Справа № 2-14/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 грудня  2010 року              Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді  Слюсар Л.П.

               при секретарі          Карпенко І.Ю..

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2, третя особа Шоста  Дніпропетровська державна нотаріальна контора   про  стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  в  квітні  2006 року  звернувся до суду з позовом до  територіальної громади  в особі  Дніпропетровської міської ради, треті особи  Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, Житлово-будівельний кооператив №141 « Зміна», Комунальне підприємство « Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання договору купівлі - продажу квартири дійсним і визнання права власності на квартиру.  В  жовтні 2006 року позивач уточнив  свою позовну заяву, визначивши  сторони та змінивши предмет позову.    В уточненій позовній заяві позивач   в обґрунтування  своїх позовних  вимог посилався на те, що  на початку 2005 року він вирішив  купити квартиру для проживання своєї сім’ї. Йому стало відомо, що ОСОБА_3 продає свою квартиру АДРЕСА_1.  Квартира складається з однієї житлової кімнати жилою площею 16,9 кв.м., будинок №67 знаходиться на балансі  житлово-будівельного кооперативу №141 « Зміна».  Оскільки  документи на квартиру для її продажі не були готові, а  ОСОБА_3 не мав бажання займатися підготовкою  документів для продажу квартири, тому що це довгий процес, тому він запропонував  оформити угоду таким чином: ОСОБА_3  видає  йому  нотаріально посвідчену довіреність на розпорядження його майном, договір купівлі-продажу  на належну йому  квартиру, технічний паспорт на неї, а він оплачує  йому повну вартість квартири.  Ціна квартири була визначена  в розмірі 63600 грн., що було еквівалентно 12000 доларів США.  18 березня 2005 року ОСОБА_3 видав на його ім’я довіреність, якою уповноважував його керувати і розпоряджатися  всім  його майном терміном на три роки з правом передоручення, довіреність була нотаріально посвідчена.  В цей же день він передав  ОСОБА_3  гроші в рахунок  оплати повної вартості квартири АДРЕСА_1 в сумі 63600 грн.  29 квітня 2005 року ОСОБА_3 залишив спірну квартиру і віддав йому ключі від неї. В цей же день він вставив нові вхідні  двері в квартиру. Крім того, ОСОБА_3 обіцяв  виписатися з квартири протягом 2-3 тижнів. Де проживав  ОСОБА_3 після 29 квітня 2005 року йому не відомо, але він говорив йому що купує житло в м. Новомосковську.  В квітні 2005 року він замовив в КП « ДМБТІ»  витяг з реєстру прав  на нерухоме майно і 13 травня 2005 року в квартиру вийшов технік.  Після виходу техніка йому в КП «ДМБТІ»  запропонували  надати довідку кооперативу про вартість 1 кв.м. спірної квартири.  Він з довіреністю звернувся до бухгалтера ЖБК, але вона відмовилася видавати довідку, незважаючи на довіреність.  Він не зміг знайти ОСОБА_3 для того, щоб він взяв цю довідку сам в ЖБК.   В вересні 2005 року йому від сусідів по спірній квартирі  стало відомо, що ОСОБА_3 помер.  В зв’язку зі смертю 22 травня 2005 року ОСОБА_3 довіреність  втратила чинність.  В січні 2006 року він не зміг попасти в спірну квартиру. Як пізніше йому стало відомо Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою було видано  в квітні 2006 року свідоцтво про право на спадщину на спірну квартиру  сину покійного ОСОБА_3 -  ОСОБА_2.    При розгляді справи було встановлено, що спірна квартира ОСОБА_2 була продана.  ОСОБА_2, як спадкоємець померлого ОСОБА_3  повинен  повернути йому кошти, які він передав  його батькові в рахунок оплати вартості квартири, за рахунок спадкового майна.  Просив  стягнути із відповідача  на його користь  63600 гривень.  та судові витрати по справі.

Справа розглядалася суддею Мороз В.П. Відповідно до наказу  по Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська  від 01 вересня 2009 року №31  у зв’язку з закінченням  у ОСОБА_4 повноважень судді  Індустріального районного суду м. Дніпропетровська  справу передано судді Слюсар Л.П.  

При новому розгляді справи у судовому засіданні представник позивача підтримав  позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився.  Відповідно  до відомостей  адресно-довідкового сектору ВГІРФО  УМВС України в Дніпропетровській області  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3, знятий з реєстрації 27.02.2009 року на адресу АДРЕСА_2, в реєстрації не значиться. Про час і місце судового засідання відповідач  був повідомлений   відповідно до ч.9,10 ст. 74 ЦПК України. Оскільки фактичне місце проживання  відповідача не відоме,  то було надано оголошення в газету « Вісті Придніпров’я»   від 02.12.2010 року № 88 ( 1180).

    Представник третьої особи  Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори   в судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином. Відповідно до листа  просили розглядати справу в їх відсутності та ухвалити рішення  на розсуд суду.

Представник позивача не заперечував, щодо заочного розгляду справи, що відповідає  положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши  представника позивача,  свідка  ОСОБА_6,  вивчивши матеріали справи, вважає, що позов  підлягає задоволенню  за наступних підстав.

