ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.12.10 р. Справа № 25/215
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом державного підприємства „Придніпровська залізниця” м Дніпропетровськ
до відповідача закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області
про стягнення штрафу в розмірі 18495грн.00коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Хроніна Е.Л. – інженер комерційного відділу (довіреність № 86 від 01.01.2010);
від відповідача: Гарцев С.В. – заступник начальника залізничного цеху по вантажній роботі (довіреність № 07-6197 від 08.11.2010), Краснов В.М. – заступник начальника юридичного відділу (довіреність № 07-6669 від 30.12.2009)
В судовому засіданні 23.11.2010 було
оголошено перерву до 09.12.2010 до 10год.30хв.
Позивач - державне підприємство “Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 18495грн.00коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на залізничну накладну № 52417385, комерційний акт АА № 035880/222 від 18.05.2010, комерційний акт АА № 035880/222/185 від 18.05.2010, акт загальної форми № 5425 від 18.05.2010, акт загальної форми № 6427 від 18.05.2010, витяг з Тарифного керівництва № 1, телеграма на підвищення коефіцієнтів, витяг з технічного паспорта ваг № 6 вагонні, претензію на суму 18495,00грн. (вих. № ДНМЮ № 17/59 від 07.06.2010), повідомлення про вручення поштового відправлення в підтвердження направлення претензії на адресу відповідача.
В письмових запереченнях (вих. № 07-6371 від 16.11.2010) відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що згідно технічного паспорту ваг № 1 термін експлуатації вагонних ваг, встановлений підприємством-виробником, становить 12 років, а дата прийняття ваг до експлуатації зазначена 1978р. Тобто, вже у 1990р. вагонні ваги вичерпали свій ресурс щодо експлуатації.
Відповідач подав клопотання щодо витребування документів (вих. № 07-6370 від 16.11.2010), в якому просить суд зобов’язати позивача надати оригінали наступних документів: залізничної накладної № 52417385, комерційних актів АА № 035880/222 від 18.05.2010 та АА № 035880/222/185 від 18.05.2010, технічного паспорту та керівництва на вагонні ваги, на яких здійснювалась перевірка спірного вагону, „Книги контрольних зважувань та перевірки вантажу у вагонах” з метою посвідчення підписів осіб, які здійснювали перевірку спірного вагону.
Представник позивача в засіданні суду 23.11.2010 надав для залучення до матеріалів справи телеграму-відповідь від 01.06.2010, телеграму-запит НР 2794 від 26.05.2010. Також, надав для огляду в засіданні суду оригінал залізничної накладної № 52417385, оригінал комерційного акту АА № 035880/222 від 18.05.2010, копію витягу з техпаспорту, копію книги (витягу) з контрольних зважувань та перевірки вантажу у вагонах та пояснив, що оригінал даної книги не має можливості надати, оскільки на станції вказана книга потрібна для здійснення діяльності; щодо надання оригіналу комерційного акту АА № 035880/222/185 від 18.05.2010 позивач пояснив, що оригінал цього акту знаходиться на станції призначення.
В судовому засіданні 23.11.2010 було оголошено перерву до 09.12.2010 до 10год.30хв.
В запереченнях на відзив відповідача (вих. № ДНМЮ 02/795 від 01.12.2010) позивач, з посиланням на вимоги Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті та на Національний стандарт України ДСТУ 2708:2006, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачем надано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вих. № 07-6644 від 30.11.2010), в якому просить зменшити належний до стягнення розмір штрафу з 18495,00грн. до 3699,00грн., посилаючись на те, що вагон № 65490534 з надлишком вантажу був прийнятий до перевезення за накладною № 52417385 без зауважень, вагон не перевищував вантажопідйомність, технічна безпека перевезення була дотримана, наявність надлишку вантажу не завдало жодних збитків ані позивачу, ані іншим учасникам господарських відносин, а нарахована сума штрафу нерозмірна із розміром провізної плати. В обґрунтування викладених в клопотанні вимог посилається на п. 6.4. роз’яснень ВГСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”, п. 22 оглядового листа ВГСУ „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства”, постанову ДАГС від 10.03.2009 у справі № 21.208 та постанову ВГСУ від 30.07.2009 у справі № 21/208.
