ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.12.10 р.                                                                                    Справа № 25/231                               

Суддя господарського суду Донецької області                  І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко           

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк

до відповідача  закритого акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” м. Київ в особі Донецької філії  закритого акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” м. Донецьк

про стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі  23414грн.46коп.

За участю представників  сторін:

від позивача:   Петрова Т.Ю. – головний юрисконсульт (довіреність №  707-1/14 від 25.03.2010);

від відповідача: не з’явився  

Позивач – відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант”  м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” м. Київ в особі Донецької філії  закритого акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” м. Донецьк про стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі  23414грн.46коп.

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на посвідчення водія серії ЯНА № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АНСНОМЕР_3, довіреність № 4700 від 18.07.2008, квитанція про оплату вартості довідки ДАІ, довідку  відділу ДАІ  з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ  УМВС України у Донецькій області № 3285 від 19.06.2009, постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 15.07.2009 у справі № 3-1706/2009, поліс № ВВ/3541692 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від  25.03.2009, заяву про страховий випадок  від 18.06.2009, страховий акт № 82521 від 31.08.2009, платіжні доручення №  138  від 25.01.2010 на суму 12015,16грн., № 388 від 02.03.2010 на суму 10966,30грн., № 2889 від 13.08.2009 на суму 350,00грн., акт автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 17.07.2009, кошторис вартості ремонту (відновлення), протокол огляду транспортного засобу № 1394 від 23.06.2009, фототаблиці, ремонтну калькуляцію № 597/7 від 23.10.2009, лист вигодонабувача – відділення № 486 АКІБ „УкрСиббанк” від 18.11.2009.

          Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав, надав для залучення до матеріалів справи копії довідок з ЄДРПОУ, платіжні доручення в підтвердження перерахування страхового відшкодування з відміткою банківської установи про проведення оплати, копію заяви про повернення в порядку регресу страхового відшкодування за вих. № 7615 від 16.09.2010, копію поштового повідомлення в підтвердження направлення заяви на адресу відповідача.

Перелічені документи судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 16.11.2010, не представив.

          В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

17.06.2009 о 19год.00хв.  в Пролетарському районі м. Донецька, на перехресті вул. Федосєєва та вул. Зверькова, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Опель Вектра”, державний номер  НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1, під його  керуванням, та  автомобіля „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_5, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АНС № НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 (посвідчення водія серії ЯНА № НОМЕР_1, довіреність на управління транспортним засобом № 4700 від 18.07.2008).

В результаті зіткнення вказані автомобілі отримали механічні  ушкодження.

Дані факти засвідчені в довідці відділу ДАІ  з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ  УМВС України у Донецькій області № 3285 від 19.06.2009, постанові Ленінського районного суду м. Донецька від 15.07.2009 у справі № 3-1706/2009.

Автомобіль „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_5, який належить ОСОБА_2, застрахований власником транспортного засобу в  Донецькій філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” на підставі полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0217072 від 17.07.2008.

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька по справі № 3-1706/2009 від  15.07.2009 був встановлений факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, за порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України. Цією ж постановою ОСОБА_1 був звільнений від адміністративної відповідальності в силу малозначності правопорушення.

Але звільнення від адміністративної відповідальності не спростовує факту скоєння правопорушення та наявності вини, що призвело до завдання шкоди.

До того ж, факт правопорушення з боку ОСОБА_1  мав місце і підтверджується  довідкою  відділу ДАІ  з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ  УМВС України у Донецькій області № 3285 від 19.06.2009.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку. Особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкоди   було   завдано  внаслідок  непереборної  сили  або  умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною  особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП,  встановлений ОСОБА_1, який керував автомобілем „Опель Вектра”, державний номер  НОМЕР_4.

Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 17.07.2009 вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля  „ДЕУ Ланос”, державний номер НОМЕР_5, складає  34234,01грн. з ПДВ.  

          У зв’язку з настанням страхової події – „пошкодження ТЗ внаслідок ДТП”, на виконання умов полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0217072 від 17.07.2008,  на підставі заяви про страховий випадок  від 18.06.2009, акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 17.07.2009, кошторису вартості ремонту (відновлення), протоколу огляду транспортного засобу № 1394 від 23.06.2009, фототаблиць, ремонтної калькуляції № 597/7 від 23.10.2009, листа вигодонабувача – відділення № 486 АКІБ „УкрСиббанк” від 18.11.2009, страховиком (позивачем) був складений страховий акт № 82521 від 31.08.2009, зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування  та прийнято рішення  про виплату.

          Згідно розрахунку виплати страхового відшкодування  та рішення про виплату загальна сума страхового відшкодування складає 22981,46грн., франшиза за договором страхування 0,5% від страхової суми (305,50грн.). За умовами Договору страхування, при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку вираховується ПДВ, а також безумовна франшиза.

Страхове відшкодування в сумі  22981грн.46коп. було виплачено позивачем страхувальнику – ОСОБА_2 в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення №  138  від 25.01.2010 на суму 12015,16грн., № 388 від 02.03.2010 на суму 10966,30грн.