Судом установлено, що  відповідно до  дублікату договору купівлі-продажу від 13.07.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу  Нощенко Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 16450,     ОСОБА_3  купив квартиру №123, що знаходиться  у АДРЕСА_1 ( т.1 а.с. 64).  Відповідно до Довіреності  від 18 березня 2005 року, посвідченої приватним нотаріусом  Чернишовим С.О., зареєстрованому в реєстрі за №980, ОСОБА_3 уповноважив  ОСОБА_1, керувати і розпоряджатися всім його майном, з чого б воно не складалося  і де б воно  не знаходилося, укладати всі  дозволені законом угоди по керуванню та розпорядженні майном – продавати, обмінювати, заставляти та приймати в заставу  спорудження та інше майно.  Довіреність видана  з правом передоручення, і дійсна на протязі трьох років ( т.1 а.с.153).  Згідно до розписки   від 18 березня 2005 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 63600 гривень за продану йому квартиру АДРЕСА_1 ( т.1 а.с.152 оригінал).

Як вказав в судовому засіданні представник позивача   після  передачі за придбану квартиру коштів ОСОБА_3   він передав  ОСОБА_1  ключі, в квартирі були поставлені нові вхідні двері, та  ОСОБА_1  почав  оформляти документи  для оформлення купівлі - продажу квартири, що   підтвердив свідок ОСОБА_6

 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3

Як вбачається із   матеріалів дослідчої перевірки №198  за фактом смерті  ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживав за адресою: сел. Кіровське, садівниче товариство  « Автомобіліст» ділянка №5,  смерть  ОСОБА_3  наступила  від гострого отруєння етиловим алкоголем ( а.с. 213-235).    

Відповідно до свідоцтва  про право на спадщину за законом від 20.04.2006 року, посвідченого  державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори І. Черненко, зареєстрованого в реєстрі за №9480,  спадкоємцем  всієї частки майна ОСОБА_3, померлого 22.05.2005 року є  його син ОСОБА_2. Спадкове майно  складається з квартири №123 в місті Дніпропетровську, вул. С. Ковалевської, буд.67 ( т.1а.с.81,82).

Відповідно до  Договору купівлі-продажу від 18 травня 2006 року,  посвідченого приватним нотаріусом   Дніпропетровського міського нотаріального округу  В.Е. Анісімовим, зареєстрованим в реєстрі за №1728,  ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_11  купила квартиру №123, що знаходиться в АДРЕСА_1.  Продаж здійснено за 10000 грн. ( т.1 а.с.87-92).

Як показала в судовому засіданні представник позивача,  при розгляді даної цивільної справи  суддею Мороз В.П. в судовому засіданні, яке відбувалося 07.09.2006 року  відповідач вказав на те, в договорі вказана  інвентарна вартість, а  фактично продаж квартири вчинено за 90000 грн.      

Як вбачається із матеріалів справи  ОСОБА_2  ставився під сумнів особистий підпис його батька ОСОБА_3  в розписці про отримання коштів та в генеральній  довіреності  ВСА №603485 виданою ОСОБА_3 на право ОСОБА_1  розпоряджатися усім його майном.  За клопотанням представника  відповідача була призначена  судова - почеркознавча експертиза.

Представник позивача   звернула увагу суду  на те, що Висновок  експерта від 08.05.2008 року №69/04-25  судової почеркознавчої експертизи одержаний з порушенням встановленого порядку і не може бути допустимим доказом по справі.

 Суд, вирішуючи справу по суті, не може прийняти  до уваги Висновок  експерта від 08.05.2008 року №69/04-25, оскільки   даний  висновок  отримано  з порушенням порядку встановленого законом, так  Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2007 року  виконання  судової-почеркознавчої експертизи було доручено  Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, однак після повернення до Індустріального районного  суду  цивільної справи без виконання,  без виклику сторін  справа була направлена   на проведення експертизи і  експертиза була проведена  Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром  Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області .  

Відповідно  до ст.1281 ЦК України   якщо  кредитор спадкоємця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

 Відповідно до  ч.1 ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги  кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Виходячи із вищевикладеного і оцінюючи докази в їх сукупності  суд приходить до висновку, що    ОСОБА_2, як спадкоємець померлого ОСОБА_3  повинен  повернути  ОСОБА_1 кошти в розмірі 63600 грн., які він передав  померлому в рахунок оплати вартості квартири, за рахунок спадкового майна, оскільки вартість спадкового майна перевищує  борг  спадкодавця ОСОБА_3 .

 У відповідності зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи  не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України  із відповідача  підлягають стягненню на користь  позивача  судові витрати по справі в розмірі 666 грн.

 Керуючись ст.ст.1281,1282 України , Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7  “Про судову практику  у справах  про спадкування ”  ст.ст.3,7, 10, 11,30,61, 88,221-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 -    задовольнити.

Стягнути із  ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1   63600 гривень та судові витрати по справі в  розмірі 666 грн., а всього 64266 грн. ( Шістдесят чотири тисячі  двісті шістдесят шість  грн.)

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що  його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання  його копії.

      Рішення може  бути оскаржено позивачем  в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі протягом  десяти днів з дня його  проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:                                                                                            Л.П. Слюсар