Справа № 2-10427/10, 8-23/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого –судді Коренюк А.М.
при секретарі Чуприні І.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд –
В С Т А Н О В И В:
В січні 2005 року позивач з метою забезпечення матеріальної допомоги на утримання дитини звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів у розмірі ј частини від його заробітку (доходу), мотивуючи свої вимоги тим, що перебуває з ним у зареєстрованому шлюбі з 29.10.1992 року. Від шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на її утриманні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з тих же підстав, просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності від 04.02.2010 року (а.с. 33), позовні вимоги не визнав у цілому, посилаючись на те, що відповідач не є біологічним батьком дитини, відтак підстав для задоволення позовних вимог немає.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають відмові у їх задоволенні із наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.10.1992 року (а.с.5, справа № 2-2661/10) по 29.03.2005 року(а.с.6, справа № 2-2661/10).
Згідно Свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, її батьком записаний ОСОБА_3 (а.с.4, справа № 2-1757/05).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2005 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), й до її повноліття (а.с. 10 справа № 2-1757/05).
В грудні 2009 року відповідач звернувся до суду з позовом до позивача про оспорювання батьківства та виключення запису про батьківство з актів запису про народження дитини (а.с.3-4, справа № 2-2661/10).
Ухвалою суду від 26.02.2010 року по дані справі призначена судово-біологічна (судово-генетичну) експертиза (а.с.29, справа № 2-2661/10).
Згідно Висновку експерта № 110 від 12.05.2010 року (а.с.35-36, справа № 2-2661/10) встановлено, що біологічне батьківство ОСОБА_3 у відношенні ОСОБА_4, матір»ю якої є ОСОБА_1, повністю виключається.
Обставини справи, відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13.09.2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві, про оспорювання батьківства та виключення запису про батьківство з актів запису про народження дитини задоволено, й зобов»язано Відділ реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції м. Києва виключити відомості про особу ОСОБА_3, як батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 63-64, справа № 2-2661/10).
Дане рішення суду набуло чинності та виконано (а.с. 77, справа № 2-2661/10).
Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.3 ст. 61 ЦПК України).
Відповідно до ст. 140 СК України стягнення з особи, яка записана батьком, матір»ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про неї як батька, матері дитини з актового запису про її народження. Задоволення судом зазначених вимог може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв»язку з нововиявленими обставинами (п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України) (п.4 Постанови № 3 від 15.05.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
У разі задоволення позову про виключення відомостей про особу як батька, матері дитини з актового запису про її народження, рішення суду про стягнення аліментів підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами.
Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів (а.с. 2, матеріали заяви № 8-23/10).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.12.2010 року заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2005 року по справі № 2-1757/05 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами (а.с. 21, матеріали заяви № 8-23/10).
Згідно статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Такий обов»язок покладається на батьків, тобто осіб, які мають статус матері та батька дитини.
Ставлячи вимогу про стягнення аліментів з відповідача у частині від його заробітку (доходу), позивач не довела суду підставу такої вимоги як усними доводами, так і документально, те що відповідач є батьком її дитини, а тому підстави для застосування статті 183 СК України до даних правовідносин відсутні.
Згідно частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов»язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте позивач, звертаючись до суду, не надав достовірності, повноти доказів, які обґрунтовують його вимоги.
Оскільки позивачем не надані належні докази по справі, суд розцінює доказування позивача, як такі, що ґрунтуються на припущеннях.
Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими статтею 11 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Проте, всі докази позивачем не обґрунтовані та не доведені, відтак розцінюються як такі, що не містять достатньої та належної інформації про предмет доказування.
Враховуючи наведене, те, що ОСОБА_3 не являється біологічним батьком ОСОБА_4 з підстав відсутності кровного споріднення, суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними, обставини, викладені в позовній заяві не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, відтак законні підстави для задоволення позову судом не встановлені.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 140 Сімейного кодексу України , п.14 Постанови № 3 від 15.05.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» , ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Коренюк А.М.