Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року Справа № 2а-3421/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого-судді Л.І. Хилько
при секретарі - Муляренко О.В.,
за участю:
позивача: представники –Чібісов О.М., Носачов Ю.А.
відповідача: представник Поповкіна Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське рудоуправління"
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції
про про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградське рудоуправління" (далі –позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі –відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.02.2010 р. № 0000092310/0; від 24.03.2010 р. № 0000092310/1; від 17.06.2010 р. № 0000092310/2.
Вмотивовуючи позовні вимоги позивач посилається на ту обставину, що відповідачем невірно зроблені висновки, викладені в Акті про результати планової виїзної перевірки позивача від 03.02.2010 року №36/23-10/0019891 щодо порушення позивачем п.8 розділу 2 Закону №309 (із змінами і доповненнями відповідно до Закону України від 25.12.2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України) ( далі - Закон № 309 ) у період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року при нарахуванні плати за частину видобутого каоліну (як цементної сировини) із застосуванням базового нормативу, визначеного в додатку №1 до Закону України №309 за ставкою 6,0 грн. та коефіцієнту 1,439, внаслідок чого встановлено завищення сплати податку до державного бюджету розмірі 543643,60 грн. та недоплату до місцевого бюджету у розмірі 356271,36 грн. за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.
На думку позивача, контролюючий орган ( відповідач) не визнає факту видобування позивачем сировини цементної, з нарахуванням позивачем плати за видобування сировини цементної та з відповідним спрямуванням позивачем плати до держаного бюджету. Каолін є різновидом глини, внаслідок чого він є і глинистою породою і сировиною цементною. Видобутий каолін, який є сировиною цементною, обліковується як видобута і реалізована сировина цементна та відповідно відображається у звітах.
Позивач зазначає, що відповідачем не враховано ту обставину, що видобування позивачем сировини цементної вимагає справляння плати за користування надрами до державного бюджету відповідно до Закону України №309. Тому позивач вважає висновок контролюючого органу про порушення Позивачем законодавства при нарахуванні та сплаті платежів за користування надрами безпідставним, а оскаржувані повідомлення - рішення такими, що не відповідають нормам права і підлягають визнанню нечинними на вищезазначених підставах.
Крім того, позивач вважає оскаржені повідомлення - рішення незаконними також через те, що відповідач, відповідно до п.п.5.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон 2181), у разі не надсилання вмотивованого рішення за скаргою платника податків, платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Позивач вважає, що правовідносини між позивачем та відповідачем повністю підпадають під зазначену норму закону
Заявою від 14.10.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просить суд прийняти постанову про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції від 16 лютого 2010 року №0000092310/0, від 24 березня 2010 року №№0000092310/1, від 17 червня 2010 року №№0000092310/2 на суму 467069 грн., у тому числі за основним платежем 356271 грн. плати за видобуток корисних копалин та за штрафними (фінансовими) санкціями.
За клопотанням позивача до участі у справі залучена у якості спеціаліста експерта Державної комісії України по запасах корисних копалин - начальник партії нерудної сировини ДП «Центрукргеологія»НАК «Надра України»Соболевська М.Ф., яку зобов’язано надати пояснення з наступних питань: «Чи є каолін вторинний різновидом глини?», «Чи використовується каолін вторинний в якості компонента при виробництві цементу?», «Чи є каолін вторинний сировиною цементною?», «Сировина цементна це окремий вид корисної копалини чи це родове поняття яке об’єднує всі копалини які використовуються у виробництві сировини цементної?», «Чи є каолін вторинний єдиною сировиною що використовується як компонент у виробництві сировини цементної?», «Чи використовують у виробництві сировини цементної інші види сировини крім каоліну вторинного?», «Яким нормативно-правовим актом визначені коди класифікації корисних копалин?», «Як класифікується каолін вторинний та сировина цементна як корисні копалини?». Спеціалістом –геологом Соболевською М.Ф. надано відповідне роз’яснення (а.с. 166-169).
В судовому засіданні представники позивача підтримали позов повністю та просили його задовольнити.
Відповідач не визнає позовні вимоги повністю, просить в позові відмовити, оскільки спір виник через безпідставне віднесення позивачем частини видобутої глини - каоліну до сировини для виготовлення цементу, застосування неправильного розміру платежів та сплату податків до державного бюджету замість проведення оплати до місцевого бюджету.
