Справа №2-а-955-1/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Макухи А.А.
при секретарі Лісовій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправним та скасування дисциплінарного наказу, наказу по особовому складу та поновлення на роботі, -
в с т а н о в и в :
22 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить суду, з урахуванням поданих 17.12.2010 року уточнень: визнати незаконним та скасувати Висновок службового розслідування УМВС України на ПЗЗ від 29.09.2010 року в частині порушення п. 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990, що виразилось у не виявленні, запобіганні та розкритті злочину та не вжиття з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, оперуповноваженим сектору карного розшуку ЛВ на станції Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1; визнати незаконним та скасувати наказ Управління МВС України на Південно-Західній №284 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УМВС України на Південно-Західній залізниці». Відповідно до останнього, під пунктом два: «За вчинення дисциплінарного проступку, що призвело до порушення п.2 ст. 10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року, що виразилося у не виявленні, запобіганні та розкритті злочину та не вжиття з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, оперуповноваженого сектору карного розшуку ЛВ на станції Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, звільнити з органів внутрішніх справ України за п.64 п.п. «Є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.»; визнати незаконним та скасувати Наказ УМВС України на ПЗЗ від 07.10.2010р. №296 о/с «По особовому складу», який був виданий на підставі наказу №284о/с від 29.09.2010р. в частині звільнення позивача з посади старшого лейтенанта міліції Управління МВС України на Південно-Західній залізниці та Наказ УМВС України на ПЗЗ від 11.11.2010р. №329 о/с «По особовому складу», який був виданий на підставі наказу №284о/с від 29.09.2010р. в частині звільнення позивача з посади старшого лейтенанта міліції Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, а також, зобов’язати УМВС України на ПЗЗ поновити його в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Київ – Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що маючи спеціальне звання старого лейтенанта, проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку ЛВ на станції Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці, проте Наказом УМВС України на ПЗЗ від 07.10.2010р. №296 о/с «По особовому складу» та Наказом від 11.11.2010р. №329 о/с «По особовому складу» його було звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за п. 64 пп. «є» (за порушення дисципліни) на підставі наказу №284о/с від 29.09.2010 р. Позивач вважає, що оскаржувані накази є незаконними та безпідставними, оскільки ним не порушувався п.2 ст.10 Закону України «Про міліцію», а відповідачем не було проведено належним чином службове розслідування, не були враховані його пояснення та пояснення свідків, позивач не був ознайомлений з оскаржуваними наказами належним чином та оскаржувані накази були винесені під час знаходження його на лікарняному.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що 10.09.2010 р. оперативний чергового чергової частини лінійного відділу - інспектора сектору громадської безпеки відділу на ст. Київ-Пасажирський капітан міліції Форостянко В.І. повідомив, що до нього прийшов громадянин ОСОБА_3, відносно якого скоєно злочин, а саме, знаходиться на площі залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці, невідомі особи під час обміну валюти шляхом шахрайських дій заволоділи грошовими коштами в сумі 2300 грн. Після того, як він описав осіб, які скоїли шахрайські дії відносно нього, я разом із ОСОБА_4 пішли на територію залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці для обстеження території з метою знайти описаних ОСОБА_3 осіб. Сам ОСОБА_3 залишився у чергового. Після огляду території, нами не було виявлено розшукуваних осіб, а повертаючись до відділку, ми зустріли ОСОБА_5, який запропонував випити чаю. Коли ми розмовляли, то з відділку міліції Лінійного відділу на ст. Київ-Пасажирський прямував ОСОБА_3 якому нами рекомендовано було звернути офіційно з заявою про злочин до чергової частини, та затриматися для огляду картотеки підозрюваних у вчинені злочинів осіб для впізнання, оскільки, обстежуючи територію вокзалу описаних ним осіб не виявлено, поте він пояснив, що поспішає зустріти свою знайому на вокзалі, а тому відмовляється писати заяву про злочин, додавши, що йому це не цікаво та не такі великі гроші він втратив, що витрачати на це свій час.
Дані пояснення позивача підтверджуються матеріалами службової перевірки та зокрема поясненнями оперативного чергового чергової частини лінійного відділу - інспектора сектору громадської безпеки лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський капітана міліції Форостянко В.І., оперуповноваженого сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський лейтенанта міліції Столярчука В.В. та оперуповноваженого БЗПВ сектору карного розшуку зазначеного лінійного відділу лейтенанта міліції ОСОБА_5, які надавалися ними в ході службового розслідування по заяві громадянина ОСОБА_3
На думку суду висновки службового розслідування по заяві громадянина ОСОБА_3 зроблено не вірно, оскільки ОСОБА_1 здійснив вісі необхідні та можливі заходи по усній заяві громадянина ОСОБА_3, які входили до його компетенції.
