Справа №2-483/11р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я(ЗАОЧНЕ)

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого –судді                                Цокол Л.І.

при секретарі                                                          Кирей О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  приміщенні  суду в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи відділу ГІРФО Печерського РУГУ МВС України в м. Києві    про  визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та про зняття з реєстрації,

                                     В С Т А Н О В И В :

               Позивач ОСОБА_1  звернувся  до суду і просить визнати  ОСОБА_2  такою, що втратила право користування житловим приміщенням –  АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідач ніколи не проживала в спірному житловому приміщенні, однак дійсно була зареєстрована за вказаною адресою. При цьому відповідач не бере участі у витратах на утримання будинку та по сплаті комунальних послуг, чим

               Відповідач  ОСОБА_2 будучи належним чином і своєчасно повідомленою про час і місце судового розгляду , в судове засідання не з»явилась, своїх заперечень по суті обставин викладених в позові та їх вимог не надала.

              За згодою представника позивача судом проведено заочний розгляд справи .

              Суд вислухавши представника позивача ОСОБА_3 ,  допитавши свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5  , дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

              Відповідно до  ст.72  ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням  внаслідок відсутності  цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

              Відповідно до ст.71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності  наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

              Судом встановлено, що відповідач  ОСОБА_2 була зареєстрована  в АДРЕСА_1 -  11 листопада 1996  року як неповнолітня донька позивача – власника ? частини будинку ОСОБА_1

              Із показів свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5  , допитаних під час судового розгляду, вбачається, що в частині  АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності з вересня 1994 року, крім нього, його дружини ОСОБА_6 та їх неповнолітньої доньки ОСОБА_7 інших осіб не проживає.

             Під час судового розгляду не встановлено  будь-яких обставин які б свідчили про наявність  поважних причин  неможливості  проживання відповідача за вказаною адресою.  

              Оцінюючі встановлені обставини справи та відповідні їм норми закону, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач більше ніж шести місяців відсутня за місцем своєї реєстрації, витрати по житлово-комунальним послугам не несе. Отже відповідно до вимог ст. 72 ЖК Української РСР ОСОБА_2 є особою , що втратила  право користування вказаним житловим приміщенням.

              Відповідно до ст. 6  Закону України «Про  свободу  пересування  та вільний вибір  місця проживання в Україні» громадяни України, а також  іноземець  чи особа без громадянства , які перебувають  в Україні  на законних підставах, зобов’язані протягом десяти  днів після прибуття до нового місця проживання  зареєструвати  місце проживання.

              Відповідно до ст. 7 Закону України «Про  свободу  пересування  та вільний вибір  місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється  протягом  семи днів на підставі  заяви особи, запиту органу реєстрації за  новим місцем проживання особи, остаточного рішення  суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права  користування  житловим приміщенням , визнання особи безвісно відсутньою  або померлою), свідоцтва про смерть.

               Оскільки зазначена норма закону визначає порядок зняття з реєстрації  з підстав визнання таким, що втратив право користування жилим приміщення як самостійну норму, в задоволенні цих вимог позивачу слід відмовити.  

               На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 71,72 ЖК Української РСР, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215,224-226 ЦПК України, суд –                        

                                      В И Р І Ш И В  :  

              Позов задовольнити частково.

               Визнати ОСОБА_2    такою , що втратила право користування жилим приміщенням –  АДРЕСА_1 .

               Решту вимог залишити без задоволення.

               Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти діб з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення – в той же строк з дня отримання копії рішення.

               Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя