ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 р. | № 14/11-62 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки С.О. ( головуючий), Васищака І.М., Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | ВАТ “Донбасенерго” |
на постанову | Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року |
у справі | № 14/11-62 |
за позовом | державного відкритого акціонерного товариства “Луганськвуглересурси” |
до | ВАТ “Донбасенерго” |
про | стягнення 439593,99 грн., |
за участю представників : |
позивача відповідача | - Кондратьєв В.М., - не з’явились, |
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.02.2006 року у справі № 14/11-62 (суддя Арсірій Р.О.) відмовлено у прийнятті позовної заяви ДВАТ “Луганськвуглересурси” на підставі п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року (судді: Колядко Т.М., Гуреєв Ю.М., Скакун О.А.) ухвалу господарського суду Донецької області від 02.02.2006 року у справі № 14/11-62 скасовано, а справу повернуто до господарського суду Донецької області для розгляду.
Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року у справі № 14/11-62, а ухвалу господарського суду Донецької області від 02.02.2006 року у даній справі залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановив апеляційний господарський суд, ДВАТ “Луганськвуглересурси” звернулось до суду з позовною заявою до ВАТ “Донбасенерго” про стягнення боргу в сумі 25426,39 грн., інфляційних в сумі 337368,13 грн. та 76799,47 грн. відсотків річних.
Водночас, господарський суд апеляційної інстанції з’ясував, що ухвалою господарського суду м. Києва від 28.05.2003 року у справі № 20/89-5/15 була затверджена мирова угода між ДВАТ “Луганськвуглересурси”, Міністерством палива та енергетики України, ВАТ “Центренерго”, ВАТ “Дніпроенерго” та ВАТ “Донбасенерго”. За умовами мирової угоди ВАТ “Донбасенерго” зобов’язалось оплатити ВАТ “Луганськвуглересурси” борг у сумі 3465528,59 грн.
Разом з тим, позивач посилається не те, що відповідач частково розрахувався і станом на 01.01.2006 року має заборгованість у сумі 25426,39 грн. Відтак, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотки річних.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.
Апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що суд першої інстанції невірно застосував п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки у справах № 20/89-5/15 та № 14/11-62 різними є склад сторін, а також предмет спору, зокрема у даній справі предметом спору крім стягнення суми боргу є вимога про стягнення відсотків річних та інфляційних.
Таким чином, апеляційний господарський суд, законно і обґрунтовано скасував ухвалу господарського суду Донецької області від 02.02.2006 року у справі № 14/11-62 та направив справу до господарського суду Донецької області для розгляду.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року у справі № 14/11-62 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ВАТ “Донбасенерго” залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року у справі № 14/11-62 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.Щотка
С у д д і І.Васищак
Н.Мележик