Справа № 2-21/10                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року                             м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

      головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

    при секретарі –Чорній А.О.,

представників позивачів -ОСОБА_1,ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації «Одесагаз»  про визначення порядку користування земельною ділянкою, зобов’язання не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися з позовом (а.с.11) до ОСОБА_3 про розподіл земельної ділянки на три рівні частини між співвласниками домоволодіння, та зобов’язати відповідачку не перешкоджати в користуванні частиною земельної ділянки та перенести з неї самовільно зведені господарські будови, дрова та інше майно, двір знаходиться в антисанітарному стані, позивачка ОСОБА_4 також просила зобов’язати відповідачку та ВАТ «Одесагаз» перенести газову трубу, яка проходить по частині двору ОСОБА_4, проклавши  її по іншому маршруту, посилаючись на те, що газова труба створює  загрозу для її квартири, проведена поруч з її будівлею, що є порушенням  всіх норм і правил, крім того заважає проводити  ремонтні і будівельні роботи. В ході розгляду справи ухвалою суду  відкрите акціонерне товариство  по газопостачанню та газифікації «Одесагаз» було залучено до участі в справі в якості співвідповідача (а.с.192 т.1).

    В судовому засіданні представники позивачів підтримали заявлені вимоги та зазначили, що відповідачка заставила  двір дровами, нічого не прибирає, чим перешкоджає їм в користуванні загальним двором. Погодившись з висновком науково-виробничого центру «Екострой» просили визначити порядок користування земельною ділянкою за варіантом IIб.

    Відповідачка ОСОБА_3 заперечувала проти вимог, не погодилася з запропонованим позивачами варіантом порядку користування, посилаючись на те, що такий варіант погіршить її права, оскільки прохід є вузьким, а в неї є свої плани, які вона в наступному не зможе реалізувати. Також зазначила, що земельна ділянка знаходиться  в загальному користуванні тому вона має право розміщати своє майно на ділянці, яке нічим не заважає, а газифікацію її частини будівлі було зроблено відповідно до затвердженого ВАТ «Одесагаз» проекту.

    Представники відповідача відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації «Одесагаз» та третьої особи Одеської міської ради в судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися.

    Раніше в судових засіданнях представник відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації «Одесагаз» вказував на те, що газифікація відбувалася по затвердженому проекту жодних претензій не було, тому в теперішній час проведення нової гілки можливе лише за замовленням сторони з гарантуванням оплати.

      Заслухавши пояснення представників позивачок та відповідачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що сторони -ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є співвласниками в рівних частинах, по 1/3 у кожного, домоволодіння  АДРЕСА_1 що підтверджується  наданими суду договорами дарування від 9 червня 2000 року, 14 червня 2000 року та договорами купівлі-продажу   від 26 вересня 1964 року та 8 грудня 1965 року(а.с.6,16,54-55,57).

Земельна ділянка, на якій розміщено домоволодіння, знаходиться в загальному користуванні, була виділена попереднім власникам домоволодіння ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі рішення виконкому Одеської міської ради  депутатів трудящихся  №828 17 серпня 1955 року, площею 569 кв.м (а.с.216-218, а у фактичному користуванні, згідно з технічною документацією та вказаними вище договорами, знаходиться 571 кв.м.   

Статтею 88 ЗК України передбачено,  що володіння,  користування та розпорядження земельною ділянкою,  що перебуває у спільній,  частковій власності,  здійснюється за згодою всіх співвласників,  згідно з договором,  а у разі недосягнення згоди в судовому порядку.

Згідно з вимогами ч.1 ст.92 та п.а ч.1 ст.95 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, а землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки.

В процесі розгляду справи судом неодноразово призначалася судова експертиза для визначення можливих варіантів порядку користування земельною ділянкою.

Відповідно до висновку науково-виробничого центру «Екострой» (а.с.81-114 т.1), який був наданий на виконання ухвали суду і за клопотанням  відповідачки ОСОБА_3, було досліджено земельну ділянку площею 571 кв.м і запропоновано три варіанти визначення порядку користування спірною земельною ділянкою.

Приймаючи до уваги лист НВЦ «Екострой» від 13 вересня 2010 року(а.с.5 т.2), а також те, що різниця в 2 м. земельної ділянки між виділеною площею та фактично зайнятою, яка вже тривалий час використовується власниками, є незначною, суд вважає, що даний висновок може бути використано для визначення порядку користування спірною ділянкою.

Під час розгляду справи як позивачі так і відповідачка  погодилися з наданим висновком.

Із запропонованих варіантів суд, приймаючи до уваги відсутність бажання позивачки ОСОБА_4 та відповідачки ОСОБА_3 в звільненні ділянки від сараю під літ. Б, вважає найбільш прийнятним і таким, що не буде порушувати рівності прав співвласників домоволодіння це варіант - IIб.

Згідно зазначеного варіанту ОСОБА_4 пропонується земельна ділянка  - в межах кордонів по умовним крапкам  А-Б-К-О-Н-А, а також в межах кордонів по умовним крапкам П-Т-Е-С, ОСОБА_5 земельна ділянка - в межах кордонів по умовним крапкам  В-Г-Д-У-Р-Л-З-М-Ж-И-В, ОСОБА_3  земельну ділянку - в межах кордонів по умовним крапкам  Б-В-И-Ж-М-З-Л-Р-Н-О-К-Б, а також в межах кордонів по умовним крапкам У-Д-Т-П-У3.

Що стосується варіанту IIа, то суд вважає, що він не забезпечить рівності прав позивачки ОСОБА_5, оскільки ширина проходу до її частини домоволодіння складає 2,185 м,а в варіанті IIб – 3м, тобто є вужчою, тоді як в обох варіантах ширина проходу до сараю під літ.Б, який знаходиться в користуванні ОСОБА_3 є широкою, крім того, відстань в 1,095 м від сараю до межі ОСОБА_5 забезпечить можливість його обслуговування.

Відносно заявлених вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зобов’язання ОСОБА_3 не перешкоджати в користуванні земельною ділянкою та прибрати дрова,  а також вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації «Одесагаз» про зобов’язання перенести газову трубу, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вимогами ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог  і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1 ст.58,59 ЦПК України  належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом  мають бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись  іншими засобами доказування.

Відповідачка як і позивачі  є користувачем земельної ділянки і вправі розміщати на ній своє майно, в тому числі і дрова, позивачі ж зі свого боку не надали належних доказів в підтвердження того, що їх права були порушені.

Газифікація частини домоволодіння відповідачки була проведена відповідно до затвердженого проекту, посилання позивачки ОСОБА_4 лише на те, що газова труба проходить біля її частини домоволодіння і порушує її права є недостатнім для задоволення вимоги, оскільки ділянка знаходиться в загальному користуванні, до того ж позивачка не надала суду належних та допустимих доказів в підтвердження того, що проведення газопроводу не відповідає вимогам всіх норм і правил та створює загрозу для неї.

    Крім того, враховуючи вимоги ст.88 ЦПК України суд вважає, що  між сторонами необхідно розподілити порівну витрати пов’язані з оплатою судової експертизи в розмірі 2000 грн. оскільки позивачі обрали варіант запропонований саме НВЦ «Екострой», та стягнути з позивачів на користь ОСОБА_3 1333,34 грн., які були нею сплачені (а.с.76).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації «Одесагаз» про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні ділянкою задовольнити частково.

    Встановити порядок користування  земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 згідно з ідеальною долею співвласника домоволодіння АДРЕСА_1, яка складає по 1/3 частині,  за варіантом IIб висновку  науково-виробничого центру «Екострой», відповідно до якого:

ОСОБА_4 земельну ділянку  - в межах кордонів по умовним крапкам  А-Б-К-О-Н-А, а також в межах кордонів по умовним крапкам П-Т-Е-С,

    ОСОБА_5 земельну ділянку - в межах кордонів по умовним крапкам  В-Г-Д-У-Р-Л-З-М-Ж-И-В,

ОСОБА_3  земельну ділянку - в межах кордонів по умовним крапкам  Б-В-И-Ж-М-З-Л-Р-Н-О-К-Б, а також в межах кордонів по умовним крапкам У-Д-Т-П-У3.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити.

Розподілити вартість проведеної судової експертизи та стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3  витрати по сплаті вартості експертизи в розмірі 1333,34 грн. в рівних частинах.    

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси  в 10-денний строк з дня його оголошення, а для відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації «Одесагаз» та Одеської міської ради з дня отримання копії.

Суддя: