ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.12.10 р.                                                                                    Справа № 10/142                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м.  Донецьк

до відповідача 1  відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” м. Більцьке Донецької області

до відповідача 2  державного підприємства  „Добропіллявугілля” м. Добропілля Донецької області

про  стягнення збитків у розмірі  11013грн.17коп.

За участю представників  сторін:

від позивача:   Балабанцева О.В. – юрисконсульт (довіреність № 28-28/62-Д від 28.12.2009);

від відповідача 1: Боброва Г.Ю. – представник (довіреність № б/н від 11.01.2010);

від відповідача 2: не з’явився

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, за письмовим клопотанням відповідача 1,  здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач – державне підприємство “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут”м.  Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк про  стягнення збитків у  розмірі 11013грн.17коп.

Ухвалою від 11.10.2010р. суд   здійснив заміну неналежного відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк на  належного  -  відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” м. Білицьке Донецької області та залучив до участі в справі другого відповідача – державне підприємство „Добропіллявугілля” м. Добропілля Донецької області.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок суми позову, договір постачання вугільної продукції № 5-07/2-ЕН-2у від 01.03.2007, протокол розбіжностей від 01.03.2007 до договору постачання вугільної продукції № 5-07/2-ЕН-2у від 01.03.2007, протокол узгодження розбіжностей від 01.03.2007 до протоколу розбіжностей до договору постачання вугільної продукції № 5-07/2-ЕН-2у від 01.03.2007, квитанцію про приймання вантажу №  49770092, повідомлення  про вантаж ВАТ „ЦЗФ „Октябрська”, посвідчення якості № 762, лист (вих. № 1292 від 04.07.2007), додаткову угоду № 12-06/07 від 27.06.2007 до договору постачання вугільної продукції № 9-02/1-11 від 01.02.2007, залізничну накладну № 33014047 (досилка), акт приймання вугілля на Бурштинській ТЕС № 4950 від 13.07.2007, акт про відбір проб вугілля № 4950 від 12.07.2007, телеграми № 729, № 727, лист Бурштинської ТЕС за вих. № 06/2155 від 13.07.2007, квитанції про приймання вантажу № 36087108, відомість плати за користування вагонами (контейнерами) № 16.07.1515/1394, накопичувальну картку № 16.07.0400 від 16.07.2007, ТЕХПД-4 Перелік № 34, ТЕХПД-4 Перелік № 31, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2009 по справі № 37/280, акт зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 102587,72грн. від 01.10.2009.

Розпорядженням Голови господарського суду Донецької області Темкіжева І.Х. від 14.09.2010 у зв’язку з переведенням судді Приходько І.В. до іншого суду справа № 10/142 передана на розгляд судді Бойко І.А.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечує та просить вимоги позивача відносно відповідача 1 залишити без задоволення, посилаючись на те, що ВАТ „ЦЗФ „Октябрська” не є зобов’язаною стороною за договором поставки № 5-07/2-ЕН-2у від 01.03.2007, укладеного між ДП „Добропіллявугілля” та ДП „Вугілля України”, тому підстави для відшкодування збитків відповідачем 1, з огляду на приписи  ст. ст. 174, 224 ГК України, ст. ст. 22, 610, 611, 623 ЦК України, відсутні.

Також, відповідач 1 через канцелярію господарського суду подав клопотання  (вих. № 1666 від 01.12.2010), в якому просить суд витребувати від позивача документ, який підтверджує повноваження особи підписувати позовні заяви та інші документи від імені в.о. директора філії „Донецьквуглезбут” ДП „Вугілля України” та документ, який підтверджує повноваження однієї юридичної особи (філії) заявляти позов в інтересах іншої юридичної особи (ДП „Вугілля України”).

Суд розглянув зазначене клопотання відповідача 1 та не задовольняє його, оскільки в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія довіреності  № 99 від 22.06.2010, виданої на ім’я Лепьохіна О.О. – в.о. директора філії „Донецьквуглезбут” ДП „Вугілля України” в підтвердження повноважень останнього на підписання позовної заяви та інших документів від імені ДП „Вугілля України” та в інтересах філії ДП „Вугілля України” – „Донецьквуглезбут.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з’явився, документів, витребуваних  ухвалами суду від 11.10.2010 та від 09.11.2010, без поважних  причин не представив.

В силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

01.03.2007 між державним підприємством “Добропіллявугілля” (Постачальник) та державним підприємством   “Вугілля України” (Покупець) був укладений договір постачання вугільної продукції № 5-07/2-ЕН-2у, відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався  поставити Покупцю  вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, за реквізитами та з якісними характеристиками, наведеними в Договорі, а Покупець – прийняти та оплатити вугілля на умовах, встановлених цим Договором.