Свої заперечення відповідач мотивує тим, що позивачем протягом 2009 року на підставі поданих розрахунків проводилася сплата платежів за користування надрами у порушення п. 7 розділу 2 „Прикінцевих положень" Закону України від 03.06.08 № 309 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким запроваджено базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком № 1 до прийняття Податкового кодексу України. Відповідач вважає підтвердженням правильності своєї позиції лист Міністерства фінансів України від 21.08.08 № 31-12040-432-18/32726, відповідно до якого, такі корисні копалини, як каолін первинний, каолін вторинний, глина вогнетривка, глина тугоплавка віднесено до корисних копалин місцевого значення і, відповідно, платежі за вказані глинисті породи справляються до місцевих бюджетів. Законом України від 25.12.08 № 798-УІ „Про внесення змін до Закону України" „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( далі - Закон № 798 ) п. 8 розділу 2 Закону № 309 доповнено нормою, якою встановлено, що у 2009 році до базових нормативів, визначених у додатку № 1 до Закону № 309, які належать до абсолютних величин, застосовується коефіцієнт 1,439 та запроваджується норматив платежів за користування надрами для видобування глинистих порід у розмірі 5 відсотків до вартості таких видобутих порід, замість нормативів у абсолютних величинах.
Відповідачем пояснено, що оскільки каоліни включаються до групи „Глинисті породи", платежі за користування надрами для видобування корисних копалин повинні в 2009 році справлятися у розмірі 5 відсотків від його вартості, незалежно від напрямку використання та зараховуватися до місцевих бюджетів.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю із зазначених вище підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 20 грудня 2010 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно п. 1 ч 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Враховуючи п. 1 ч.І ст. З КАС України спір, який виник між сторонами є публічно-правовим і тому підлягає розгляду у адміністративному суді.
Тобто, до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, у яких вони вважають, що суб'єкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відкрите акціонерного товариства "Кіровоградське рудоуправління"діє на підставі Статуту, код за ЄДРПОУ –00191891, затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ "Кіровоградське рудоуправління"30.05.2007 року (а.с.69-71), зареєстрований у Головному управлінні статистики Кіровоградської області та Кіровоградській районній державній адміністрації Кіровоградської області, про що свідчать відповідні: довідка та свідоцтво (а.с.66,67).
Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено перевірку Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське рудоуправління", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства, про що складений відповідний акт від 03.02.2010р. № 36/23-10/001989 та встановлено порушення ВАТ "Кіровоградське рудоуправління" вимог законів України, зазначених у акті (а.с. 7-48).
За результатами перевірки підприємству направлені податкові повідомлення –рішення, у тому числі податкове повідомлення - рішення від 16.02.2010р. №0000092310/0 на суму 467069 грн., яке включає суми: за основним платежем 356271 грн. плати за видобуток корисних копалин та за штрафними (фінансовими) санкціями 110798 грн.(а.с. 49).
Позивачем проведено оскарження повідомлень-рішень. За наслідками розгляду скарг, позивачу відмовлено у їх задоволенні, про що винесені відповідні Рішення про результати розгляду скарги (а.с.52-59). Позивачу були надіслані податкові повідомлення - рішення Кіровоградської МДПІ від 24 березня 2010р. №0000092310/1; від 17 червня 2010р. №0000092310/2 (а.с. 50-51,107-110).
Відповідно ст.30 Кодексу України «Про надра»встановлено, що нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин", із змінами і доповненнями.
Відповідно до пункту 3 названого Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, об'єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником за відповідною інструкцією, затвердженою Мінприроди.
Пунктом 4 зазначеного Порядку визначено, що вартість видобутих корисних копалин за звітний (податковий) період обчислюється платником з урахуванням обсягу готової продукції, що перебуває на складі гірничодобувного підприємства, та більшої її величини, обрахованої за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин або за їх розрахунковою вартістю.
Податкові зобов'язання з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний період обчислюються відповідно, до пункту 14 вищевказаного Порядку за формулою залежно від застосування базових нормативів платежів - абсолютних (тобто для видобутих та погашених запасів) та відносних величин (у відсотках до вартості одиниці видобутих корисних копалин).
Відповідно до статті 6 Кодексу про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Законом України від 25 грудня 2008 року № 798-УІ "Про внесення змін до Закону України" "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що у 2009 році до визначених у додатках № 1 і 2 до цього Закону нормативів, що належать до абсолютних, застосовується коефіцієнт 1,439 та запроваджується базовий норматив платежів за користування надрами для видобування глинистих порід у розмірі 5 відсотків до вартості таких видобутих порід замість нормативів у грошовому розмірі.
