Категорія №6.6.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 листопада 2010 року Справа № 2а-7631/10/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Цицюра О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
ВСТАНОВИВ
06 жовтня 2010 року позивач - Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у місті Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 26.12.2007 року в якості суб’єкта підприємницької діяльності за реєстраційним номером №2 382 000 0000 026902 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську в якості платника податків та зборів з 27.12.2007 року за №19044. Згідно висновку ДПІ в Жовтневому районі у місті Луганську, податкові декларації про доходи від зайняття підприємницькою діяльністю відповідачем до державної податкової інспекції не надаються з моменту реєстрації, на неодноразові виклики до ДПІ для подання декларацій відповідач до теперішнього часу на з’являється. У разі неподання фізичною особою - підприємцем протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності державна реєстрація фізичної особи – підприємця може бути припинена на підставі судового рішення, згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 року. Просив суд припинити підприємницьку діяльність відповідача.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183? Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами, внесеними розділом ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 03 серпня 2010 року) справи щодо припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців у випадках, передбачених законом, розглядаються в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 26.12.2007 року в якості суб’єкта підприємницької діяльності за реєстраційним номером №2 382 000 0000 026902 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську в якості платника податків та зборів з 27.12.2007 року за №19044 (аркуші справи 5,6).
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Здійснюючи господарську діяльність фізичні особи – підприємці відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» зобов’язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.
Зокрема, пунктом 4 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» регламентовано, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Відповідно до п. 4.1.4. ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Висновком Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську №20202-13/10/19 від 28.09.2010р. підтверджується, що відповідачем податкові декларації про доходи від зайняття підприємницькою діяльністю до державної податкової інспекції не надаються з моменту реєстрації, заборгованість по податках і зборах до бюджету в нього відсутня, відкритих рахунків у банківських установах не має (аркуш справи 3).
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи, засади діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (абзац 4 ч. 2 ст. 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).
Приймаючи до уваги, що відповідач з моменту реєстрації, а саме, з 26.12.2007 року, декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення підприємницької діяльності фізичної особи.
Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 8.6. розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні”, відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.
Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення підприємницької діяльності фізичних осіб.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 183? Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити в повному обсязі.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, дата проведення державної реєстрації Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради - 26 грудня 2007 року, реєстраційний номер № 2 382 000 0000 026902.
Копію даної постанови направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця (виконавчому комітету Луганської ради, місцезнаходження: 91000 м.Луганськ, вул.Коцюбинського,14) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяО.О. Цицюра