Представник позивача підтримав позовну заяву та просив про задоволення позову з підстав. Які в ньому викладені.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, оскільки вважає, що в результаті проведеного службового розслідування було встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, у зв’язку з чим до позивача застосовано стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до Наказу НАВСУ від 23.07.2004 р. №64 дск, 01 вересня 2004 року позивача було прийнято на службу в органи внутрішніх справ України де він – старший лейтенант міліції працював на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку ЛВ на станції Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці.
Наказами № 296 о/с від 07.10.2010 р. та № 329 о/с від 11.11.2010 р. «По особовому складу» його звільнено з займаної посади на підставі дисциплінарного Наказу УМВС України на Південно-Західній залізниці від 29.09.2010 року №284 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УМВС України на Південно-Західній залізниці» згідно пп «є» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Як вбачається із останнього, підставою для його видання стало службове розслідування за результатами звернення громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 з приводу неправомірних дій працівників міліції лінійного відділу на ст.. Київ-Пасажирський від 13.09.2010 р.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що згідно книги розстановки нарядів лінійного відділу на ст. Київ-Пасажирський на добове чергування з 09.00 год. 09.09.2010 р. до 09.00 год. 10.09.2010 р. в складі слідчо-оперативної групи заступив і позивач - старший лейтенант міліції ОСОБА_1 (сектор карного розшуку).
За результатами службового розслідування по заяві громадянина ОСОБА_3 щодо неправомірних дій окремих працівників міліції ЛВ на ст. Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці надано висновок від 29.09.2010 року, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що призвело до порушення п.2 ст.10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року, що виразилося в не виявленні, запобіганні та розкритті злочину та не вжиття з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, оперуповноваженого сектору карного розшуку ЛВ на станції Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ згідно з п.п. «є» п. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.50-54).
Наказом начальника Управління МВС України на Південно-Західній залізниці генерал-майора міліції П.І. Гоцул від 29.09.2010 р. №284 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УМВС України на Південно-Західній залізниці» за вчинення дисциплінарного проступку, що призвело до порушення п.2 ст.10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року, що виразилося в не виявленні, запобіганні та розкритті злочину та не вжиття з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, оперуповноваженого сектору карного розшуку ЛВ на станції Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ згідно з п.п. «є» п. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.20-23).
На підставі вищезазначеного наказу Управлінням МВС України на Південно-Західній залізниці винесено наказ від 07.10.2010р. №296 о/с «По особовому складу», яким звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектора карного розшуку відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці і вислуга на день звільнення складає: у календарному обчисленні – 06 років 01 місяць 06 днів, у пільговому обчисленні – 07 років 02 місяці 29 днів (а.с.25).
Відповідно до довідок про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС №3291 та №126 позивач перебував на лікарняному з 01.10.2010 року по 21.10.2010 рік та з 21.10.2010 року по 11.11.2010 року. (а.с.18-19).
Відповідно до листа № 37/7-10851 від 15.10.2010 р. Витяг із оскаржуваного Наказу № 296 о/с від 07.10 2010 р. «По особовому складу» направлявся на адресу: АДРЕСА_1, коли позивач зареєстрований у АДРЕСА_2, що підтверджується копією його паспорта (а.с.14,24,25,25).
Таким, чином встановлено, що оскаржуваний Наказ № 296 о/с від 07.10 2010 р. «По особовому складу» винесений під час перебування позивача на лікарняному та неналежним чином доведений до його відома.
Також, що 02.11.2010 року Відповідачем був складений акт про відмову позивача від підпису про ознайомлення з наказом та про незгоду позивача з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.76). Зазначений наказ не був вручений позивачу.
Згідно з довідкою про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС №126 позивач перебував на лікарняному з 21.10.2010 року по 11.11.2010 року з відміткою приступити до служби 12.11.2010 року (а.с.11).
Проте, 11.11.2010 року відповідачем виноситься наказ № 329 о/с «По особовому складу» яким звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектора карного розшуку відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці з 12.11.2010 року і вислуга на день звільнення складає: у календарному обчисленні – 06 років 02 місяць 11 днів, у пільговому обчисленні – 07 років 04 місяці 21 днів (а.с.27).
