто 5650грн.   Страховик взяв на себе обов*язок здійснювати страховий захист застрахованого автомобіля.

    Встановлений Актом про пожежу факт самозагорання цього авто 9.10.2007. в результаті короткого замикання електромережі на акумуляторі. Автомобіль прийшов у непридатний для використання стан. Виходячи із умов Договору страхування та вимог ст.8 ЗУ «Про страхування» - цей випадок суд обґрунтовано вважав  страховим.  Судом 1-ї інстанції вірно встановлено та детально перелічено в рішенні, що всі умови  договору страхування у випадку настання страхового випадку Запорожець В.  дотримав, а також впослідуючому, коли залишки пошкодженого автомобілю були невідомими особами викрадені,-  відразу сповістив про крадіжку органи міліції.   За таких обставин районний суд вірно визнав неправомірною відмову Страхувальника у виплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування  та стягнув на користь останнього суму 15067,77грн., врахувавши при цьому, що вартість автомобіля-56500грн.,  за мінусом франшизи-5650грн.- сума страхового відшкодування складає 50850грн.--невиконання кредитних зобов*язань складає суму 35782,23грн.= 15067,77грн..   Враховуючи, що за п.14.1 Договору страхування Банк має виключне право на отримання страхового відшкодування в межах страхової суми у розмірі суми зобов*язання за кредитним договором, районний суд  правильно задовольнив вимоги Банку, стягнувши на його користь 35782,23грн.

    Місцевим судом дана  правильна відповідь на доводи страхової компанії і її відмову у проведенні страхового відшкодування ОСОБА_2 щодо невиконання умов договору про належне повідомлення Страховика   про крадіжку залишків автомобіля і вірно зазначено у рішенні, що страховим випадком є перший факт  самозаймання автомобіля і саме з цього при воду заявлені позовні вимоги, а факт крадіжки залишків автомобілю не є предметом данного спору та не є страховим випадком,  а тому усі доводи скарги що стосуються факту крадіжки авто-  не можуть бути визнані обґрунтованими.

    Твердження у скарзі  про невиконання позивачем умов Договору щодо надання авто для огляду, несвоєчасне повідомлення ним Страховика про випадок –є такими, що протирічать матеріалам справи, наданим доказам, зокрема, поясненням  свідків, про що викладено у судовому рішенні.     Сам по собі факт ненадання з поважної причини позивачем Страховику свідоцтва про реєстрацію ТЗ  не давало останньому підстав для відмови у страховому відшкодуванні.      

     Керуючись ст.ст.  307, 308  ЦПК  України,  апеляційний    суд  -

У Х В А Л И В:

    Апеляційну   скаргу  -  відхилити  .

Рішення  Апостолівського районного суду   Дніпропетровської області    від 2 лютого 2010р. –   залишити   без  змін..

Ухвала  чинна  з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку  у  20-денний строк.

    С У Д Д І