09.12.2010 судове засідання було продовжено.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти зменшення розміру штрафу заперечував.
Представник відповідача підтримав клопотання щодо зменшення розміру штрафу.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
В травні 2010 року зі станції Макіївка Донецької залізниці закритим акціонерним товариством „Макіївкокс” (Вантажовідправник) був відправлений вагон № 65490534 згідно залізничної накладної № 52417385 на станцію Бердянськ - експорт Придніпровської залізниці, вантажоодержувач – ДП „Бердянський морський торгівельний порт”.
На зазначене відправлення Вантажовідправник надав станції навантаження заповнений комплект перевізних документів, у тому числі залізничну накладну №52417385.
У вказаній залізничній накладній в графі “Маса вантажу, кг” вантажовідправником було зазначено, що у вагоні № 65490534 маса вантажу нетто становить 38200кг, спосіб визначення маси вантажу – на 150т вагонних вагах.
Як зазначено в позовній заяві, в ході прямування через станцію Чаплино Придніпровської залізниці було виявлено неправильне зазначення вантажовідправником в залізничній накладній маси вантажу, який перевозиться в вагоні № 65490534, про що були складені комерційні акти АА № 035880/222 від 18.05.2010, АА № 035880/222/185 від 18.05.2010 та акт загальної форми № 6427 від 18.05.2010.
В акті загальної форми № 6427 від 18.05.2010 зазначено: при зважуванні на тензометричних вагах виявилась різниця у вазі: про протоколу зважування брутто 67700кг, по документу брутто 61750кг, що більше документа на 5950кг.
У зв’язку з виявленими розбіжностями, вагон № 65490534 було подано для контрольного переважування на механічних вагонних вагах, про що складений акт загальної форми № 5425 від 18.05.2010.
Даним актом зафіксовано: при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах ст. Чаплино виявилось: брутто 67450кг, тара з документа 23550кг, нетто 43900кг, що більше документа на 5700кг, але не більше вантажопідйомності вагону. Завантаження в вагоні рівномірне, шапкою, висота шапки 10-20см, маркування вапняком. Двері, люка закриті, течі вантажу немає.
На підставі актів загальної форми були складені комерційні акти.
В комерційних актах зазначено про наступне: при переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах станції Чаплино (повірка 04.12.2009) виявилось: брутто 67450кг, тара з документа 23550кг, нетто 43900кг, що більше документа на 5700кг, але не більше вантажопідйомності вагона. Завантаження в вагоні рівномірне, шапкою, висота шапки 10-20см, без вийомок і скосів. Вантаж маркований вапняком, маркування не порушено. Двері, люка закриті, течі вантажу немає. Переважування здійснювали двічі, вага брутто не змінилась – 67450кг. Переважування здійснювали приймальник поїздів Шевцова Г.М. у присутності приймальника поїздів Сергєєва Н.Н.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Стаття 23 Статуту залізниць України передбачає, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Аналогічне положення містить п. 1.1. розділу 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084 згідно якого, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).
У відповідності з п. 2.1. розділу 2 цих Правил вантажовідправник заповнює графу „Маса вантажу в кг, визначена відправником” з зазначенням маси вантажу у кілограмах.
Згідно п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
З огляду на зазначений пункт 5.5. Правил станцією Чаплино Придніпровської залізниці були складені акти загальної форми № 6427 від 18.05.2010, № 5425 від 18.05.2010 та комерційні акти АА № 035880/222 від 18.05.2010, АА № 035880/222/185 від 18.05.2010, в яких зафіксовані факти порушення заповнення провізних документів – залізничної накладної.
Згідно п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів правильність внесених у залізничну накладну відомостей підтверджує своїм підписом представник вантажовідправника.
Як вбачається із спірної залізничної накладної, правильність внесених відомостей до цієї накладної, підтверджений підписом вантажовідправника - прийомоздатчик Філіппочкіна.
