ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
29 грудня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2195/10/2470
15 год. 30 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Якименку О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Чернівецького міського управління ГУ МНС України в Чернівецькій області
до Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області.
про про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень
за участю:
представника позивача - Марусяка М.В.
представників відповідача - Котельбан Н.Д., Тягній М.І., Яценко О.І.,
експерта - Кукула І.Я.
Обставини справи:
Чернівецьке міське управління ГУ МНС України в Чернівецькій області, звернулось до суду з позовною заявою, з урахуванням змінених позовних вимог, про визнання нечинними пунктів 2, 3, 4 вимог Об’єднаного контрольно-ревізійного відділу в м.Чернівцях та районах міста Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень від 14.05.2010 №24-32-13/422 (далі - Вимог№24). Під час судового розгляду позивач подав клопотання про відкликання вимоги щодо оскарження пункту 4 Вимог № 24 у зв"язку із відкликанням відповідачем зазначеного пункту вимог.
Свої вимоги Позивач мотивує наступними доводами:
- щодо проведення претензійно-позовної роботи по стягненню з приватних підприємців коштів в сумі 18908,74 грн. за виконані роботи та перерахування до Державного бюджету 3151,46 грн. суми ПДВ.
На думку позивача, при визначені вартості наданих послуг використовувалась методика розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, що затверджена наказом МНС України від 13.07.2006 №444 "Про затвердження Методики розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи" (далі - НМНСУ №444). На думку позивача вказане питання належить до компетенції Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області. Проведеною перевіркою Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області порушень правильності формування, встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що надавалися Позивачем, не виявлено.
- щодо відшкодування за рахунок коштів спеціального фонду бюджету ЧМУ проведених витрат коштів Державного бюджету та перерахування їх в дохід Державного бюджету в сумі 49828,46 грн.
На думку позивача відповідач невірно трактує зміст п.3 постанови КМУ від 17.05.2002 №659 „Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання” (далі - ПКМУ №659). Також позивач зазначив, що розділення робочого часу службовця ЧМУ на час витрачений на надання платних послуг та інший час законодавством не передбачено і погодинний розрахунок часу не здійснювався.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю.
Представники відповідача позов не визнали, проти позову заперечили з мотивів зазначених у запереченнях.
У своїх запереченнях відповідач вказав, що інспектори позивача розрахували загальну вартість робіт в сумі 146,49 грн. замість 209,04 грн. внаслідок допущеної механічної помилки інспекторів, що призвело до недоотримання коштів за надану послугу на 62,55 гривень. Аналогічні випадки мали місце по 387 актах виконаних робіт, що призвело до недоотримання Чернівецьким міським управлінням ГУ МНС коштів по спеціальному фонду за надані послуги в загальній сумі 18908,74 грн.
Стосовно п.3 вимог відповідач повідомив, що у 2008 році за рахунок загального фонду бюджетної установи зайво нараховано і виплачено заробітну плату на утримання 7,75 посад інспекторів в загальній сумі 17386,29 грн. та проведено відрахувань до державних цільових фондів на 5772,24 гривень, що є порушенням ст.23 Бюджетного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку групи власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання" від 17.05.2002 №659 (далі - ПКМУ №659), п.п. 5,20 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" від 28.02.2002 № 288 (далі - ПКМУ №228). На думку відповідача виплата грошового забезпечення та зарплати працівникам за рахунок отриманих доходів не проводилася, тобто відбувалося покриття витрат спеціального фонду бюджету загальним, при цьому при формуванні ціни в тарифах та калькуляціях на надання платних послуг передбачено грошове утримання (заробітну плату працівникам), нарахування на неї, матеріальні витрати.
В той же час в акті ревізії від 12.04.2010 №24-32-22/40 (далі - Акт №24) вказано, що в 2008 та 2009 роках на надання платних послуг інспекторами Чернівецького міського управління ГУ МНС затрачено відповідно 15632,89 людино-годин та 15072,38 людино-годин., які фактично складають 7,75 та 7,5 посад інспекторів. Перевіряючі роблять висновок, що фактично за рахунок коштів спеціального фонду утримувалося 4 та 5 посад відповідно. Таким чином відповідач зазначає, що у 2008 та 2009 роках за рахунок загального фонду нараховано і виплачено заробітну плату на утримання 3,75 та 2,75 посад інспекторів на суми 17386,29 та 20022,46 грн. та проведено відрахувань до державних цільових фондів на 5772,24 та 6647,46 грн. відповідно.
