Категорія №2.6.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2010 року Справа № 2а-9043/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.
при секретарі: Бражник В.І.
за участю сторін:
представника позивача не з’явився
представника відповідача не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу ВП № 11575324 від 25.10.2010, -
ВСТАНОВИВ:
11.11.2010 позивач звернувся до суду із вказаним позовом про оскарження постанов підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про накладення штрафів від 25.10.2010 року за виконавчими провадженнями: №10696778, №11017681, №13528951, №13471931, № 11015885, №1575324, №12087595, №12094418, №11911615, №10858434, №11018254, №11015564, №11018759, №11017281, №11017484, №17456329, №18822980, №12386831, №11911654, №11911159, №13180358, №11485647, №13665756, №14475683, №11018876.
Ухвалою суду від 22 листопада 2010 року у справі № 2а-8521/10/1270 позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції про визнання дій противоправними та скасування постанов про накладення штрафів від 25.10.2010 року за виконавчими провадженнями: №10696778, №11017681, №13528951, №13471931, № 11015885, №1575324, №12087595, №12094418, №11911615, №10858434, №11018254, №11015564, №11018759, №11017281, №11017484, №17456329, №18822980, №12386831, №11911654, №11911159, №13180358, №11485647, №13665756, №14475683, №11018876 роз’єднано у самостійні провадження.
Ухвалою суду від 25.11.2010 прийнято до провадження адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу ВП № 11575324 від 25.10.2010.
У позовній заяві позивач зазначив, що на виконанні у ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області знаходяться виконавчі документи, в тому числі виконавчий лист № 2а-24533/08 від 13.02.2009 щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
02.11.2010 до УПСЗН Лутугинської РДА надійшли постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Марченко С.О. від 25.10.2010 про накладення штрафу в розмірі 340 грн. за невиконання судових рішень на користь стягувачів та надання підтверджуючих документів про виконання рішень суду чи обґрунтування причин його невиконання та роз’яснення про застосування штрафу в подвійному розмірі за невиконання вимоги державного виконавця у триденний термін.
Позивач вважає дії державного виконавця такими, що не відповідають вимогам закону.
26.02.2010 до УПСЗН надійшла вимога відповідача від 23.02.2010 № 881/14-32/10 про виконання зазначених виконавчих листів та надання обґрунтування причин їх невиконання. У відповідь ППВР був повідомлений про вжиття заходів щодо виконання судових рішень, зокрема, про часткове виконання в частині здійснення перерахунку та про вжиття заходів щодо виконання в частині здійснення виплати шляхом надання заявки до головного розпорядника коштів на виділення додаткового фінансування. Також було надано розрахунок, необхідний для виконання.
Незважаючи на це, відповідачем було застосовано штраф до позивача.
Тому, позивач просить скасувати постанови від 25.10.2010 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення в розмірі 340 грн. у виконавчих провадженнях щодо виконання виконавчих листів, у тому числі постанову про накладення штрафу ВП № 11575324 за невиконання виконавчого листа № 2а-24533/08 від 13.02.2009 щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, на адресу суду надав заяву про розгляд справи без його участі, згідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заперечення проти позову, в яких посилається, що дії відповідача відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження”. Державним виконавцем направлялися вимоги на адресу боржника із зобов’язанням виконати рішення суду. У зв’язку з невиконанням судових рішень державним виконавцем на боржника було накладено штраф. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Також просив розглянути справу без його участі.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України “Про виконавче провадження”.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а статтею 7 встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні –державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області від 25.10.2010 ВП № 11575324 на УПСЗН Лутугинської РДА Луганської області за невиконання без поважних причин рішення суду накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Суд вважає постанову ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області від 25.10.2010 ВП № 11575324 про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника –фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб –від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника –юридичну особу –від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Тобто Законом чітко визначено, що штраф застосовується за невиконання рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, без поважних причин.
Згідно зі ст. 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів, регулюються Бюджетним кодексом України.
Діяльність позивача у частині виконання функцій розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня за соціальними програмами регулюється Бюджетним кодексом України.
Згідно зі ст. 21 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту бюджету. Видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом (рішенням відповідної ради), яким внесено такі зміни. Iнші зміни розмірів і мети та обмеження в часі бюджетних призначень провадяться лише за наявності в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.
Стадіями виконання Державного бюджету України за видатками згідно зі статтею 51 Бюджетного кодексу України визнаються:
1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;
2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;
3) взяття бюджетних зобов’язань;
4) отримання товарів, робіт та послуг;
5) здійснення платежів;
6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Бюджетного кодексу України, відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Затвердження змін до кошторисів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності у зв’язку із зміною обсягів доходів і видатків відповідно до затвердженого бюджетного розпису здійснюється керівниками цих закладів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
Згідно з ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, відповідно до ч. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України не вважаються бюджетними зобовязаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Лутугинського районного суду про зобов’язання УПСЗН Лутугинської РДА Луганської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2008 рік видано виконавчий лист від 13.02.2009 № 2а-24533/08.
26.02.2010 до УПСЗН надійшла вимога відповідача від 23.02.2010 № 881/14-32/10 про виконання зазначених виконавчих листів та надання обґрунтування причин їх невиконання. Листом від 01.03.2010 № 1575 позивач повідомив відповідача про вжиття заходів щодо виконання судових рішень.
Крім того, листом від 02.03.2010 № 1608 позивач повідомив відповідача про часткове виконання судового рішення в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 суми недоотриманої допомоги на оздоровлення шляхом надання заявки від 11.06.2009 до ГУПСЗН про виділення додаткових коштів.
Суд вважає, що причини невиконання позивачем рішення Лутугинського районного суду Луганської області є поважними. Позивач вжив усіх можливих заходів до виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 105, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області задовольнити повністю.
Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області від 25.10.2010 ВП № 11575324 про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області у розмірі 340,00 гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі складено та підписана 29 грудня 2010 року.
СуддяН.В. Кравцова