Справа № 2а-2966/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Упр авління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов»язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення,
В С Т А Н О В И В :
В листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання дій протиправними, зобов»язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, що евакуйована із зони відчуження у 1986 році. Посилаючись на те, що вона є громадянкою, що евакуйована із зони відлучення у 1986 році, відтак має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Зазначила, що вона звернулася до Упр авління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, визначеному ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте отримала відповідь, в якій відповідач послався на брак коштів та те, що при нарахуванні коштів на оздоровлення у 2010 році виходив з положень не спеціального закону, а керувався постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562, згідно якої їй, як евакуйованій особі із зони відчуження у 1986 році, щорічна допомога на оздоровлення нараховується у розмірі 75 грн. 00 коп. З чим вона не погоджується, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Суддя розглядає, відповідно до ч.4 ст.1832 КАС України справи, передбачені п.1- 4 ч.1 ст. 1832 цього Кодексу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надав письмові заперечення, в яких просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення особам евакуйованим із зони відчуження у 1986 році - 75 гривень.
Відповідач від Упр авління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, письмовий відгук (заперечення) на позов не надав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, у їх сукупності, суддя вважає достатніми підстави для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Підстав для розгляду справи в судовому засіданні немає.
Суддя, вивчивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач - є громадянкою, що евакуйова із зони відлучення у 1986 році, про що Київською міською державною адміністрацією видано посвідчення громадянки, яка евакуйована із зони відлучення у 1986 році, категорії 2, серії НОМЕР_1 від 04.02.1993 року (а.с.7).
Позивач перебуває на обліку Упр авління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (а.с.6).
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» евакуйований із зони відлучення у 1986 році щ орічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі – трьох мінімальних заробітних плат.
Регламентація статті 62 Закону « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого, відповідно до статті 117 Конституції України є обов»язковими для виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення евакуйованим із зони відлучення у 1986 році - 75 гривень.
Як вбачається з довідки Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (а.с.5), саме в такому розмірі позивачу була виплачена дана допомога за 2010 рік.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в співвідношенні до кількості мінімальних заробітних плат в залежності від статусу постраждалого.
Фінансування витрат, згідно ст. 63 цього Закону, пов»язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
До видатків, що здійснюються з Державного бюджету належать, зокрема, видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (п.17 ст. 87 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до п.5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов»язання та провадять видатки в межах бюджетних асигнувань.
При здійсненні бюджетного процесу в Україні, згідно ст. 4 Бюджетного кодексу України, положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цьому Кодексу та закону про державний бюджет України.
Будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначаються виключно законом про державний бюджет України на відповідний рік (ч.2 ст. 95 Конституції України).
Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» передбачено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
В 2010 році Конституційним Судом України не приймалось рішення щодо визнання неконституційними положень Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», отже стаття 70 цього Закону є конституційною.
Зважаючи на вищевикладене пріоритетним для вирішення даного спору є положення Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».
На підставі ст.117 Конституції України, ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Кабінет Міністрів України видав Постанову від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановив розміри щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до якої була проведене позивачу допомога у розмірі 75 грн.
Ця Постанова не була визнана Конституційним Судом України неконституційною.
Таким чином судом встановлена правомірність дій відповідача, як такого, що діяв в межах наданих йому повноважень у відповідності до чинного законодавства.
Зважаючи на вищевикладене суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача.
На підставі викладеного, ст. 2, 95, 116, 117 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 51 Бюджетного кодексу України, ст. 48, 62, 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», к еруючись ст. 9, 11,70, 71, 158-163, 186, 99, 1832 КАС України, суддя -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до Упр авління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов»язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення – відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя: Коренюк А.М.