АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 14837/ 2010 Головуючий в 1 інстанції - Мовчан Д.В.
Категорія - 30 Доповідач - Пищида М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Баранніка О.П.
суддів - Пищиди М.М, Кіктенко Л.М.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж про припинення незаконних дій та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2010 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 порушив свої зобов’язання по сплаті за спожиту електричну енергію за договором № 8060239, укладеного 04 червня 2003 року між ним та ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго». У зв’язку з вище наведеним, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 363, 02 грн., яку позивач просив суд стягнути на свою користь.
ОСОБА_2 в свою чергу звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому зазначив, що в період з 1995 року по квітень 2002 року він сумлінно здійснював оплату електричної енергії, згідно з даними приладу обліку (електролічильника), встановленого в електрощитовій на сходовій клітині. В квітні 2002 року невідомими особами зазначений прилад був демонтований. Тому, в період з квітня 2002 року по 22 лютого 2006 року ОСОБА_2 здійснював оплату послуг виходячи з середньомісячного споживання електроенергії за попередні 12 місяців споживання. Починаючи з 22 лютого 2006 року він здійснює оплату за спожиту електроенергію згідно з даними електролічильника. Просив суд стягнути з ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» суму моральної шкоди, яку він оцінив у розмірі 12 372 грн. та зобов’язати відповідача припинити незаконні дії, спрямовані на відключення його від енергопостачання.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2010 року в задоволенні основного та зустрічного позову відмовлено (а.с. 88).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити, в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким його позов задовольнити. В іншій частин рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України – рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії через приєднану електромережу, постачання якої до його квартири здійснює позивач за первісним позовом. Сума боргу у розмірі 363, 02 грн. виникла у відповідача в період з 2002 року по 22 лютого 2006 року, коли останній споживав електричну енергію без застосування відповідної процедури обліку кількості спожитої електричної енергії.
Відповідно до п.33 «Правил користування електричною енергією для населення» у разі користування електричною енергією без приладу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із споживачем здійснюється відповідно до середньомісячного споживання.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Доводи, вказані позивачем в апеляційній скарзі про те, що суд неповно зґясував обставини по справі, а наданим його доказам не надав належної оцінки, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді: