Справа № 2-8730/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого – судді Коренюк А.М.
при секретарі Чуприни І.В.
з участю представника позивача Патрик Г.Г.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач в особі Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, мотивуючи тим, що 23.05.2008 року в м. Києві при виїзді на міст імені Патона на розі вулиць Дніпровська Набережна – Русанівська Набережна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «ДЕО Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого сталося пошкодження автомобіля «ДЕО Ланос», що був застрахований в ВАТ «УСК Дженералі Гарант», строк дії страхового поліса якого з 08.06.2007 року по 07.06.2008 року.
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27.06.2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем вимог Правил дорожнього руху України.
На час дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина останнього у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується зазначеною постановою суду. Розмір завданих збитків згідно Звіту № 1067 від 30 липня 2008 року, підготовленого спеціалістом ТОВ «Асистентська компанія «Реверс», становить 2 008 грн. 21 коп., які позивачем перераховано ОСОБА_3 29.10.2008 року у повному обсязі. Дані матеріальні збитки особисто винуватцем дорожньо-транспортної пригоди не були відшкодовані потерпілій особі.
Крім того, у відповідності до п.40.3 ст.40 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач поніс витрати в розмірі 290 грн.00 коп. у зв»язку із залученням аварійного комісара.
У зв»язку з проведеною позивачем регламентною виплатою потерпілому у відповідача виникло зобов»язання перед позивачем сплати суми боргу з 30.10.2008 року. 04.09.2008 року на адресу відповідача було направлено листа про добровільне відшкодування збитків позивачу, який той отримав 25.09.2008 року та залишив без виконання, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України вважає, що вправі вимагати у відповідача суму індексу інфляції, розраховану за період з листопада 2008 року по червень 2010 року, що становить 445 грн. 57 коп., суму 3% річних за період з 30 жовтня 2008 року по 30 серпня 2010 року – 110 грн. 45 коп.
Також просить стягнути з відповідача 1 000 грн. 00 коп. понесених витрат на правову допомогу, а всього – 4 025 грн. 23 коп.
В судовому засіданні представник позивача Патрик Г.Г., діюча на підставі довіреності від 11.02.2009 року (а.с.35), позовні вимоги підтримала з тих же підстав, просила стягнути з відповідача на користь позивача 2 008 грн. 21 коп. - понесених витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування; 290 грн. 00 коп. - витрат за послуги аварійного комісара; 445 грн. 57 коп. – індекс інфляції; 110 грн. 45 коп. – 3 % річних; 1 000 грн. 00 коп. – витрати на правову допомогу; 51 грн. 00 коп. державного мита й 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 4 025 (чотири тисячі двадцять п»ять) грн. 23 (двадцять три) коп.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлені згідно чинного законодавства належним чином – рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням (а.с.60, 61, 64).
За таких підстав судом відповідно до положень статті 224 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Позивач не заперечував щодо такого порядку вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.05.2008 року в м. Києві при виїзді на міст ім. Патона на розі вулиць Дніпровська Набережна – Русанівська Набережна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «ДЕО Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого сталося пошкодження автомобіля «ДЕО Ланос», що був застрахований в ВАТ «УСК Дженералі Гарант», строк дії страхового поліса з 08.06.2007 року по 07.06.2008 року (а.с.14, 15, 13).
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27.06.2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем вимог Правил дорожнього руху України (а.с.14), внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України з накладенням адміністративного штрафу.
Так, згідно зазначеної постанови ОСОБА_2, 1985 року народження, визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України з притягненням до адміністративної відповідальності. Зі змісту Постанови вбачається, що він о 10 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_2, на розі вулиць Дніпровська Набережна – Русанівська Набережна, при виїзді на міст ім. Патона в м. Києві, перед поворотом праворуч не зайняв відповідне крайнє положення та здійснив з автомобілем «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_3 зіткнення (а.с.14).
Дана Постанова набула чинності.
25.07.2008 року потерпілий ОСОБА_3 з метою отримання відшкодування завданих збитків звернувся до позивача із відповідною заявою, що стало підставою для проведення регламентної виплати у розмірі 2 008 грн. 21 коп. відповідно до Наказу № 2107 Моторного (транспортного) страхового бюро України від 01.10.2008 року (а.с.30) та, відповідно до платіжного доручення № 2516 від 29.10.2008 року (а.с.29), здійснена така виплата.
Відповідно до п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
ВАТ СК «Дженералі Гарант» є учасником МТСБУ (а.с.65).
На час дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина останнього у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується зазначеною постановою суду. Розмір завданих збитків згідно Звіту № 1067 від 30 липня 2008 року, підготовленого спеціалістом ТОВ «Асистентська компанія «Реверс» становить 2 008 грн. 21 коп. (а.с.16-24), які позивачем перераховано ОСОБА_3 29.10.2008 року у повному обсязі (а.с. 28-29).
Дані матеріальні збитки особисто винуватцем дорожньо-транспортної пригоди не були відшкодовані потерпілій особі.
Позивач належним чином повідомив відповідача про необхідність виконання зобов»язання по сплаті завданих збитків, що підтверджується листом від 09.03.2008 року, врученого відповідачу під особистий підпис 25.09.2009 року (а.с. 31, 31 оборот).
Відповідно до пункту 38.2. статті 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, та як встановлено в судовому засіданні, відповідач до зазначеної категорії громадян не відноситься.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).
Таким чином, суд вважає дії позивача по здійсненню страхових виплат ОСОБА_3 правомірними та такими, що ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до частин першої та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Вимоги позивача про стягнення витрат у розмірі 290 грн.00 коп. у зв»язку із залученням аварійного комісара є обґрунтованими, оскільки засновані на положенні п.40.3 ст. 40 Закону України Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Обгрунтованими вимоги також є щодо стягнення 445 грн. 57 коп. – індексу інфляції й 110 грн. 45 коп. – 3 % річних, що засновані на ч.2 ст. 625 ЦПК України.
Так, боржник, який прострочив виконання грошового забов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних.
Відповідач був належним чином повідомлений позивачем про необхідність виконання зобов»язань, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, врученого під особистий підпис 25.09.2008 року (а.с. 31, оборот).
Суд, перевіривши правильність здійснених розрахунків обгрунтування вимог стягнення 445 грн. 57 коп. – індексу інфляції та 110 грн. 45 коп. – 3 % річних (а.с.5), вважає їх правильними та доведеними.
Вирішуючи спір в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1 000 грн. 00 коп., з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», суд вважає, їх обґрунтованими, доведеними, заснованими на вимогах закону, що регулюють дані правовідносини, а тому підлягають задоволенню, оскільки позивачем на підтвердження цих вимог надано Контракт про надання правової допомоги від 11 лютого 2009 року, додаткову угоду № 38 до зазначеного Контракту, розрахунок витрачених нормогодин, пов»язаних із наданням правової допомоги, платіжне доручення про сплату коштів у сумі 1 000 грн. 00 коп. (а.с.32,33-34, 36, 62, 63).
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача у цілому є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини першої статті 88 ЦПК України.
Так стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено державне мито в сумі 51 грн. 00 коп. та 120 грн. інформаційно-технічного збору забезпечення судового процесу, в всього 171 грн. 00 коп. (а.с.1, 2), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 625, 1166, 1188, ч.1 ст.1191 ЦК України, ст.ст. 22, 29, 31, 34, 36, 38, 39, 40 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», п. п. «а» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року (зі змінами та доповненнями) № 7-93, Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 213-215, 218, 224 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України 2 008 грн. 21 коп. - понесених витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування; 290 грн. 00 коп. - витрат за послуги аварійного комісара; 445 грн. 57 коп. – індекс інфляції; 110 грн. 45 коп. – 3 % річних; 1 000 грн. 00 коп. – витрати на правову допомогу; 51 грн. 00 коп. державного мита й 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 4 025 (чотири тисячі двадцять п»ять) грн. 23 (двадцять три) коп.
За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію заочного рішенні невідкладно направити відповідачу після його проголошення рекомендованою поштою (зі зворотнім повідомленням).
Суддя: Коренюк А.М.