Відповідно до пункту 7 розділу II "Прикінцевих положень" Закону України від 3 червня 2008 № 309 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів* України" кено базові нормативи платежів за користування надрами для видобуваннякопалин згідно з додатком № 1. Зокрема, цим додатком передбачено, що каолін, каолін вторинний, глина вогнетривка, глина тугоплавка, сировина керамзитова відносяться до корисних копалин місцевого значення.
Стаття 11 Закону України № 1251-XII від 26.06.91 р. „Про систему оподаткування" (із змінами та доповненнями ) визначає, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів ) несуть платники податків і зборів ( обов'язкових платежів ) відповідно до законів України.
Порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин визначається Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30.12.97 № 207/472/51/157 ( із змінами та доповненнями ) (далі - Інструкція).
Пунктом 2.4 вищеназваної Інструкції передбачено, що відповідальність за своєчасність та повноту сплати до бюджетів сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин несуть платники цієї плати, незалежно від наявності в їх складі філій, відділень, представництв та інших відокремлених підрозділів.
Відповідно до п. 6.3 Інструкції розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин складається за корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення.
Плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення перераховується платниками в розмірі 100 відсотків до державного бюджету за місцезнаходженням родовища корисних копалин на бюджетні рахунки, відкриті відповідно до кодів бюджетної класифікації України, за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення перераховуються платником до місцевих бюджетів за місцезнаходженням родовища корисних копалин у розмірі 100 відсотків на бюджетний рахунок, відкритий відповідно до коду бюджетної класифікації України.
Таким чином, позивач безпідставно пов'язує застосування іншого нормативу ( 6,0грн. за тонну видобутих корисних копалин) в залежності від напрямку використання видобутих корисних копалин, каоліну, а саме з використанням його у виробництві цементу, що йде всупереч із законодавчою нормою, якою встановлено розмір плати.
Закон № 309-VI не ставить в залежність об'єкт оподаткування від властивостей каоліну, а також від того, в якому напрямку можливо буде використовуватись видобута корисна копалина - каолін, в т.ч. і, можливо, в якості компонента при виготовленні цементу.
Оскільки каоліни включаються до групи „Глинисті породи", платежі за користування надрами для видобування корисних копалин повинні в 2009 році справлятися у розмірі 5 відсотків від його вартості, незалежно від напрямку використання і зараховуватись до місцевих бюджетів.
Поясненнями відповідача повністю спростовано та доведено безпідставність позовних вимог в частині застосування ставки як для сировини цементної, замість ставки для глинистих порід (в т. ч. каоліну вторинного ) з посиланням на зміст геологічного Звіту про детальну розвідку вторинних каолінів виконаний Черкаською геологорозвідувальною експедицією, спеціального дозволу на право користування надрами №459 від 28.02.1996 року, в якому не зазначено про використання каоліну для виробництва цементу (а.с. 60-64).
Визначення напрямку перерахування платежів за користування надрами, а саме: до державного або до місцевого бюджетів, залежить від виду видобутих корисних копалин, з урахуванням чого, визначення виду бюджету, до якого підлягають перерахування платежі, без проведення виїзної документальної перевірки неможливе. Відповідно до поданих ВАТ „Кіровоградське рудоуправління" звітів, товариством самостійно визначено види корисних копалин, розмір плати та, відповідно, вид бюджету, до якого спрямовуються платежі. При цьому, проведеною перевіркою встановлено розбіжності між видами корисних копалин, відображених підприємством у поданих звітах та фактично видобутими та реалізованими згідно наданих до перевірки документів, внаслідок чого за наслідками перевірки зроблені відповідні висновки.
Пункт 7 розділу II "Прикінцевих положень" Закону № 309 включає базовий норматив платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком № 1, яким передбачено, що каолін первинний, каолін вторинний, відносяться до корисних копалин місцевого значення.
Натомість необхідно враховувати, що Додаток № 1 до Закону України від 03.06.2008р. №309-УІ є невід'ємною частиною вказаного Закону, та повинен застосовуватись без будь-яких умов при визначенні об'єкта оподаткування по платі за видобуток корисних копалин, і тому не є відсилочною нормою.
Як встановлено у судових засіданнях, позивачем проводилося нарахування плати: за частину видобутого каоліну - як за каолін , за іншу частину видобутого каоліну - як за цементну сировину.