На виконання умов зазначеного договору відповідач у липні 2007р.  за залізничною накладною № 49770092 (досилка № 33014047) у вагоні №  67162669 поставив позивачу вугілля марки ГСШ 0-13.

Вантажоодержувачем за даною поставкою відповідно до договору № 9-02/1-П від 01.02.2007, укладеного між ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго”, є Бурштинська ТЕС ВАТ “Західенерго”; вантажовідправником – ВАТ „ЦЗФ „Октябрська”.

Приймання вугілля за якістю та кількістю на Бурштинській ТЕС ВАТ „Західенерго” відбувалося згідно п. 4.1. договору у відповідності з Інструкціями П-6 та П-7,  ДОСТ 1137-64 „Вугілля буре, кам’яне, антрацит горючі сланці та брикети. Правила прийомки за якістю”, ДСТУ 4083-2002 „Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 „Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторного випробування”, ГТР 34.09.110-2003 „Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи” та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить Договору.

При прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам п. 3.1. Договору та не може бути використане в технологічному процесі.

Так, фактичний вміст вологи у вугіллі становив 15,5% проти гранично допустимої норми 14%, фактичний вміст золи у вугіллі – 50,2% проти гранично допустимої норми 25%.

Телеграмами № 729 та № 727, у зв’язку  із поставкою неякісного вугілля, Вантажоодержувач – Бурштинська ТЕС викликала для спільної прийомки такої вугільної продукції представника Вантажовідправника – ВАТ „ЦЗФ „Октябрська”.

Представник Вантажовідправника на виклик Вантажоодержувача для участі в спільній прийомці продукції, що надійшла з показниками якості, які не відповідають умовам договору, з’явився, але підписати акт приймання вугілля на Бурштинській ТЕС № 4950 від 13.07.2007 та акт про відбір проб вугілля № 4950 від 12.07.2007 відмовився. Причин відмови підписати ці акти не вказав.

У зв’язку з перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля було повернуто ВАТ „Західенерго”  Вантажовідправнику (ВАТ „ЦЗФ „Октябрська”) 16.07.2007, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36087108, виданою залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

Поставкою вугілля з перевищенням гранично допустимих критеріїв якості, ВАТ „Західенерго” було завдано збитків на суму 101465,79грн., зокрема, в цю суму входять:

- провізна плата в сумі 4928,40грн. з ПДВ за повернення неякісного вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Родинська Донецької залізниці  (квитанція про приймання вантажу № 36087108 від 16.07.2007);

- плата за користування вагонами на території Бурштинської ТЕС в сумі 877,20грн. з ПДВ (відомість плати за користування вагонами № 1515/1394 від 16.07.2007);

-  кошти на оформлення документів щодо відправлення вантажу в сумі 279,17грн. (накопичувальна картка для додаткових зборів № 16.07 0400 та Перелік № 31).

У зв’язку з понесенням збитків, ВАТ “Західенерго” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення збитків, завданих ВАТ “Західенерго” неналежним виконанням ДП “Вугілля України” зобов’язань за договором поставки №  9-02/1-П від 01.02.2007.

          Рішенням господарського суду  м. Києва від 20.01.2009 у справі № 37/280, яке набрало законної сили,  позовні вимоги ВАТ “Західенерго” до ДП “Вугілля України” про стягнення збитків у розмірі  111606,42грн. були задоволені частково в сумі 101465,79грн.; витрати по сплаті держмита в сумі 1014,65грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107,28грн. також були покладені на відповідача, всього було стягнуто на користь ВАТ „Західенерго” 102587,72грн.

          ДП “Вугілля України” виконало рішення господарського суду  м. Києва від 20.01.2009 у справі № 37/280 у повному обсязі, шляхом зарахування  зустрічних однорідних вимог, про що між  ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго” був підписаний акт зарахування  зустрічних вимог на суму 102587,72грн. від 01.10.2009.

Отже, позивач, оплативши вартість перевезення спірної партії вугільної продукції від Вантажовідправника до Вантажоодержувача – Бурштинської ТЕС, вугільну продукцію у власність так і не отримав, тому як вона була повернута вантажовідправнику (відповідачу 1).

Таким чином, позивачем  були понесені витрати у вигляді вартості залізничного тарифу за перевезення вугілля від вантажовідправника до Бурштинської ТЕС, яке в подальшому із-за невідповідності якісним характеристикам було повернуто вантажовідправнику (відповідачу 1).

