Справа № 2-4193/10                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 грудня 2010 року                             м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

      головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

    при секретарі – Чорній А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення її та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, у квартиру АДРЕСА_1, та про стягнення додаткових коштів на утримання дитини, посилаючись на те, що вона проживала у цій квартирі як член сім’ї відповідача, але після розірвання шлюбу в зв’язку з неможливістю спільного проживання їх з донькою на одній житловій площі з відповідачем, та з метою уникнення постійних сварок  та стресу, який отримувала донька, вона була змушена піти  разом з малолітньою дитиною на орендовану квартиру,однак через відсутність  на даний час коштів на найм житла, вона бажає повернутися у квартиру, в якій вона мешкала з відповідачем, але останній чинить у цьому перешкоди. Ухвалою суду від 31 серпня 2010 року позовні вимоги були роз’єднані і вимоги про стягнення додаткових коштів на утримання дитини виділені в окреме провадження.

Сторони у судове засідання не з’явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялися належним чином. Позивачка надала суду заяву про підтримання своїх вимог та розгляд справи у її відсутності, в якій також не заперечувала проти заочного розгляду справи. Судові повістки на ім’я відповідача повторно повернулися до суду за закінченням строків зберігання, оскільки на виклики поштового відділення за отриманням листів він не з’являвся. За таких обставин відповідно до вимог абз.5 ч.5 ст.74 ЦПК України вважається, що судові повістки були вручені йому належним чином.

Оскільки відповідач своїх заперечень проти позову не надав, тому суд зі згоди позивачки ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

    Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 лютого 2001 року до 23 лютого 2010 року. Від шлюбу подружжя має спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

11 лютого 2010 року рішенням Суворовського районного суду м.Одеси шлюб з відповідачем розірвано.

В зв’язку з неможливістю спільного проживання на одній житловій площі з відповідачем, та з метою уникнення постійних сварок  та стресу який отримувала донька, позивачка була змушена піти  разом з малолітньою дитиною на орендовану квартиру.

Однак, через відсутність коштів позивачка не може далі проживати на орендованій квартирі, бажає разом з донькою повернутися у квартиру, в якій вони мешкали з відповідачем, але останній чинить у цьому перешкоди.

Згідно з вимогами ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як судом встановлено  спірна квартира АДРЕСА_1 не зареєстрована на праві власності.

Відповідно до довідки адресно-довідкового бюро ГУМВС України в Одеській області (а.с.29) та свідоцтва про народження (а.с.7) відповідач та донька ОСОБА_3 є зареєстрованими в спірній квартирі. Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Нормами ст.33 Конституції України гарантовано свободу пересування, вільний вибір місця проживання.

Нормами ст.64 ЖК України встановлено рівність користування усіма правами члена сім’ї наймача, що випливають із договору найму  жилого приміщення. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки, як наймач та члени його сім’ї.

Отже, враховуючи представлені суду докази з боку позивача, а також  приймаючи до уваги, що відповідач своїх заперечень проти позову і доказів для спростування висновків суду не надавав, суд вважає, що вимоги позивачки, заявлені також і в інтересах малолітньої дитини є обґрунтованими, тому вона  разом з малолітньою донькою, ОСОБА_3, підлягає вселенню  в спірну квартиру.

    Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн..

Керуючись ст.ст.10,11,60,212,213-215 ЦПК України,  суд -

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

    Вселити  в квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: