Справа  № 2-4750/ 2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня  2010  року             Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого  судді   -      Слюсар Л.П.

                 при секретарі             -      Карпенко В.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну  справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу суд, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, в позовній заяві і у судовому засіданні посилався на те, що 01 квітня 1998 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від шлюбу є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З  2005 року між ним та відповідачкою припинені шлюбні відносини і ведення спільного господарства.  Причиною розпаду сім’ї  - відсутність спільних поглядів на сімейне життя. Повне непорозуміння один до одного,  що  спричинило  втрату кохання та поваги. На сьогоднішній день сторони проживають окремо. Примирення не можливе. Після розірвання шлюбу син буде проживати з відповідачкою.  На його утримання  позивач допомогу не надає.  Спору про розділ майна не має.  Просив шлюб розірвати.  

Відповідачка в судове засідання з’явилася. Позовні вимоги визнала. Просила шлюб розірвати  в зв’язку з фактичним припиненням  шлюбних відносин. На утримання сина буде подавати до суду позовну заяву про стягнення аліментів.

Виходячи із наведеного, суд  вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

 Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу.  Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

 Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 01 квітня 1998 року в  Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 200, був зареєстрований шлюб. Від спільного життя є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.  Судом встановлено, що сторони з 2005 року проживають окремо, спільне господарство не ведеться,  примирення не можливе. Майновий спір  відсутній.  Спір про місце проживання дитини відсутній.  

Причиною розпаду сім’ї є  різні  погляди на життя, побутові питання, питання виховання дитини, що послужило  підставою до того, що між сторонами були втрачені почуття любові та поваги, що і призвело у підсумку до остаточного розпаду сім’ї.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін.

При постановленні рішення, суд враховує те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені, а тому приходить до висновку про те, що сім’я сторін розпалася остаточно та відновлена бути не може.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,7,10, 11, 15, 57,88, 130, 174,  212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Шлюб між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 01 квітня 1998 року в  Індустріальному відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 200, які мають малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - розірвати.

           Прізвище ОСОБА_2  після розірвання шлюбу не змінювати

          Рішення може  бути оскаржено  в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

              Суддя:                                                                                       Л.П. Слюсар