Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 року                                                             Справа № 2а-7883/09/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд  у  складі головуючого судді  Хилько Л.І., при секретарі Валявській О.О.,

за участю:

позивача –представник Твердохліб О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі до Закритого акціонерного товариства «ПММ Комплект»про відшкодування заборгованості по фінансових санкціях та пені,

                                                                        ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до  Закритого акціонерного товариства «ПММ Комплект»про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені в сумі 3819 грн.56 коп.

В обґрунтування  позовних вимог позивач зазначив, що всупереч Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»відповідачем у строки визначені законом не сплачено страхові внески. Сплата страхових внесків відповідачем здійснювалась пізніше 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду.

В зв’язку з несплатою страхових внесків до відповідача  позивачем Рішенням № 179 від 19.10.2009 р. за період з 20.01.2005 р. по 25.09.2009 р.  застосовано фінансові санкції в сумі 2965 грн.                67 коп. та нараховано пеню в сумі 853 грн. 89 коп., сума яких  3819 грн. 56 коп. відповідачем не сплачена.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, (а.с. 81) обгрунтовуючи заперечення порушенням позивачем триденного строку направлення, встановленого       п. 9.5 Інструкції, затвердженої Постановою ПФУ № 21-1 від 19.12.2003 р., оскільки Рішення № 179 від 19.10.2009 р. відповідачу направлене 23.10.09 р. Також, відповідач в своїх запереченнях послався на відсутність акту документальної перевірки або акту звірки з органами податкової служби, передбачених            п. 9.3.3. Інструкції № 21-1, як на  підставу відмови в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.07.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на               12.07.2010 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення осіб які брали участь у справі,  з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, затвердженої Постановою ПФУ № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованою Мін’юстом України 16.01.2004 р. за № 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього закону. Частиною 2 ст. 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які, відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані особи. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

На підставі ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

          Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

            На підставі ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п.п. 2.1.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою  постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21,  зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663, зі змінами та доповненнями, платниками страхових внесків є, зокрема, такі  страхувальники як роботодавці:  підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В зв’язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни органом УПФУ застосовано до відповідача фінансову санкцію та нараховано пеню Рішенням № 179 від 19.10.2009 р. –2965,67 грн. сума штрафу, 853,89 грн. - сума пені (а.с. 7) Згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 6)  примірник Рішення направлений відповідачу 23.10.2009 р. та отриманий адресатом 26.10.2009 р. Рішення № 179 відповідачем не оскаржене.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №№1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум –у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-ІV, одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З доказів, наданих позивачем, а саме, розрахунку (а.с. 5) вбачається, що заборгованість позивачем розрахована у відповідності до норм п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-ІV та р. 9, р. 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно п. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Проаналізувавши доводи відповідача викладені в запереченні про наявність обставин які обумовлюють підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі  суд прийшов до висновку про їх необґрунтованість оскільки норми п.п. 9.3.3. Інструкції № 21-1 не застосовуються до даних правовідносин, а факт направлення позивачем примірника Рішення № 179 відповідачу  23.10.2009 р. замість 22.10.2009 р. не є достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до акту звірки, проведеної 23.03.2010 р. (а.с. 192, 193) між позивачем та відповідачем,   відповідач визнав факт наявності заборгованості зі сплати штрафних санкцій в сумі 2965,67 грн. та пені в сумі 853 грн. 89 коп.

Відповідно до наведеного факт заборгованості Закритого акціонерного товариства «ПММ Комплект»по сплаті фінансових санкцій в сумі  2965,67 грн., пені в сумі 853,89 грн.  підтвердився в ході судового розгляду. Загальна сума заборгованості складає  3819 грн.56 коп.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, або інших доказів в обґрунтування її відсутності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так як судове рішення ухвалене по справі у якій позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – юридична особа, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

          1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

          2. Стягнути з          Закритого акціонерного товариства «ПММ Комплект», код ЄДРПОУ 23225530, с. Неопалимівка, вул. Шахтарська, 3, Кіровоградський район, Кіровоградська область, на користь управління Пенсійного фонду в Кіровоградському районі заборгованість в сумі 3819,56 грн. (три тисячі вісімсот дев’ятнадцять грн. 56 коп.) з яких: 2965 грн. 67 коп. заборгованість по фінансових санкціях, 853 грн. 89 коп. заборгованість по пені, за період з 20.01.2005 р. по 25.09.2009 р.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                                                Л.І. Хилько