Справа № 2-9730/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого – судді Коренюк А.М.
при секретарі Чуприні І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне подружнє життя не склалося, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарства не ведуть, не живуть однією сім»єю з грудня 2009 року з тих підстав, що мають різні характери та погляди на життя, а тому шлюб не може в подальшому існувати.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, а відповідач їх визнав та просив шлюб розірвати.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09 листопада 1994 року, укладеного у Відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського району м. Києва, актовий запис № 402 (а.с4), від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4). Спору щодо його утримання та виховання сторони не мають.
Даний шлюб для сторін є першим.
Спільне життя сторін не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігноруванням налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові. З грудня 2009 року сторони не підтримують сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не спілкуються.
Від можливості призначення судом строку на примирення сторони відмовилися, вказавши про те, що подальше сімейне життя не є можливим, оскільки даний шлюб існує формально, а тому вони свідомо прийняли рішення про розірвання шлюбу.
Суд вважає, що сторони довели дійсність та незмінність волевиявлення про розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного із них.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України). Проте, судом встановлено, що вказані паритетні засади побудови сімейних відносин у даного подружжя відсутні.
Судом встановлено, що сім»я розпалась остаточно із-за непорозумінь, психологічної несумісності сторін, небажання відновити сімейні відносини, а тому подальше спільне життя сторін неможливе, збереження шлюбу є недоцільним та суперечить їх інтересам.
На підставі викладеного, статей 110-112 Сімейного кодексу України та, керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 88, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу– задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 09 листопада 1994 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського району м. Києва, актовий запис № 402, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвати.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Коренюк А.М.