Відповідно до полісу № ВВ/3541692 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.03.2009 ОСОБА_1, якому належить транспортний засіб „Опель Вектра”, державний номер НОМЕР_4, застрахував свою цивільно-правову відповідальність в  Донецькій філії  ЗАТ „УІСК „Інвестсервіс”.

Відповідно до умов полісу № ВВ/3541692 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.03.2009 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 25500,00грн., франшиза – 510,00грн.

          Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних  витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа,  яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

          Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика,  який  виплатив  страхове   відшкодування   за договором   майнового   страхування,   в  межах  фактичних  затрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Отже, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, з огляду на умови  полісу № ВВ/3541692 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.03.2009, укладеного між  ОСОБА_1 та Донецькою філією ЗАТ „УІСК „Інвестсервіс”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача  в сумі  22471,46грн. – сплачене страхове відшкодування за відрахуванням франшизи в розмірі 510,00грн., визначеної умовами даного полісу.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 22471,46грн.

В частині стягнення 510,00грн. – франшиза відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача 350,00грн. за проведення автотоварознавчого дослідження. Дану суму позивач  перерахував платіжним дорученням № 2889  від 13.08.2009 на суму 350,00грн. та просить їх стягнути з відповідача, як суму страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду при ДТП.

За положенням ст. 9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата,  яка  здійснюється страховиком   у  межах  страхової  суми  за  договорами  майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування  не  може перевищувати розміру прямого збитку,  якого зазнав  страхувальник.  Непрямі  збитки  вважаються застрахованими,  якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості  застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у  такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше  не  передбачено  умовами  страхування.

В свою чергу, стаття 34  Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачає,  Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи  день  отримання письмового повідомлення про страховий випадок),  зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на  місце  настання  страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого  майна  для  визначення  причин  настання  страхового випадку  та  розміру  збитків.  

Якщо  у визначений строк аварійний комісар або експерт не  з'явився,  потерпілий  має  право самостійно обрати аварійного комісара  або  експерта  для  визначення  розміру  шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення   експертизи.

В матеріалах справи відсутні докази того, що потерпілий ОСОБА_2 зазнав витрат на проведення експертизи.

До того ж, витрати на експертне дослідження у даному випадку є непрямими збитками (прямі збитки – це збитки, які складаються з вартості відновлювального ремонту автомобіля). Відповідно до договору (полісу) добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19G-0217072  від 17.07.2008 Сторони не узгодили непрямі збитки, які є застрахованими.

До того ж, відповідно до вимог діючого законодавства відповідач несе відповідальність в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Стосовно вимог про стягнення вартості довідки ДАІ у сумі 83,00грн., то ці вимоги також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відшкодування такого роду витрат, як вартість довідки ДАІ , не передбачено.

До того ж, відповідно до п. 2.1. Інструкції з оформлення довідки про ДТП та порядок її видачі, затвердженої наказом МВС України від 04.10.2007 № 373, довідка  про  ДТП  видається  безоплатно  страховикам на підставі їх письмового запиту  щодо  ДТП  за  участю  транспортних засобів,   з   власниками   яких  ці  страховики  уклали  договори обов'язкового страхування цивільно-правової  відповідальності,  та МТСБУ і його уповноваженими особами.

Отже, позивач міг сам звернутися до відділення ДАІ для отримання цієї довідки, тому як потерпілий – ОСОБА_2 застрахований за договором добровільного страхування у позивача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 9, 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР (з змінами),  ст. 34 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV (з змінами),  керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант”  м. Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” м. Донецьк до закритого акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” м. Київ в особі Донецької філії  закритого акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” м. Донецьк про стягнення  в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі  23414грн.46коп. задовольнити частково в сумі   22471грн.46коп.

В позовних вимогах про стягнення суми 350грн.00коп. за проведення експертного дослідження, суми 510,00грн. – франшиза та суми 83,00грн. – вартість довідки ДАІ  відмовити.                  

Стягнути  з закритого акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” м. Київ в особі Донецької філії  закритого акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” м. Донецьк (реквізити юридичної особи: узвіз Кудрявський, б. 5-Б, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 23498273; реквізити Донецької філії: вул. Овнатаняна, 4, м. Донецьк,  83017; бул. Шевченка, 25, офіс 110, м. Донецьк, 83017, код ЄДРПОУ 26416637) на користь відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”  м.  Київ в особі Донецької філії ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” м. Донецьк (адреса юридичної особи: 01042, м. Київ, Ново-Печерський провулок, 19/3; реквізити філії: 83086, м. Донецьк, вул.   Челюскінців, 55-в, код ЄДРПОУ 24812547)  суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 22471грн.46коп., держмито в сумі 224грн.71коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  226грн.49коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому  засіданні 09.10.2010р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення  складено та підписано 14.12.2010р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.: НОМЕР_5