ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.12.10 р.                                                                                    Справа № 25/229                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області

до відповідача  Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків м. Донецьк

про  стягнення    43425грн.34коп.

За участю представників  сторін:

від позивача: Гац Л.В. – юрисконсульт (довіреність № 451-10 „Д” від 15.09.2010);

від відповідача: не з’явився

          Позивач – відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків м. Донецьк про  стягнення    43425грн.34коп., у тому числі 3% річних у сумі 5463грн.51коп.,  індекс інфляції в сумі 3815грн.64коп., пеня в сумі 34146грн.19коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  розрахунки ціни позову, договір на користування електричною енергією № 795 від 03.06.1998, додаткову угоду № 13 від 19.10.2009 до договору на користування електричною енергією № 795 від 03.06.1998, додаткову угоду від 04.04.2008 до договору на користування електричною енергією № 795 від 03.06.1998, Додаток № 5 від  04.04.2008 „Порядок розрахунків” до договору на користування електричною енергією № 795 від 03.06.1998, акт звірки заборгованості станом на 01.10.2010, підписаний обома сторонами, довіреність від 01.01.2010, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вересень 2010р., за серпень 2010р., за липень 2010р.,за червень 2010р., за травень 2010р., за квітень 2010р., за березень 2010р., за лютий 2010р., за січень 2010р.,  рахунки за електроенергію  № 795 від 16.09.2010 за вересень 2010р., № 795 від 16.08.2010 за серпень 2010р., № 795 від 15.07.2010 за липень 2010р., № 795 від 16.06.2010 за червень 2010р., № 795 від 17.05.2010 за травень 2010р., № 795 від 15.04.2010 за квітень 2010р., № 795 від 15.03.2010 за березень 2010р., № 795 від 15.02.2010 за лютий 2010р., № 795 від 15.01.2010 за січень 2010р.,  рахунок № 11/795 від 01.06.2010 на інфляційні нарахування за прострочення оплати по рахункам за період з 01.01.2010по 01.06.2010, рахунки № 795 від 31.01.2010, супровідний лист (вих. № 16.1/2887 від 15.03.2010) про направлення рахунків за фактичне споживання електроенергії, актів прийому-передачі та рахунків на оплату пені та 3% річних,  рахунки № 795 від 28.02.2010, рахунки № 795 від 31.03.2010, супровідний лист про направлення рахунків на оплату пені та 3% річних (вих. № 16.1/5855 від 01.06.2010), рахунок № 795 від 30.04.2010, рахунок № 795 від 31.05.2010, супровідний лист про направлення рахунків на оплату пені та 3% річних (вих. № 16.1/8298  від 02.08.2010), рахунок № 795 від 30.06.2010, супровідний лист про направлення рахунків на оплату пені та 3% річних (вих. № 16.1/8779 від 10.08.2010), рахунок № 795 від 31.07.2010, супровідний лист про направлення рахунків на оплату пені, 3% річних та індексу інфляції (вих. № 16.1/10383 від 15.09.2010), рахунок № 795 від 31.08.2010, супровідний лист про направлення розрахунку та рахунків на оплату пені та 3% річних (вих. № 16.1/111137 від 06.10.2010), квитанцію (фіскальний чек) № 5288 від 06.10.2010,  рахунок № 795 від 30.09.2010.

Представник позивача в засіданні суду  позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 15.11.2010, не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 8208824 з відміткою про вручення (вручено 22.11.2010).

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

03.06.1998 між Донецькими електричними мережами ДАЕК „Донецькобленерго”  (правонаступник – Донецькі електричні мережі ВАТ „Донецькобленерго”)  - Електропостачальна організація   та державним комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних будинків  облдержадміністрації Донецької області (Споживач) був укладений договір на користування електричною енергією № 795, відповідно до якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію, а Споживач – оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами договору.

04.04.2008 Сторони підписали додаткову угоду до договору на користування електричною енергією № 795 від 03.06.1998,  якою узгодили Додаток 3 „Порядок розрахунків” до договору та доповнили основний договір Додатками № 5.1., 5.2., 5.3., 19, 20, 21, 22.

Додатковою угодою № 13 від 19.10.2009 до договору на користування електричною енергією № 795 від 03.06.1998 Сторони внесли зміни в п. п. 1, 2, 7 Додатку № 5 „Порядок розрахунків” до основного договору.

На виконання умов зазначеного договору  позивач  у період  січень 2010р. –  вересень 2010р. поставив відповідачу активну та реактивну електричну енергію, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її.

Про факт постачання електроенергії та, відповідно, про її прийняття свідчать акти  прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вересень 2010р., за серпень 2010р., за липень 2010р.,за червень 2010р., за травень 2010р., за квітень 2010р., за березень 2010р., за лютий 2010р., за січень 2010р.,  рахунки за електроенергію  № 795 від 16.09.2010 за вересень 2010р., № 795 від 16.08.2010 за серпень 2010р., № 795 від 15.07.2010 за липень 2010р., № 795 від 16.06.2010 за червень 2010р., № 795 від 17.05.2010 за травень 2010р., № 795 від 15.04.2010 за квітень 2010р., № 795 від 15.03.2010 за березень 2010р., № 795 від 15.02.2010 за лютий 2010р., № 795 від 15.01.2010 за січень 2010р., які були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.