Пункт 28 Правил приймання вантажів до перевезення визначає, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
В даному випадку спірний вагон є напіввагоном, тому був прийнятий Донецькою залізницею до перевезення без перевірки маси та кількості вантажу.
В статті 24 Статуту залізниць України зазначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.
В свою чергу, стаття 129 Статуту залізниць України закріплює, що підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є комерційні акти або акти загальної форми, складені станціями залізниць.
Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, за невірно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф в розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, передбаченому ст. 118 Статуту залізниць України.
Як зазначалося, на станції Чаплино при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена в залізничній накладній, не відповідає фактичній масі, про що було складено акти загальної форми № 6427 від 18.05.2010 та № 5425 від 18.05.2010.
Донецька залізниця прийняла вантаж без перевірки.
По факту неправильності внесення вантажовідправником в залізничну накладну даних щодо маси вантажу були складені комерційні акти АА № 035880/222 від 18.05.2010, АА № 035880/222/185 від 18.05.2010, в яких зафіксовано, що фактично було виявлено нетто 43900кг, що на 5700кг більше, ніж зазначено в перевізному документі, але не більше вантажопідйомності вагону.
Контрольне переважування спірного вагону здійснювалося у відповідності з вимогами п. 22 Правил видачі вантажів. Механічні ваги РС150 Ц 13В, на яких здійснювалось переважування, повірені 04.12.2009.
Як вбачається з технічного паспорту ваг № 1, держповірка ваг здійснена гирями IV розряду. Ваги придатні до експлуатації, даний запис засвідчений підписом повірителя.
Отже, вагонні ваги, встановлені на станції Чаплино Придніпровської залізниці, відповідають вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті та Національного стандарту України ДСТУ 2708:2006, про що маються відповідні записи в технічному паспорті ваг.
Таким чином, з урахуванням приписів перелічених статей Статуту залізниць та Правил оформлення перевізних документів державне підприємство „Придніпровська залізниця” нарахувало закритому акціонерному товариству „Макіївкокс” штраф в розмірі 18495грн.00коп. за невірно зазначену масу вантажу при оформленні перевізних документів.
При цьому як зазначено в оглядовому листі ВГСУ від 29.11.2007 № 01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства”, у застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Факт порушення зафіксований в комерційному акті, який є підставою для покладення на вантажовідправника відповідальності у відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія на суму 18495,00грн. (вих. № ДНМЮ № 17/59 від 07.06.2010), яка була залишена останнім без задоволення.
На момент прийняття рішення по справі відповідач позовні вимоги, в силу приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача цілком обгрунтовані, законні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (вих. № 07-6644 від 30.11.2010) та документи, додані в підтвердження викладених в ньому обставин, суд розглянув та не задовольняє з наступних підстав.
Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З аналізу наведеної статті 233 Господарського кодексу України виходить, що вирішуючи питання стосовно розміру штрафних санкцій, суд повинен враховувати та приймати до уваги всі обставини, закріпленні в цій статті, у сукупності.
Відповідач не представив суду документів, з яких можливо вбачити важкий чи утруднений стан підприємства, а постанови апеляційної та касаційної інстанції, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, не є належними доказами в обгрунтування майнового стану підприємства.
Обставини та документи, на які посилається відповідач у своєму клопотанні, з огляду на приписи ст. 233 Господарського кодексу України, є недостатніми для обґрунтування вимог про зменшення розміру штрафних санкцій.
До того ж, як вже наголошувалося, у даному випадку, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що стаття 42 Господарського кодексу України визначає господарську комерційну діяльність (підприємництво) як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 42, 233, 307 Господарського кодексу України, Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з змінами), Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з змінами), Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з змінами), керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги державного підприємства “Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ до закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 18495грн.00коп. задовольнити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (вул. Горького, 1, м. Макіївка Донецької області, 86106, код ЄДРПОУ 32598706) на користь державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр-т К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) штраф в розмірі 18495грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 184грн.95коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 09.12.2010р. та долучені до матеріалів справи.
Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2010р.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бойко І.А.
Вик. Тимошенко О.О.
тел. НОМЕР_1