Категорія №6.6.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 листопада 2010 року Справа № 2а-7652/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цицюри О.О.,
при секретарі судового засідання Глазуновій О.О.,
за участю прокурора - Сайтарли І.М.,
представників сторін:
від позивача – Лисянського Е.О. старшого державного податкового інспектора
юридичного відділу (довіреність №21 від 21.07.2010р.),
від відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Сватівського району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до Приватного підприємства «Агроюр ТР» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у сумі 335,00 грн. шляхом звернення стягнення на активи, -
В С Т А Н О В И В:
07 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Сватівського району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до Приватного підприємства «Агроюр ТР» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у сумі 335,00 грн. шляхом звернення стягнення на активи. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Приватне підприємство «Агроюр ТР» перебуває на податковому обліку Сватівської МДПІ Луганської області в якості платника податків, в тому числі, платника податку на прибуток підприємств. Проведеною прокуратурою Сватівського району Луганської області перевіркою з питань своєчасності сплати податку на прибуток підприємства, з боку відповідача встановлено порушення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до п.5.1 ст.5 зазначеного Закону ПП «Агроюр ТР» має узгоджені податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, які були визначені самостійно останнім у податкових деклараціях (розрахунках). У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання у відповідача станом на 27.09.2010 року виник податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток підприємств у розмірі 335,00 грн. Відповідно до п.п.5.3.1, 5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума податкового зобов’язання несплачена платником податків у 10 – денний строк з дня отримання податкового повідомлення вважається податковим боргом. В порушення норм діючого законодавства, податковий борг відповідачем не сплачено, в адміністративному та судовому порядку податкові зобов’язання відповідачем не оскаржені, тому відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181 вважаються узгодженими. У зв’язку з несплатою податкових зобов’язань, згідно діючого законодавства, Сватівською МДПІ Луганської області на адресу Приватного підприємства «Агроюр ТР» були надіслані перша податкова вимога №1/115 від 07.12.2009р. та друга податкова вимога №2/8 від 07.01.2010р. Однак, суми податкового боргу, вказані у податкових вимогах, до теперішнього часу до бюджету не перераховані. Враховуючи вищенаведене, прокурор просив стягнути з відповідача на користь держави податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток підприємств у сумі 335,00 грн. шляхом звернення стягнення на активи платника податків.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду аналогічні позовній заяві пояснення та просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» приватне підприємство «Агроюр ТР» є платником податку на прибуток підприємства та у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання станом на 27.09.2010 року має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток підприємств у сумі 335,00 грн. (аркуші справи 5,6,7)
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Позивачем вживалися встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ заходи щодо погашення відповідачем зазначеної заборгованості, поштою на адресу Приватного підприємства «Агроюр ТР» надсилалася перша податкова вимога № 1/115 від 07.12.2009 року та друга податкова вимога № 2/8 від 07.01.2010 року, які були отримані керівником відповідача особисто в день їх винесення (аркуші справи 8).
Згідно із абзацом 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
На підставі актів про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 26 травня 2010 року № 786/151-35130397, від 26 серпня 2010 року № 1356/151-35130397 за порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року, за І півріччя 2010 року) приватному підприємству «Агроюр ТР» згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням-рішенням від 07 червня 2010 року № 0000741510/0 визначено податкове зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн. та податковим повідомленням-рішенням від 03 вересня 2010 року № 0000961510/0 визначено податкове зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн. (аркуші11-12,13-14,9,10).
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
З метою забезпечення впровадження Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції), наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до вимог пункту 4.6 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, податкові повідомлення-рішення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області від 07 червня 2010 року № 0000741510/0 та від 03 вересня 2010 року № 0000961510/0 направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, та отримані особисто керівником Приватного підприємства «Агроюр ТР» ОСОБА_2 (аркуші справи 9-зворотній бік, 10-зворотній бік).
Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Податкові повідомлення – рішення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області від 07 червня 2010 року № 0000741510/0 та від 03 вересня 2010 року № 0000961510/0 відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначені ними податкові зобов’язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень - рішень.
В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суми штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання відповідних податкових повідомлень-рішень відповідачем не сплачені.
Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Таким чином, відповідач, незважаючи на всі прийняті Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцію Луганської області заходи щодо добровільного погашення ним податкового боргу, свої податкові зобов’язання платника податків не виконав, за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на прибуток підприємств у розмірі 335,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 15 листопада 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 94, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора Сватівського району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до Приватного підприємства "Агроюр ТР" про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у сумі 335,00 грн. шляхом звернення стягнення на активи - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Агроюр ТР" (код ЄДРПОУ 35133397, місцезнаходження: 92600 Луганська область, м.Сватове, вул.Пролетарська,11; р/р 2600312330098 "Укркомунбанк", МФО 304988) на користь держави податковий борг з податку на прибуток в сумі 335 грн. 00 коп. (триста тридцять п'ять гривень 00 коп.) шляхом звернення стягнення на його активи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 15 листопада 2010 року.
СуддяО.О. Цицюра