Категорія №2.11.17
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 грудня 2010 року Справа № 2а-7279/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А.А.;
при секретарі: Кашкаровій Г.Є.;
за участю представників:
від позивача: Петренка Ю.О. (довіреність № 02-07/71-248 від 30.12.2009 року);
від відповідача: Клиновського Д.В. (довіреність № 16843/10/10-013 від 13.09.2010 р.);
Будкової С.О. (довіреність № 10344/10-24-015 від 04.06.2010 року);
третьої особи: Давидової О.В. (довіреність № 14-12/1-8 від 31.12.2009 року);
Нестеренко О.Є. (довіреність № 14-12/1-72 від 25.05.2010 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Луганськмлин» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, третя особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових вимог,-
ВСТАНОВИВ:
22 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Луганськмлин» (далі-Позивач або ВАТ «Луганськмлин») до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі – Відповідач) третя особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державного казначейства України у Луганській області (далі – ГУ ДКУ) про визнання протиправними та скасування податкових вимог, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу від 15.09.2010 року за № 1/15 спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, направлену відкритому акціонерному товариству «Луганськмлин» щодо податкового боргу перед бюджетом за бюджетними позичками у розмірі 48 071 152,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на таке. 15 вересня 2010 року ВАТ «Луганськмлин» було отримано першу податкову вимогу відповідача за № 1/15, згідно якої позивачу пред’явлено незаконну вимогу щодо погашення суми податкового боргу, а саме заборгованості за ВАТ «Луганськмлин» перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками для фінансування державного контракту за державними замовленнями 1995-1997 років, пені і заборгованості згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року № 1003, яка досі обліковується за позивачем.
У вказаній податковій вимозі відповідач вимагає від позивача терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню. У разі неможливості повністю погасити податковий борг у 30-ти денний термін надати відповідачу перелік ліквідованого майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу шляхом його реалізації. Відповідач попереджав позивача, що у разі не сплати податкового боргу до позивача будуть застосовані передбачені законодавством заходи щодо його стягнення та з 15.09.2010 року на активи позивача розповсюджується право податкової застави.
Позивач звертав увагу суду, що зазначені дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права позивача, оскільки в даному випадку безпідставно здійснюється облік заборгованості за ВАТ «Луганськмлин» перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками для фінансування державного контракту за державними замовленнями 1995-1997 років і заборгованості згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року № 1003, оскільки відповідно до судових рішень, які набрали законної сили (постанови господарського суду Луганської області від 16.03.2009 року, постанови Луганського апеляційного господарського суду від 04.06.2009 року та постанови Вищого господарського суду України від 03.09.2009 року у справі № 18/19 (10/128ад), позивачем у яких була спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську), заборгованість ВАТ «Луганськмлин» перед Державним бюджетом України відсутня. Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.03.2010 року було роз’яснено, що відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 16 березня 2009 року по справі № 18/19(10/128ад) ВАТ «Луганськмлин» не має заборгованості перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками для фінансування державних контрактів 1995 - 1997 років та заборгованості за фінансовою допомогою у загальній сумі 16 469 488,45 грн., тобто не має заборгованості, перед Державним бюджетом України за державними позичками яка була предметом спору по справі № 18/19 (10/128ад).
Проте, відповідачем, не зважаючи на наявні судові рішення, здійснюються заходи щодо примусового стягнення заборгованості за ВАТ «Луганськмлин» перед Державним бюджетом України за вказаними бюджетними позичками. Відповідач продовжує здійснювати дії, спрямовані на стягнення зазначеної «заборгованості», та умисно неправильно трактує обставини, які були встановлені вищезазначеними судовими рішеннями по справі № 18/19(10/128ад).
Також, відповідно до ст.61 Закону України «Про держаний бюджет України на 2010 рік» заборгованість суб’єктів господарювання перед державною за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним може бути списаною.
Крім того, позивач посилався на обставини, встановлені рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-5514/10/1270 від 19.08.2010 року в якій були ті самі сторони, відповідно до якого судом було зазначено, що відсутність у позивача заборгованості перед бюджетом за бюджетними позичками для фінансування державного контракту за державним замовленням 1995-1997 років, заборгованість згідно Постанови КМУ від 11.09.1997 року за № 1003 та нараховані у зв’язку з обліком цієї заборгованості пені та штрафних (фінансових) санкцій є підставою для відмови податковому органу у задоволені позову про стягнення з позивача зазначеної заборгованості та підставою для скасування податкових вимог, для скасування реєстрації податкової застави, про скасування рішення про продаж активів, що перебувають у податковій заставі, для скасування адміністративного арешту активів, у разі якщо такий позов буде подано або такі дії будуть вчинені відповідачем.
Отже, позивач вважав першу податкову вимогу від 15.09.2010 року за № 1/15 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні позивач надав заяву про збільшення позовних вимог у якій просив визнати протиправною та скасування винесену податковим органом другу податкову вимогу від 20.10.2010 року за № 2/16 (аркуш справи 71-73). Ухвалою суду від 04.11.2010 року заява позивача про збільшення податкових вимог судом була прийнята (аркуш справи 87).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення проти адміністративного позову від 11.10.2010 року за № 18646/10/10-013, в яких у задоволенні позовних вимог ВАТ «Луганськмлин» просив суд відмовити за необґрунтованістю (аркуш справи 61). Заперечуючи проти позовних вимог відповідач послався на таке. Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську не здійснює облік сум заборгованості ВАТ «Луганськмлин» перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками для фінансування державного контракту за державними замовленнями 1995-1997 років і заборгованості згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року № 1003. До відповідача регулярно надходять подання щодо наявності сум заборгованості ВАТ «Луганськмлин» перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками для фінансування державного контракту за державними замовленнями 1995-1997 років і заборгованості згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року № 1003, якими відповідача зобов’язують здійснити стягнення таких сум.
Також у запереченнях проти позову відповідач зазначив, що позивач в порушення норм статті 6, 11, 71, 104 Кодексу адміністративного судочинства України не навів жодного обґрунтування стосовно того, яким чином відповідач, виконуючи функції, покладені на нього Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», порушив законні права та інтереси позивача. Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, виходячи з системного аналізу положень Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за № 2181-III від 21.12.2000 року (далі-Закон № 2181), на думку відповідача, виступає виключно в ролі органу стягнення, а отже не вчиняла жодних неправомірних дій відносно позивача, виконуючи повноваження, надані йому чинним законодавством.
Отже при винесенні податкових вимог, на думку відповідача він діяв лише межах чинного законодавства України.
У судовому засідання представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю за необґрунтованістю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти адміністративного позову.
Третя особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державного казначейства України у Луганській області проти задоволення позову заперечувала на надала письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи (аркуш справи 102-104). В своїх письмових запереченнях третя особа послалась на таке. Відповідно до вимог Положення про ДКУ, яке зареєстровано Постановою КМУ від 21.12.2005 року за № 1232, статті 112 Бюджетного кодексу України, Порядку взаємодії між органами ДКУ та органами ДПС України, затвердженого наказом ДКУ, ДПС України від 25.04.2002 року за № 74/194, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2002 року за № 436/6724 ДКУ має повноваження щодо обліку заборгованості господарчих суб’єктів перед державним бюджетом України за бюджетними позичками. Відповідно до ст.21 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» у 2010 році органи ДПС України визначені органами стягнення заборгованості суб’єктів господарювання перед державною у тому числі і по бюджетним позичкам та фінансовою допомогою. При цьому така заборгованість визнається податковим боргом і стягується відповідно до Закону № 2181. Згідно з п.п 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці в межах їх компетенції. Відповідно до порядку взаємодії між ДКУ та органами ДПС України податковому органу було надано подання за № 8 від 30.04.2010 року щодо стягнення з ВАТ «Луганськмлин» податкової заборгованості за державними контрактами 1995-1997 року. За таких обставин, третя особа вважала, що діяла лише в межах повноважень та у спосіб передбачені чинним законодавством України, а відтак просила відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Луганськмлин» у повному обсязі.
У судовому засіданні третя особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Державного казначейства України у Луганській області надала пояснення, аналогічні викладеним у своїх запереченнях та просила суд відмовити у повному обсязі в задоволені позовних вимог ВАТ «Луганськмлин».
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, встановивши обставини у справі та дослідивши надані на їх підтвердження докази, суд приходить до такого.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що ВАТ «Луганськмлин» було створено згідно з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України в Луганській області від 08.05.1998 року за № 636 шляхом перетворення орендного підприємства «Луганський комбінат хлібопродуктів». ВАТ «Луганськмлин» було зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Луганської міської ради від 12.05.1998 року за № 229/10271 та взято на податковий облік у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 14.05.1998 року. Позивач є правонаступником прав і обов’язків орендного підприємства «Луганський комбінат хлібопродуктів» (аркуші справи 9, 10).
Згідно з п.п.6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону № 2181 якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, управління Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області в рамках Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 року № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 року за № 436/6724, подало до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську подання від 30.04.2010 року за № 8, згідно якого за ВАТ «Луганськмлин» рахується заборгованість по бюджетній позичці за державними замовленнями 1995-1997 років (арк. справи 62).
Згідно з п.п.6.2.1, п.п.6.2.2 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.
Відповідно до п.п.6.2.3 п.6.2. ст.6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідачем відносно позивача з метою стягнення податкового боргу, що обліковується за ВАТ «Луганськмлин» як заборгованість перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками для фінансування державного контракту за державними замовленнями 1995-1997 років, заборгованість згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 та нарахованої пені, штрафної санкції у зв’язку з обліком зазначеної заборгованості 15.09.2010 року за № 1/15 було винесено першу податкову вимогу в розмірі 48 071 152,01 грн., у тому числі: борг за бюджетними позичками 1995 року – 10 896 093,83 грн., борг за бюджетними позичками 1996 року – 7 438 866,58 грн., борг за бюджетними позичками 1997 року – 8 508 050,00 грн., нараховано пені – 21 228 141,60 грн. (аркуш справи 8)
20.04.2010 року за № 2/16 відповідачем у відношенні ВАТ «Луганськмлин» було винесено другу податкову вимогу щодо суму податкового боргу ВАТ «Луганськмлин» перед бюджетом за бюджетними позичками в розмірі 48 071 152,01 грн., у тому числі: борг за бюджетними позичками 1995 року – 10 896 093,83 грн., борг за бюджетними позичками 1996 року – 7 438 866,58 грн., борг за бюджетними позичками 1997 року – 8 508 050,00 грн., нараховано пені – 21 228 141,60 грн. (аркуш справи 76, 77).
Згідно із Законом № 2181 діями органу державної податкової служби, направленими на стягнення податкового боргу, є надсилання платнику податків податкових вимог (першої та другої), реєстрація податкової застави, продаж активів, що перебувають у податковій заставі, адміністративний арешт активів, звернення до суду з позовом про примусове стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Згідно з п.п.5.2.4 п.5.2. ст.5 Закону № 2181 при звернені платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону № 2181 податковий борг це узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, приймаючи до уваги, що ВАТ «Луганськмлин» оскаржує в судовому порядку дії та рішення щодо стягнення податкового боргу за бюджетними позичками 1995-1997 року в суду (адміністративна справи № 2а-3288/10/1270 – рішення не набрало законної сили на час розгляду цієї справи) податкові вимоги, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
За таких обставин, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для винесення першої та другої податкові вимоги щодо податкової заборгованості ВАТ «Луганськмлин» оскільки із аналізу зазначених норм Закону № 2181 вбачається, що обов’язковою умовою винесення податкових вимог є стягнення узгоджених сум податкового зобов’язання. Приймаючи до уваги, що позивач оскаржує дії та рішення контролюючого органу в суді (адміністративна справи № 2а-3288/10/1270 – рішення не набрало законної сили на час розгляду цієї справи) та про це відомо відповідачу, оскільки він є третя сторона яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по справі № 2а-3288/10/1270 податкові зобов’язання ВАТ «Луганськмлин» є неузгодженими, а відтак не можуть стягуватися.