За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу наступні  рахунки на оплату електроенергії: № 795 від 16.09.2010 за вересень 2010р., № 795 від 16.08.2010 за серпень 2010р., № 795 від 15.07.2010 за липень 2010р., № 795 від 16.06.2010 за червень 2010р., № 795 від 17.05.2010 за травень 2010р., № 795 від 15.04.2010 за квітень 2010р., № 795 від 15.03.2010 за березень 2010р., № 795 від 15.02.2010 за лютий 2010р., № 795 від 15.01.2010 за січень 2010р.

Виставлені рахунки на оплату були отримані уповноваженими представниками відповідача – Головко С.Д., Подгорним А.М., які діяли на підставі довіреності від 01.01.2010, про що мається відповідна відмітка про отримання на цих рахунках з зазначенням дати отримання.

Згідно абзацу 3 п. 7 Додатку № 5 до договору № 795 від 03.06.1998 в редакції Додаткової угоди № 13 від 19.10.2009 до договору, оплата отриманого Споживачем рахунку повинна виконуватись протягом  10-ти банківських днів з дня його отримання. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його  відправлення.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За приписами ч. 1, 2  ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується  надавати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого  оснащення. До договору постачання енергетичними та іншими  ресурсами через  приєднану  мережу  застосовуються  загальні  положення  про купівлю-продаж,  положення про  договір  поставки,  якщо  інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В свою чергу, за     договором     енергопостачання    енергопостачальне підприємство (енергопостачальник)  відпускає  електричну  енергію, пару,  гарячу  і  перегріту  воду  (далі  -  енергію)  споживачеві (абоненту),  який  зобов'язаний  оплатити  прийняту   енергію   та дотримуватися  передбаченого  договором режиму її використання,  а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного  обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Підпунктом 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в  Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі – Правила),  закріплено, постачальник електроенергії наділений правом  своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Частини 2, 3 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” встановлюють, споживач енергії     зобов'язаний     додержуватися     вимог нормативно-технічних   документів   та   договору  про  постачання енергії.

Споживач енергії  несе  відповідальність  за  порушення  умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і  тепловою  енергією  та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного  нагляду  за  режимами  споживання  електричної   та теплової   енергії   згідно  із  законодавством  України.  

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач, в порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, Правил користування електричною енергією,  Закону України „Про електроенергетику”  зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати спожитої в   січні – вересні 2010р. електроенергії  належним чином не виконував.

Пункт 8 Додатку № 5 до договору визначає, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

-          пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу;

-          3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов’язання  за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пунктом 9 Додатком № 5 до договору закріплено, нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, індексу інфляції відображуються в окремому рахунку, який споживач електричної енергії повинен отримати в розрахунковому  відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку - протягом  10-ти банківських днів з дня його отримання (п. 7 Додатку № 5 до договору).

Позивачем виставлялись та направлялись на адресу відповідача рахунки на оплату пені, індексу інфляції та 3% річних.

Виставлені рахунки на оплату пені, індексу інфляції та 3% річних відповідач не оплатив.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно  ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач з посиланням на п. 8 Додатку № 5 до договору, з урахуванням положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу пеню  в розмірі   подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, за кожен день  прострочення платежу. Пеня нараховувалася по кожному виставленому рахунку окремо, з урахуванням дати його отримання та  здійснюваних оплат. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 34146,19грн.

Нарахування пені відповідає умовам договору, приписам  ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України,  ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996; розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість  виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач  нарахував відповідачу  3% річних кожному виставленому рахунку окремо, з урахуванням дати його отримання та  здійснюваних оплат, та індекс інфляції (по рахунку за січень 2010р. індекс інфляції розрахований за період з лютого 2010р. по квітень 2010р.; по рахунку за лютий 2010р. індекс інфляції розрахований за період березень 2010р. – квітень 2010р.).

Відповідно  до розрахунку  3% річних становлять 5463грн.51коп., індекс інфляції –3815грн.64коп.   

Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму  заборгованості законодавчо закріплено, розміри 3% річних та індексу інфляції на правильність розрахунку судом перевірені.

Відповідач акт звірки  станом на 01.10.2010, відповідно до якого сальдо на користь позивача по пені складає 34146,19грн., по 3% річних – 3815,64грн., по індексу інфляції – 5463,51грн., підписав без застережень; вимоги позивача, з огляду на положення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість, законність та доведеність позовних вимог, що є підставою для їх задоволення в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на   відповідача.

          На підставі  вищевикладеного, згідно ст. ст.  509, 526, 530, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232,  275 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в  Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами),  ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 № 575/97-ВР (з змінами), керуючись ст. ст.  22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

          Позовні  вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”  м. Горлівка Донецької області до Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків м. Донецьк про  стягнення    43425грн.34коп., у тому числі 3% річних у сумі 5463грн.51коп.,  індекс інфляції в сумі 3815грн.64коп., пеня в сумі 34146грн.19коп., задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків (бул. Пушкіна, 34, м. Донецьк, 83105, код ЄДРПОУ 20359915) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268; рахунок СО Донецьких електричних мереж № 26004301745393 в філії Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00131469) 3% річних у сумі 5463грн.51коп.,  індекс інфляції в сумі 3815грн.64коп., пеню в сумі 34146грн.19коп.

Стягнути з Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків (бул. Пушкіна, 34, м. Донецьк, 83105, код ЄДРПОУ 20359915) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11; р/р № 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м. Горлівка Донецької області, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті  держмита в сумі  434грн.25коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 236грн.00коп.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня  підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: НОМЕР_1