Також, 11.11.2010 року Управлінням МВС України на Південно-Західній залізниці внесено зміни до наказу УМВС України на Південно-Західній залізниці від 07.10.2010 року « 296 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 та вважати його звільненим з 12.11.2010 року (а.с.56).
Згідно із ст. 3 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-XII «Про міліцію»(із змінами і доповненнями) діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням. Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю. У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про міліцію», міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури міністерства внутрішніх страв, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Права і обов’язки, організація роботи та структура підрозділів визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до Закону.
Частинами першою, третьою та четвертою ст. 18 Закону «Про міліцію» передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом «є» пункту 64 Розділу сьомого Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення), зазначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі –Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, обов’язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно із частинами першою і другою ст. 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній так і в письмовій формі.
Частиною першою ст. 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Види дисциплінарних стягнень передбачено п.8 ст. 12 Дисциплінарного статуту, а саме, пунктом восьмим визначено звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту щодо порядку накладення дисциплінарних стягнень передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до п.2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.
Згідно Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (далі Інструкція), затвердженої Наказом МВС України від 14.04.2004 року №400 передбачений порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, визначено коло посадових осіб, які повинні дотримуватися того чи іншого порядку відповідно до своїх обов’язків.
Так, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 п.2 Інструкції, приймання заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти отриманих даних, а також особистості заявника, здійснюється тим органом внутрішніх справ, до якого надійшло звернення чи повідомлення, цілодобово оперативним черговим (оперативний черговий МВС, ГУБОЗ МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ, помічник начальника міськрайліноргану - оперативний черговий, помічник начальника чергової частини - оперативний черговий, старший оперуповноважений (оперуповноважений) - черговий, старший інспектор (інспектор) - черговий, помічник оперативного чергового, а також працівники інших служб, призначені підмінними черговими в установленому порядку).
При особистому зверненні заявника до органу внутрішніх справ, який обслуговує республіканські, обласні центри та інші міста з територіальним поділом, крім спеціальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю, із заявою чи повідомленням про злочин, у період з 8 год.00 хв. до 20 год. 00 хв., протокол усної заяви приймається виключно спеціально виділеним працівником у кімнаті для приймання громадян і відразу передається під підпис у журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, оперативному черговому для реєстрації.
Оперативний черговий, прийнявши заяву чи повідомлення про злочин, зобов'язаний діяти згідно з Інструкцією з організації реагування ОВС на повідомлення про злочини, затвердженої наказом МВС України від 04.10.2003 N 1155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.03.2004 за N 259/8858, негайно направити на місце події слідчо-оперативну групу чи оперативну групу та вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його, організувати невідкладні дії з розкриття злочину у короткий термін.
Пунктом 3 зазначеної Інструкції, заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, реєструються цілодобово в чергових частинах органів внутрішніх справ оперативними черговими відразу після їх надходження, що відображається в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (далі - ЖРЗПЗ, додаток 3 до цієї Інструкції), а також на персональній електронно-обчислювальній машині (ПЕОМ) шляхом введення до автоматизованої інформаційно-пошукової системи (АІПС) "ФАКТ".
Письмові заяви про злочини, подані в органи внутрішніх справ безпосередньо заявником, реєструються тільки в черговій частині.
А тому, як вказано в Наказі № 284 о/с від 29.09.2010 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УМВС України на Південно-Західній залізниці», згідно книги розстановки нарядів лінійного відділу на ст. Київ-Пасажирський на добове чергування з 09.00 09.09.2010 до 09.00 10.09.2010 р. заступив оперативним черговим чергової частини лінійного відділу - інспектор сектору громадської безпеки зазначеного відділу капітан міліції Форостянко В.І., а не старший лейтенант міліції ОСОБА_1, який був у складі Слідчо-оперативної групи.
Також, відповідно до пп. 4.1, 4.2, 4.2.1., 4.2.2 п. 4 «Обов’язки працівників чергових частин органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про правопорушення та інші події» Наказу МВС України №1155 від 04.10.2003 р. «Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України», при зверненні до чергової частини громадян, посадових осіб або представників громадських формувань черговий зобов’язаний уважно вислухати заявника, з’ясувати час, місце, спосіб та інші обставини правопорушення чи події.
При отриманні від заявника (телефоном чи особисто) інформації про злочин, інше правопорушення чи подію, реагування на які належать до компетенції ОВС, черговий МРЛО або його помічник зобов’язані: зареєструвати отриману інформацію в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини (далі — ЖРЗПЗ) або в журналі обліку інформації, що не містить в собі явних ознак злочину (далі — ЖОІ). При особистому зверненні громадян до чергової частини з усною заявою про злочин зареєструвати її у ЖРЗПЗ і після виконання вимог пунктів 4.2.2 — 4.2.4 цієї Інструкції з’ясувати особу заявника, скласти протокол-заяву з додержанням вимог кримінально-процесуального законодавства (попередити заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, що підтверджується його підписом у протоколі).
Враховуючи наведене, не позивач, як старший лейтенант міліції, який був у складі Слідчо-оперативної групи, мав виконувати покладені на оперативного чергового чергової частини лінійного відділу - інспектора сектору громадської безпеки відділу на ст. Київ-Пасажирський капітан міліції Форостянко В.І. обов’язки.
І лише після виконання вимог реєстрації заяви про злочин, Оперативний черговий має право доручити з’ясування особи заявника та складання протоколу-заяви іншому члену добового наряду, але лише після реєстрації усної заяви до ЖРЗПЗ.
Негайно направити на місце події слідчо-оперативну групу (далі — СОГ) чи оперативну групу, дільничного інспектора міліції, інші наряди або окремих посадових осіб. (п.п.4.2.1, 4.2.2 Наказу МВС України №1155).
Також, при проведенні службового розслідування порушені вимоги п. 10.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС, затвердженої Наказом МВС України від 6.12. 1991 року № 552, якою передбачено встановлення характеристики особи, що скоїла порушення (відношення до служби, поведінка до порушення), а саме не надано належної оцінки наступним фактам:
- позивач являється молодим фахівцем, оскільки після закінчення в 2008 році КНУВС України згідно раніше укладеному контракту, за умовами якого зобов’язаний відпрацювати у системі МВС три роки,
- на момент проведення розслідування позивач не мав жодного діючого дисциплінарного стягнення, а навпаки був тричі заохочений керівництвом, та у серпні 2010 року мені присвоєно чергове спеціальне звання «старшого лейтенанта міліції», що неможливо без проведення відповідної позитивної оцінки моєї професійної діяльності.
Відповідно до ст. 40 КЗпП України, згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності.
Щодо процедури звільнення, то до законодавчого врегулювання питання на державних службовців поширюються вимоги КЗпП України, в тому числі, і вимоги ст. 40 КЗпП України щодо неможливості звільнення особи на час перебування на лікарняному.
Таким чином Висновок службового розслідування та подальші наказу, що його реалізовували суперечать вимогам п.3 ст. 40 КЗПП України в частині розірвання трудового договору власником лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, лише у випадках, коли до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. Вимоги вказаної статті повинні були прийняти до уваги з урахуванням Положення про проходження служби, яким передбачено, що питання, які не врегульовані цим Положення, розглядаються згідно чинного законодавства.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що порушення вимог Дисциплінарного статуту, Інструкції щодо порядку проведення службового розслідування стосовно позивача призвели до передчасних висновків, а не дотримання вимог Положення - до незаконного звільнення позивача.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки судом встановлено, що відповідач по відношенню до позивача діяв не у спосіб, передбачений законами України, без урахування всіх обставин справи та даних про особу позивача, недобросовісно, нерозсудливо, адміністративний позов слід задовольнити, а оскаржувані накази слід визнати протиправними, скасувати та поновити позивача на посаді.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані накази видані не обгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення; упереджено та нерозсудливо, а тому такі накази слід визнати протиправними та скасувати, а позивача слід поновити на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві з 28 липня 2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 86, 94, 97, 158-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправним та скасування дисциплінарного наказу, наказу по особовому складу та поновлення на роботі - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати Висновок службового розслідування УМВС України на ПЗЗ від 29.09.2010 року в частині порушення оперуповноваженим сектору карного розшуку ЛВ на станції Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 п. 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р.
Визнати незаконним та скасувати наказ Управління МВС України на Південно-Західній №284 о/с від 29.09.2010 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УМВС України на Південно-Західній залізниці» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого лейтенанта міліції Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.
Визнати незаконним та скасувати наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 07.10.2010р. №296о/с «По особовому складу» який був виданий на підставі наказу №284о/с від 29.09.2010р.
Визнати незаконним та скасувати наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 11.11.2010р. №329о/с «По особовому складу», який був виданий на підставі наказу №284о/с від 29.09.2010р.
Зобов’язати Управління МВС України на Південно-Західній залізниці поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Київ – Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.
Постанова може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції на протязі 10 днів з дня її проголошення.
Суддя: Макуха А.А.