Категорія №2.6.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 грудня 2010 року Справа № 2а-8630/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бражник В.І.
за участю представників сторін:
від позивача - не з’явився,
від відповідачів - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Луганській області, державного виконавця Марченка Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ВП № 18895311 від 12.08.2010, -
ВСТАНОВИВ:
15 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Луганській області, державного виконавця Марченка Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ВП № 18895311 від 12.08.2010.
У позові позивач зазначив, що у відповідача на виконанні знаходиться виконавчий лист № 2а-121 від 01.03.2010 року, виданий Краснодонським районним судом у Луганській області, про зобов’язання УПСЗН Краснодонської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2003 по 31.12.2003 включно з урахуванням здійснених виплат; за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 включно з урахуванням здійснених виплат; за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 включно з урахуванням здійснених виплат; за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно з урахуванням здійснених виплат; за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 включно з урахуванням здійснених виплат.
12.08.2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області було винесено постанову про накладання штрафу за не виконання рішення суду у розмірі 340,00 грн.
Позивач вважає, що вказана постанова винесена всупереч чинного законодавства та просить суд її скасувати, мотивуючи тим, що УПСЗН зверталося з додатковими заявками на фінансування видатків, однак фінансування за даними заявками не надходило.
У судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача - Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Луганській області в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.
Відповідач - державний виконавець Марченко Сергій Олександрович в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.
Суд, проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 9 КАС України - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України “Про виконавче провадження”.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” (далі – Закон № 606) визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а статтею 7 встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні –державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Судом встановлено, що Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області за виконавчим листом № 2а-121, виданим 01.03.2010 року Краснодонським районним судом у Луганській області, про зобов’язання УПСЗН Краснодонської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2003 по 31.12.2003 включно з урахуванням здійснених виплат; за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 включно з урахуванням здійснених виплат; за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 включно з урахуванням здійснених виплат; за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно з урахуванням здійснених виплат; за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 включно з урахуванням здійснених виплат, було відкрите виконавче провадження ВП № 18895311.
21.09.2010 року державним виконавцем було винесено постанову ВП № 17576528 про накладення штрафу за не виконання рішення суду у розмірі 340,00 грн. (а.с.7).
Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України “Про виконавче провадження” та за своєю природою є адміністративно-правовими.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством
Відповідно до ст. 24 Закону № 606 за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.
Постанова державного виконавця про арешт коштів боржника може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.
Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника –фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб –від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника –юридичну особу –від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Тобто Законом чітко визначено, що штраф застосовується за невиконання рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, без поважних причин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” (далі - Порядок), головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів за видами пільг.
Пунктом 2 даного Порядку встановлено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.
Відповідно до п.6 даного Порядку у разі виникнення додаткових зобов’язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.
Як вбачається з матеріалів справи, Управління праці та соціального захисту населення Краснодонської міської ради Луганської області направило додаткову заявку на потребу грошових коштів на виконання рішень суду.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідач не скористався своїм правом на доказування та не довів правомірність винесення постанови про накладення штрафу від 12.08.2010 року ВП № 18895311, у зв’язку з чим суд на підставі частини 6 зазначеної статті вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 2, 17, 87, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Луганській області, державного виконавця Марченка Сергія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ВП № 18895311 від 12.08.2010 задовольнити повністю.
Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 12.08.2010 ВП № 18895311 про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення Краснодонської міської ради Луганської області у розмірі 340 грн. (триста сорок гривень 00 копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова в повному обсязі складено та підписана 28 грудня 2010 року.
СуддяН.В. Кравцова