Крім того, з огляду на рішення господарського суду  м. Києва від 20.01.2009 у справі № 37/280, позивачем у зв’язку з поставкою відповідачем 1 неякісного вугілля були  понесені   витрати, присудженні з нього за вказаним рішення суду, у вигляді сплати провізної плати в сумі 4928,40грн. за повернення неякісного вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Родинська Донецької залізниці, плати за користування вагонами на території Бурштинської ТЕС в сумі 877,20грн. з ПДВ та  коштів на оформлення документів щодо відправлення вантажу в сумі 279,17грн.

Загальна сума витрат, понесених позивачем, становить 11013,17грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Частина 1 статті  22 Цивільного  кодексу  України передбачає,  особа,  якій завдано  збитків  у результаті  порушення  її цивільного  права,  має  право  на  їх відшкодування.

          В силу приписів ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  відшкодування збитків (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

          В свою чергу, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України визначає, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість   втраченого,  пошкодженого  або  знищеного   майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок   порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна   компенсація   моральної   шкоди   у   випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір   збитків,   завданих порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

Як зазначалося, вантажовідправником спірної продукції виступає саме відповідач 1 – ВАТ „ЦЗФ „Октябрська”, а отже, з огляду на приписи ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, саме на нього покладається обов’язок відшкодувати позивачу понесені останнім збитки у вигляді сплати провізної плати, плати  за користування вагонами та плати за оформлення документів на відправлення вантажу, оскільки відповідачем 1 не виконано зобов’язання стосовно поставки якісного вугілля.

Заперечення відповідача 1 стосовно того, що ВАТ „ЦЗФ „Октябрська” не є зобов’язаною стороною за договором поставки № 5-07/2-ЕН-2у від 01.03.2007, укладеного між ДП „Добропіллявугілля” та ДП „Вугілля України”, тому підстави для відшкодування збитків відповідачем 1, з огляду на приписи  ст. ст. 174, 224 ГК України, ст. ст. 22, 610, 611, 623 ЦК України, відсутні, судом до уваги не приймаються, враховуючи наступне.

Господарський кодекс України (ст. 224 Господарського кодексу України) закріплює положення стосовно того, що  учасник господарських відносин, відшкодовує збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, не тільки у зв’язку із порушенням господарського зобов'язання, а і за порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.

А ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює, виникнення цивільних прав і обов'язків щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають зокрема, внаслідок завдання шкоди.

В свою чергу, ст. 174 Господарського кодексу України визначає підстави виникнення господарських зобов'язань, а саме.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

- з акту управління господарською діяльністю;

- з   господарського  договору  та  інших  угод,   передбачених законом,  а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать;

- внаслідок    заподіяння   шкоди   суб'єкту   або    суб'єктом господарювання,  придбання  або  збереження  майна  суб'єкта   або суб'єктом  господарювання за рахунок іншої особи без достатніх  на те підстав;

- у  результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших  дій  суб'єктів,  а також внаслідок  подій,  з  якими  закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

          З аналізу наведених положень Цивільного та Господарського кодексів України, покладення на відповідача 1, як на вантажовідправника неякісної продукції, обов’язку відшкодувати позивачу понесені останнім збитки цілком відповідає приписам діючого законодавства.

З наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведений та документально підтверджений факт понесення збитків у сумі  11013грн.17коп.

На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі за рахунок відповідача 1.

В вимогах до відповідача 2 – державного підприємства „Добропіллявугілля” м. Добропілля відмовити, тому як останній не є вантажовідправником неякісної продукції.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.

          Згідно ст. ст. 173, 174, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 22, 509, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України,  керуючись ст.ст. 22, 24, 33, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд,

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги  державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м.  Донецьк до  відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” м. Більцьке Донецької області (відповідач 1),  державного підприємства  „Добропіллявугілля” м. Добропілля Донецької області (відповідач 2) про  стягнення збитків у розмірі  11013грн.17коп. задовольнити за рахунок відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” м. Більцьке Донецької області (відповідача 1).

          В вимогах державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м.  Донецьк до   відповідача 2 - державного підприємства  „Добропіллявугілля” м. Добропілля Донецької області відмовити за безпідставністю.

Стягнути  з відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Октябрська” (вул. Красноармійська, 1а, м. Білицьке  Донецької області, 85043, код ЄДРПОУ 00176549) на користь державного підприємства “Вугілля України” м. Київ в особі філії “Донецьквуглезбут”(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929; реквізити філії:  83052, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 69, код ЄДРПОУ 35210979)  збитки в розмірі 11013грн.17коп., держмито в сумі 110грн.14коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому  засіданні 02.12.2010р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення  складено та підписано 07.12.2010р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: НОМЕР_1