Крім того, розглядаючи правомірність дій податкового органу щодо стягнення зазначеного податкового боргу, що обліковується за ВАТ «Луганськмлин» як заборгованість перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками для фінансування державного контракту за державними замовленнями 1995-1997 років і заборгованості згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року № 1003 та нарахованої у зв’язку з обліком вищезазначеної заборгованості пені та будь-яких інших штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із статтею 2 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до статті 21 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» у 2010 році органи державної податкової служби України визначені органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії. При цьому, відповідно до частини 2 статті 21 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Суд вважає, що здійснення заходів направлених на стягнення податкової заборгованості з ТОВ «Луганськмлин», як заборгованість перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками для фінансування державного контракту за державними замовленнями 1995-1997 років, заборгованості згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року № 1003 та нарахованої у зв’язку з обліком вищезазначеної заборгованості пені та будь-яких інших штрафних санкцій, входить до компетенції податкового органу, однак за умови додержання вимог Закону № 2181 щодо узгодження податкових зобов’язань.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, відповідно до судових рішень, які набрали законної сили (постанови господарського суду Луганської області від 16.03.2009 року, постанови Луганського апеляційного господарського суду від 04.06.2009 року та постанови Вищого господарського суду України від 03.09.2009 року у справі № 18/19 (10/128ад), позивачем у яких була спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську), заборгованість ВАТ «Луганськмлин» перед Державним бюджетом України відсутня. Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.03.2010 року було роз’яснено, що відповідно до рішення господарського суду Луганської області від 16 березня 2009 року по справі № 18/19 (10/128ад) відкрите акціонерне товариство «Луганськмлин» не має заборгованості перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками для фінансування державних контрактів 1995 - 1997 років та заборгованості за фінансовою допомогою у загальній сумі 16 469 488,45 грн., тобто не має заборгованості, перед Державним бюджетом України за державними позичками яка була предметом спору по справі № 18/19 (10/128ад) (аркуші справи 12-48).
Суд вважає, що відсутність у ВАТ «Луганськмлин» заборгованості перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками для фінансування державного контракту за державними замовленнями 1995-1997 років, заборгованості згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року № 1003 та нарахованої у зв’язку з обліком вищезазначеної заборгованості пені та штрафних санкцій, є підставою для скасування зазначених податкових вимог.
Крім того, виходячи із наданих документів та листа від 30.04.2010 року за № 02-09 третьої особи – ДКУ у суду фактично відсутня можливість підтвердити чи спростувати правомірність здійснення обліку зазначеної податкової заборгованості ВАТ «Луганськмлин» та встановити розмір цієї заборгованості у теперішній час (аркуші справи 107-259).
Суд також вважає за необхідне зазначити, що податковому органу при винесені податкових вимог від 15.09.2010 року за № 1/15 та від 20.10.2010 року за № 2/16 слід було враховувати строки давності, передбачені п.п.15.1.1, п.п.15.1.2. п. 15.1 ст.15 Закону № 2181, відповідно до яких за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, спірні податкові вимоги від 15.09.2010 року за № 1/15 та від 20.10.2010 року за № 2/16 –скасуванню, а судові витрати –поверненню.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 72, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Уточнені позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Луганськмлин" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових вимог задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові вимоги від 15.09.2010 року за № 1/15 та від 20.10.2010 року за № 2/16 спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, направлені відкритому акціонерному товариству "Луганськмлин".
Повернути позивачу судові витрати з державного бюджету України у розмірі 3,40 (три грн. 40 коп.) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 20 грудня 2010 року.
СуддяА.А. Лагутін