Справа № 2-а-495/10

  ПОСТАНОВА  

Іменем України  

 20 грудня 2010 року                                                                                                    м. Очаків

           Очаківський  міськрайонний суд  Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Головко Л.І.

при секретарі Гречці С.Є.,

за участю представника відповідача Тюльпарова О.А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу  за позовом ОСОБА_2 до військової частини А1594 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно , -  

  В С Т А Н О В И В :  

10 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеним адміністративним позовом  до  військової частини А1594 . Свої вимоги позивач обґрунтовував тим,   що з 28 липня 2000 року по 11 листопада 2010 року він проходив військову службу у Збройних Силах України, а саме у відповідача. З 2000 року по день звільнення, він не отримував ані речове майно ані грошову компенсацію за нього, просив стягнути на його користь 3 433 грн. 49 коп. в рахунок  вказаної компенсації за неотримане речове майно.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій, крім цього, зазначив, що повністю підтримує позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, пославшись на  Закон України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів”.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

Позивач проходив військову службу на посадах офіцерського складу у військовій частині А1594, з якої звільнився 11 листопада 2010 року, при звільненні не отримав грошову компенсацію за невидане йому речове майно, що передбачено ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Ці обставини визнаються всіма особами, які беруть участь у справі, а тому суд вважає їх встановленими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в редакції, що діяла до 11.03.2000р., військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.  

Законом України “Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000р. № 1459-ІІІ, дію ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна призупинено.  

Разом із тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1444 було затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час.  

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.  

Водночас, Конституційним Судом України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997р. № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначено: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".  

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.  

Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів".  

За таких обставин суд вважає позов ОСОБА_2 таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 9-12, 15, ст.ст. 158-163 КАС України, -

  П О С Т А Н О В И В :  

  У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до військової частини А 1594 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно – відмовити.

 Постанову може бути оскаржено відповідачем до Одеського апеляційного адміністративного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги, а позивачем у той же строк – з дня отримання ним копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на постанову, а у разі подання апеляційної скарги – відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

  Головуючий: