Справа № 22ц-15022/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Маймур Г.Я.
Категорія 27 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Глущенко Н.Г.
Суддів: Перцової В.А., Куценко Т.Р.
При секретарі: Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми за договором позики, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2010 року стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 45 000 грн. та 510 грн. судових витрат.
ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що це рішення не відповідає вимогам норм матеріального права та наданим доказам.
При розгляді справи, суд першої інстанції встановив, що 28 лютого 2009 року ОСОБА_3 взяв у борг у ОСОБА_2 45 000 грн., які зобов'язався повернути до 4 березня 2009 року, про що свідчить його розписка (а. с. 8).
В установлений строк відповідач позичену суму позивачу не повернув.
Апеляційний суд вважає, що враховуючи встановлені обставини справи та , керуючись ст. ст. 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, районний суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача вказану суму боргу.
Доводи в апеляційній скарзі відповідача про те, що гроші від позивача він не отримував і надану позивачем розписку він не писав, не можуть бути прийняті до уваги і бути підставою для скасування рішення суду, оскільки, суд розглянув справу у відповідності до вимог ст. ст. 10, 11 ЦПК України щодо змагальності сторін, на підставі наданих ними доказів. Відповідач у судовому засіданні ніяких доказів, які б спростували укладення між ним та позивачем договору позики, не надав, клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи відносно розписки, наданої позивачем, не заявляв. Крім того, як вбачається із журналу судового засідання (а. с. 60-62), відповідач не оспорював договір позики, поясняв, що гроші брав не для себе і ставив питання про розстрочку виплати боргу.
На підставі наведеного апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача відхилити, а рішення районного суду – залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: