Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
04 листопада 2010 року Справа № 2а-3100/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хилько Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5»до управління Пенсійного фонду у м. Кіровограді про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградське будівельно-монтажне управління № 5»(далі-позивач) звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду у м. Кіровограді (далі-відповідач) про скасування рішення № 3429 від 23.11.2009 р. яким нараховано штраф в сумі 4 084,93 грн. та 8 872,39 грн. пені.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято із порушенням норм чинного законодавства оскільки, на думку позивача, підставою для прийняття такого рішення у відповідності до пп. 9.3.3. Інструкції, затвердженої постановою Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., є не тільки дані облікових карток особових рахунків страхувальників а й акт документальної перевірки або акт звірки з органами податкової служби. Крім того позивач зазначив, що у відповідності до п. 9.8 Інструкції № 21-1, рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафу є виконавчим документом проте в оскаржуваному рішенні не заповнена графа стосовно набуття чинності рішенням у зв’язку з чим строк для передачі рішення до органів державної виконавчої служби не настав, а саме рішення не набуло статусу виконавчого документа.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог обґрунтувавши заперечення пп.. 2 п. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 р. у відповідності до норм якої застосовано до позивача штрафні санкції та нараховано пеню оскаржуваним рішенням. Також, відповідач зазначив, що позивачем порушено встановлений пп. 2, п. 13, ст. 106 Закону № 1058 порядок оскарження в частині недотримання десятиденного строку оскарження з моменту отримання рішення та не надано жодного доказу своєчасності сплати страхових внесків за період застосування штрафних санкцій та пені. Щодо відсутності у графі «дата набрання чинності рішенням»запису відповідач пояснив, що дана графа заповнюється органом ПФУ при направленні рішення до органу державної виконавчої служби.
Справа розглядається судом за наявними матеріалами в порядку письмового провадження (а.с. 66).
Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку вимоги адміністративного позову не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідальність страхувальників визначена положеннями статті 106 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Застосування фінансових санкцій до страхувальників - порушників норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначене також розділом 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України, від 19.12.2003, № 21-1.
Згідно пп. 9.3.2. Інструкції 21-1 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Згідно пп. 9.3.3. Інструкції 21-1 за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу). При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 15 цієї Інструкції. Підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки або акт звірки з органами податкової служби.
З аналізу норм підпункту 9.3.2. та підпункту 9.3.3. Інструкції № 21-1 вбачається, що законодавцем регламентовані підстави прийняття органом ПФУ рішень які різняться по формі та по суті в залежності від категорії виявленого порушення.
Оскільки відповідачем прийняте рішення (а.с. 5) у відповідності до пп. 9.3.2. за формою згідно додатку № 14 до Інструкції № 21-1 про нарахування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом ПФУ обгрунтування позивачем неправомірності дій відповідача нормами пп.. 9.3.3. якими визначено підстави та порядок застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески є безпідставним.
Відносно твердження позивача що оскаржуване рішення не набуло статусу виконавчого документа у зв’язку з відсутністю запису у графі «дата набрання чинності рішенням»суд приходить до висновку про безпідставність даного висновку позивача оскільки у відповідності до норм ч. 14 ст. 106 Закону України № 1058-IV та п. 9.8 Інструкції № 21-1 законодавцем визначено, що рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафу є виконавчим документом в незалежності від наявності чи відсутності запису про набрання чинності рішенням.
Відповідно до наведеного, враховуючи ненадання позивачем доказів своєчасності сплати страхових внесків за період застосування штрафних санкцій та пені, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 71, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні вимог адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько