Справа № 646/9289/24

Провадження № 2-о/646/146/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.24 м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Серпутько Д.Є., при прийнятті заяви представника ОСОБА_1 адвоката Ісмаілова Руслана Грамуддіновича, третя особа Орган опіки і піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, про встановлення опіки та піклування,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ісмаілов Руслан Грамуддінович звернувся до Червонозаводського районного суду з заявою про встановлення опіки та піклування для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом ІІІ групи.

В обґрунтування заяви, представник заявника посилається на те, що ОСОБА_2 є хрещеним батьком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про хрещення Свято-Вознесенського храму від 02.02.2022.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно із ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом надання психіатричної допомоги.

Коло близьких родичів, які можуть звертатися до суду з заявою про визнання фізичної особи недієздатною у статті 296 ЦПК України не визначено. Проте, відповідно до частини 9 статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У ЦПК України коло членів сім`ї, щодо яких фізична особа має право відмовитися давати показання, визначено в частині 1 статті 71 ЦПК України. До них належать чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб. З аналізу Сімейного та Цивільного Кодексу України вбачається, що такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України до кола близьких родичів та членів сім`ї відносяться чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 року № 1700-VII (з подальшими змінами та доповненнями) встановлює коло близьких особ, а семе: це члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Частина перша статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" також надає визначення терміну "член сім`ї", це:

а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом;

б) будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Згідно до вищевикладеного, ОСОБА_1 , який має церковний статус - "хрещений син" ОСОБА_2 , не може бути віднесений до кола членів сім`ї та/або близьких родичів ОСОБА_2 , які мають право звертатись із заявою про визнання фізичної особи недієздатної та встановлення опіки до суду.

Крім того, згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Однак, як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за різними адресами і спільного господарства не ведуть, а саме ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_2 . Крім того, надана заявником нотаріально завірена заява від 27.05.2024 про підтвердження факту проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , не є належним доказом підтвердження факту ведення спільного домашнього господарства з ОСОБА_2 , за вищевказаною адресою.

Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 28.03.1972 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним», справа про визнання громадянина недієздатним може бути порушена лише за заявою осіб, зазначених у ст. 256 ЦПК (1963р.). Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява подана неправомочною особою, суд повинен, не закриваючи провадження в справі, обговорити питання про заміну неналежного заявника належним, виходячи з вимог ст. 105 ЦПК (1963р.). Проте, на відміну від ст. 105 ЦПК УРСР 1963 р. ЦПК України в редакції Закону від 03.10.2017 року, який набув чинності з 15.12.2017 року, не передбачає заміни неналежного позивача (заявника) належним, що випливає з принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного у ст. 13 ЦПК України.

Виходячи з викладеного суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не має права звертатися до суду з заявою про визнання недієздатним ОСОБА_2 , адже він не входить до переліку осіб визначених ч. 3 ст. 296 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З врахуванням наведеного заяву слід повернути заявнику.

Керуючись ст. ст. 185, 259, 260, 261,296 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ісмаілова Руслана Грамуддіновича, третя особа Орган опіки і піклування виконавчого комітету Харківської міської ради, про встановлення опіки та піклування повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.Є. Серпутько