По справі проводилась судово-економічна експертиза. Ухвалою про призначення експертизи від 08 грудня 2010р. на вирішення перед експертом суд виніс питання: "Чи підтверджується висновок ревізії, вказаний в акті ОКВР в м. Чернівцях та районах міста від 12.04.2010 №24-32-22/40, у частині, що стосується недоотримання плати за надання платної послуги з проведення експертизи протипожежного стану контейнерів на Калинівському ринку Чернівецьким міським управлінням ГУ МНС України в Чернівецькій області на суму 18908,74 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот вісім) грн. 74 коп. (в т.ч. ПДВ) за 2009-2010 роки".
До суду 20.12.2010р. надійшов висновок судово-економічної експертизи із наступним висновком по вказаному питанню: "Дослідженням поданих документів не підтверджується висновок ревізії вказаний в акті ОКВР в м. Чернівцях та районах міста від 12.04.2010 №24-32-22/40, у частині, що стосується недоотримання плати за надання платної послуги з проведення експертизи протипожежного стану контейнерів на Калинівському ринку Чернівецьким міським управлінням ГУ МНС України в Чернівецькій області на суму 18908,74 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот вісім) грн. 74 коп. (в т.ч. ПДВ) за 2009-2010 роки"
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши висновок експерта, заслухавши учасників судового засідання суд,-
встановив:
В період з 23.02.2010р. по 07.04.2010р. контролерами-ревізорами Об’єднаного контрольно-ревізійного відділу в м. Чернівцях та районах міста Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області було проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених Чернівецькому міському управлінню ГУ МНС України в Чернівецькій області для забезпечення діяльності сил цивільного захисту за 2008-2009 роки та завершений звітний період 2010 року. За результатами було складено акт ревізії використання бюджетних коштів, виділених Чернівецькому міському управлінню ГУ МНС України в Чернівецькій області для забезпечення діяльності сил цивільного захисту за 2008-2009 роки та завершений звітний період 2010 року від 12.04.2010 №24-32-22/40, (Акт №24) відповідно до якого відповідач 14.05.2010 надіслав ЧМУ ГУ МНС України в Чернівецькій області Вимоги №24. Згідно ст.15 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 року N 2939-XII (далі-Закон №2939) вимоги службових осіб контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання керівниками органу, що ревізувався.
Ревізією Позивача з питань правильності встановлення тарифу, визначення вартості вище вказаних послуг та повноти надходження коштів за січень - лютий 2008 року, січень - грудень 2009 року та січень 2010 року встановлено наступне. В акті виконаних робіт та рахунку від 21.05.2009 №713 за проведення експертизи протипожежного стану контейнера №1047 на Калинівському ринку ПП Требиш, шляхом множення 8,62 людино-годин на тариф 24,25 грн. розраховано загальну вартість робіт в сумі 146,49 грн. замість 209,04 грн. внаслідок допущеної механічної помилки інспекторів, що призвело до недоотримання коштів за надану послугу на 62,55 гривень.
В акті зазначено, що аналогічні випадки мали місце по 387 актах виконаних робіт, що призвело до недоотримання Чернівецьким міським управлінням ГУ МНС коштів по спеціальному фонду за надані послуги в загальній сумі 18908,74 грн. (в тому числі у 2008 році-78702,59 грн., у січні 2010 року-206,75 грн.), з яких не перераховано ПДВ в сумі 3151,46 грн., чим порушено п.4 НМНСУ №444. При цьому, дебіторська заборгованість перед замовниками по оплаті вище вказаних послуг за даними бухгалтерського обліку Чернівецького міського управління ГУ МНС, не рахувалась. На думку Ревізорів це призвело до заниження дебіторської заборгованості у ф.№7 „Звіт про заборгованість за бюджетними коштами" та у звіті ф№4-1 „Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами" станом на 01.01.2010 та 01.03.2010 року в сумах 18702,59 та 206,15 грн. відповідно, чим порушено ч. І ст. 9 Закону України № 996 ХІУ та п.1.2 Порядку складання річних фінансових звітів за 2008 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.01.2009 №4 (далі НДКУ №4).
В ході ревізії даного питання ревізорами до уваги бралися первинні документи, а саме договори на надані послуги та їх вартість, акти виконаних робіт з яких було зроблено висновок, що виходячи із кількості вказаних годин на їх проведення по 387 актах виконаних робіт, порушення призвело до недоотримання Чернівецьким міським управлінням ГУ МНС коштів по спеціальному фонду за надані послуги в загальній сумі 18908,74 гривень.
Суд, вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з того, що при прийнятті рішення відповідач зробив невірні висновки щодо наявності порушень позивача.
Так, перевіряючи пункт 2 вимог №24 щодо проведення претензійно-позовної роботи по стягненню з приватних підприємців коштів в сумі 18908,74 грн. за виконані роботи та перерахування до Державного бюджету 3151,46 грн. суми ПДВ, суд зазначає наступне.
При визначені вартості наданих послуг позивач керувався Методикою розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, що затверджена НМНСУ №444.
Зважаючи на те, що для перевірки Методики розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи потрібно володіти необхідними знаннями в галузі економіки, суд задовольнив клопотання позивача та призначив судово-економічну експертизу. Згідно з отриманим висновком експерта (а.с.91-108) не підтверджено висновок ревізії, вказаний в Акті №24, у частині, що стосується недоотримання плати за надання платної послуги з проведення експертизи протипожежного стану контейнерів на Калинівському ринку Чернівецьким міським управлінням ГУ МНС України в Чернівецькій області на суму 18908,74 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот вісім) грн. 74 коп. (в т.ч. ПДВ) за 2009-2010 роки".
Посилання відповідача про ніби-то встановлене в копіях договорів виправлення кількості людино-годин, затрачених на надану послугу з проведення експертизи протипожежного стану контейнерів на Калинівському ринку є необґрунтованим та не підтвердженим відповідними доказами (експертизою, висновками по кримінальній справі або іншими). Не вказав відповідач і на осіб, які на його думку проводили виправлення.
Також суд звертає увагу на те, що 12.05.2010р. проведено перевірку правильності формування, встановлення та застосування тарифів на платні послуги державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 13 грудня 2000 р. N 1819 про "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань: у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування; надає органам виконавчої влади, суб'єктам господарювання методичну допомогу і рекомендації з питань додержання порядку формування, встановлення і застосування цін; надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів; вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами; застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
Суд вважає що перевірка встановлення та застосування тарифів на платні послуги є компетенцією Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області. З таким висновком погоджується і сам відповідач. Як зазначається на с.7 (а.с.66) висновків КРУ в Чернівецькій області від 11.05.2010 №24-04-14-17/3228 (далі - висновки №24) вказане питання належить до компетенції Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області.
Проте Проведеною перевіркою Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області порушень правильності формування, встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що надавалися Позивачем, не виявлено.
Таким чином твердження відповідача про заниження позивачем вартості наданих платних послуг щодо проведення експертизи протипожежного стану контейнерів на Калинівському ринку не підтверджене жодним доказом та спростоване у судовому засіданні висновком експерта та актом перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області від 12.05.2010р.
Перевіряючи Пункт 3 Вимог №24 щодо відшкодування за рахунок коштів спеціального фонду бюджету ЧМУ проведених витрат коштів Державного бюджету та перерахування їх дохід Державного бюджету в сумі 49828,46 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 п.49 ПКМУ №228, видатки спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Відповідно до п.п. 23,49 вказаного Порядку видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за визначеною метою, на погашення заборгованості установи та на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені або частково забезпечені видатками загального фонду. Очевидно, що цією нормою не передбачено, що грошове забезпечення чи його частина державним службовцям має здійснюватись зі спеціального фонду бюджету.
Згідно з п.п.”А” п.3 ПКМУ №659 власні надходження бюджетних установ від надання платних послуг використовуються на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням цих послуг. Суд зазначає те, що зазначена норма взагалі не містить вказівки про те, які конкретно витрати мають покриватися за рахунок власних надходжень та в яких пропорціях.
Розділення робочого часу службовця ЧМУ на час витрачений на надання платних послуг та інший час законодавством не передбачено.
Виходячи з вимоги п.1.9 Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом МНС України від 10.06.2008 №447, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.07.2008 за №612 (далі - НМНСУ №447), грошове забезпечення визначається за місяць, а у разі виплати не за повний місяць, розмір виплати визначається за кожний календарний день шляхом поділу суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів місяця.
Суд погоджується, що порядок розрахунку та виплати грошового забезпечення та Умови оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України, що затверджені наказом МНС України від 10.07.2006 №431, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.07.2006 за №892/12766 (далі - НМНСУ №892), не містить обов"язку здійснення погодинного розрахунку.
Тому, на думку суду, відповідач безпідставно ставить вимогу до позивача про здійснення погодинного розрахунку при виконанні службовцями своїх обов’язків, поділяючи їх на надання послуг, які оплачуються ЧМУ фізичними та юридичними особами та на такі, що цими особами не оплачуються. Відповідно, безпідставною є вимога поділяти і здійснення виплат грошового забезпечення із загального та спеціального фондів бюджету.
Оскільки законодавство не передбачає обов’язку здійснення виплат грошового забезпечення частково із загального, частково із спеціального фондів бюджету особам, що надавали платні послуги, то вимоги законодавства позивачем не порушені.
Крім цього вимога про необхідність відшкодувати за рахунок коштів спеціального фонду бюджету проведені витрати коштів Державного бюджету на оплату праці та відрахувань до державних цільових коштів взагалі не обґрунтована з посиланням на законодавство, на підставі якого вона викладена, відповідач не зміг пояснити яким законодавчим актом врегульований порядок такої операції.
Висновок про незаконність виплати заробітної плати не підтверджений жодним відповідним доказом. Відповідач не вказав осіб яким, на його думку, незаконно виплачена зарплата, осіб винних у незаконній виплаті зарплати. Тобто сам по собі розрахунок суми заробітньої плати, правомірність одержання працівниками саме такої суми за виконану роботу, відповідачем не оспорюється; правові підстави, за яких позивач не повинен був проводити нарахування до державних цільових фондів не викладені.
Обов"язок страхувальника нараховувати та сплачувати у відповідні страхові фонди та державні цільові фонди страхові внески передбачені законодавством і за невиконання такого обов"язку настає відповідальність.
Жоден із наведених нормативних актів не містить умови виплати заробітної плати із певного фонду бюджетної установи у залежності від виду виконуваних робіт. Відповідач не навів жодної норми, що прямо забороняє здійснювати видатки на грошове забезпечення за рахунок загального фонду або зобов"язує робити такі видатки виключно за рахунок спеціального фонду у випадку надання послуг на платній основі.
Не підтверджено у судовому засіданні достовірність вирахування суми заробітньої плати саме за надання послуг на платній основі, зважаючи на те, що позивач не застосовує відрядну форму оплати праці або іншу форму, що передбачає облік робочого часу, затраченого на виконання послуг на платній основі.
Чинне законодавство не визначає обов"язку здійснення виплат грошового утримання частково за рахунок загального і частково за рахунок спеціального фондів бюджету.
Таким чином відповідач не довів, що заробітна плата виплачена незаконно та у позивача не було підстав для перерахування до державних цільових фондів страхових внесків на суми виплаченої зарплати.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України “Про державну службу” №3723-XII від 16.12.1993 р. встановлено, що державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.
Судом встановлено, що рішення про направлення Вимоги №24 до позивача прийнято з порушенням ст. 19 Конституції України, ст.10 Закону України “Про державну службу”.
При перевірці Вимог №24 відповідача суд встановив, що вони прийняті:
- в порушення законів України;
- виходячи за межі своїх повноважень, зважаючи на те що вимоги відповідача не передбачені чинним законодавством;
- нерозсудливо, зважаючи на те що відповідач не зміг сам пояснити механізму та нормативного регулювання методики виконання своїх вимог.
З урахуванням того, що позивач не підтвердив документально понесені судові витрати та не подавав вимог щодо їх стягнення, останні присудженню не підлягають.
Керуючись Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", ст.ст. 69-72, 76,79, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-
постановив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Позовну заяву, в частині визнання протиправним та скасування пункту 4 вимог Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в м.Чернівцях та районах міста Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень від 14.05.2010 №24-32-13/422 щодо поновлення на обліку управління вартості відчужених житлових приміщень на 72002,0 грн., приведення у відповідність їх вартості, із врахуванням використаних на реконструкцію будівельних матеріалів на суму 164337,0 грн. та визнання нечинним в судовому порядку рішення суду, згідно з яким посадові особи управління стали власниками житлових приміщень - залишити без розгляду.
3. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимог Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в м.Чернівцях та районах міста Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень від 14.05.2010 №24-32-13/422 щодо проведення претензійно-позовної роботи по стягненню з приватних підприємців коштів в сумі 18908,74 грн. за виконані роботи та перерахування до Державного бюджету 3151,46 грн. суми ПДВ;
4. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимог Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в м.Чернівцях та районах міста Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень від 14.05.2010 №24-32-13/422 щодо відшкодування за рахунок коштів спеціального фонду бюджету ЧМУ проведених витрат коштів Державного бюджету та перерахування їх дохід Державного бюджету в сумі 49828,46 грн.;
5. Пункти 2 та 3 вимог Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу в М.Чернівцях та районах міста Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень від 14.05.2010 №24-32-13/422 вважати скасованими з моменту їх прийняття.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Відповідно до статті 186 КАС України Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова складена у повному обсязі 06 січня 2011 р.
Суддя А.П.Огородник