ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 червня 2006 р.

№ 13/220

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

ВАТ “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”, м. Чернівці

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2006р.

у справі

господарського суду Чернівецької області

за позовом

ВАТ “Укртелеком” в особі центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв’язку, м. Чернівці

до	ВАТ “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”, м. Чернівці

про	стягнення 2003, 13 грн.

за участю представників:

позивача: не з’явився

відповідача: Карпічев Ю.Г. –дов. від 25.04.2006р. б/н

ВСТАНОВИВ:

          ВАТ “Укртелеком” в особі центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв’язку м. Чернівці звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до ВАТ “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” м. Чернівці про відшкодування шкоди в розмірі 2003, 13 грн.

          Рішенням господарського суду Чернівецької області від 01.12.2005р. по справі №13/220 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2006р. у даній справі позов задоволено повністю та стягнуто з ВАТ “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” на користь ВАТ “Укртелеком” в особі центру технічної експлуатації місцевого телефонного зв’язку м. Чернівці борг в сумі 2003, 13 грн., 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Судові рішення мотивовані тим, що відповідач неналежним чином здійснював заходи по технічному утриманню та зберіганню свого майна з посиланням на ст.ст. 322, 1166 ЦК України, ст. 4 Закону України “Про власність”.

          Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2006р. у даній справі,  ВАТ “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить її скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що зазначена постанова винесена з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.

          Позивач не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

          Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити враховуючи наступне.

         Відповідно до матеріалів справи 22.05.2005р. в м. Чернівці по вул. Чортківській, 1 внаслідок відриву та падіння з гнилої дерев’яної електроопори, яка перебуває на балансі Чернівецького РЕМ, по вул. Обертинській, 7-9 крюка із ізолятором та електричного проводу під напругою 0,4 кВт, який пересікається на перехресті з вул. Чортківською, на утримуючий сталевий трос, на якому кріпились телефонні  кабелі прокладені в напрямку вул. Чортківська –Гусятинська, сталось коротке замикання і як наслідок  зазнали пошкодження повітряні кабелі електрозв’язку, які є власністю ВАТ “Укртелеком”.

          Зазначений факт пошкодження повітряних кабелів зв’язку внаслідок відриву та падіння з гнилої дерев’яної електроопори  крюка з ізолятором та електричного проводу зафіксовано комісією в акті обстеження місця  пошкодження від 25.05.2005р. для участі в роботі якої відповідач свого  представника  не  направляв незважаючи на те, що був повідомлений про дату та час обстеження  належним  чином.

За таких обставин твердження  відповідача про недоведеність того, що опора була гнилою, колегія вважає безпідставними.

          Згідно ст. 322 ЦК України обов’язок по утриманню майна покладено на власника цього майна.

          Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції  відповідач неналежним чином здійснював заходи по технічному утриманню та зберіганню свого майна, що підтверджується матеріалами справи та актом обстеження, що призвело до знецінення майна позивача та проведення відновлювальних робіт по заміні пошкоджених кабелів вартістю 2003, 13 грн.

          Згідно п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          За таких обставин, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про  стягнення з відповідача завданої позивачу шкоди в розмірі 2003, 13 грн.  є  обґрунтованим.

          Твердження  відповідача, що лінію телефонного зв’язку позивач провів  в охоронній зоні ліній електропередач без погодження з ВАТ “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго” колегія вважає безпідставними, оскільки, як правильно зазначено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідач в ході розгляду справи в суді першої та  другої інстанції такі твердження документально не підтвердив.

           Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом першої та другої інстанції дана правильна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для їх скасування відсутні.

           Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

   

    В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2006р. зі справи № 13/220 залишити без змін.

                 

  

Головуючий                                                                              В.С. Божок

            Судді                                                                              Т.Ф. Костенко  

                                                                                         Г.П. Коробенко