Тобто, всупереч Закону України №309 ( із змінами та доповненнями відповідно до Закону України від 25.12.08 № 798-УІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України) у період з 01.01.09 року по 30.09.09 року позивачем проводилося нарахування плати за частину видобутого каоліну ( як цементної сировини ) з застосуванням базового нормативу, визначеного у додатку № 1 до зазначеного раніше Закону за ставкою 6,0 грн. та коефіцієнту 1,439.
Водночас, за решту видобутого каоліну підприємство застосовувало, відповідно до вищезазначеного нормативного акту, базовий норматив платежів за користування надрами для видобування глинистих порід у розмірі 5% до вартості таких видобутих порід.
Застосування даної ставки є неправомірним, так як з наданих до перевірки документів (відомостей первинних документів (накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, вантажні митні декларації, посвідчення якості, звіти маркшейдера, акти переводу ) достовірно встановлено, що підприємством видобувався та реалізовувався лише каолін. Застосування ставки 6,00 грн., як до цементної сировини суперечить п. З „Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" № 264, затвердженого постановою КМУ від 26.03.08 р., так як вищезазначеним пунктом визначено, що „об'єктом справляння платежу є обсяг ( кількість ) погашених або видобутих корисних копалин", а не реалізованих корисних копалин.
У ліцензії , виданій ВАТ "Кіровоградське рудоуправління" на експлуатацію родовища корисних копалин (а.с. 62) зазначено корисну копалину: каолін для цементу, а не цементну сировину, що підтверджує позицію відповідача.
Розяснення (а.с. 166-169) та надані у судовому засіданні пояснення спеціаліста експерта Державної комісії України по запасах корисних копалин - начальника партії нерудної сировини ДП «Центрукргеологія»НАК «Надра України»Соболевської М.Ф. не підтвердили повністю позицію позивача у частині того, що видобувалась корисна копалина: сировина цементна, а пояснено, що каолін вторинний є сировиною цементною та використовується в якості компонента при виробництві цементу.
За ініціативою суду була витребувана від позивача копія звітного балансу форми 5 -гр за 2009 рік та пояснювальна записка до балансу. Позивачем не надано названий документ, пояснивши його відсутність знаходженням у сейфі, ключі від якого наявні у відсутнього через хворобу працівника. При цьому представниками позивача повідомлено, що у звіті зазначена корисна копалина: каолін вторинний.
Позивачем не подано на вимогу суду звіт про фактичний видобуток цементної сировини та його реалізацію.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що неправомірне застосування позивачем базового нормативу та невідповідність перерахування до бюджету, вплинуло на надмірну сплату суми податку до державного бюджету у розмірі 543 643,60 грн. та недоплату до місцевого бюджету у розмірі 356 271, 36 гривень. Тому суд вважає правомірними податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.02.2010 р. № 0000092310/0; від 24.03.2010 р. № 0000092310/1; від 17.06.2010 р. № 0000092310/2.
Доводи позивача в частині визнання недійсними оскаржених повідомлень - рішень спростовується наданими до суду відповідачем матеріалами щодо доведення вручення позивачу рішення ДПА у Кіровоградській області про результати розгляду повторної скарги, наданого ДПА у Кіровоградській області (а.с.150).
Як вбачається з наданого висновку ВАТ „Кіровоградським рудоуправлінням" до ДПА у Кіровоградській області подано скаргу 06.04.10 №189 на податкове повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 16.02.10 № 0000092310/0 про сплату донарахованої суми податкового зобов'язання по платі за видобуток корисних копалин в розмірі 356271,00 грн. і 110798,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та на рішення Кіровоградської МДПІ від 24.03.10 №1021/10/2300, прийнятого за розглядом первинної скарги.
Рішенням ДПА у Кіровоградській області про результати розгляду повторної скарги еід 10.06.10 №1879/10/25-037 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кіровоградської МДПІ від 16.02.10 №0000092310/0 про сплату плати за видобуток корисних копалин в сумі 356271,0грн., та застосованих штрафних санкцій у розмірі 110798 грн. та рішення Кіровоградської МДПІ від 24.03.10 №1021/10/2300, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу генерального директора ВАТ „Кіровоградське рудоуправління" без задоволення.
Рішення про результати розгляду повторної скарги направлено ВАТ „Кіровоградське рудоуправління" за адресою, зазначеною скаржником у повторній скарзі, рекомендованим листом від 10.06.10 (25006 03814576) з повідомленням про вручення поштового відправлення (25006 03814576) відповідно до фіскального чеку УАППЗ „Укрпошти" 10.06.10 та вручено підприємству, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (25006 03814576) 14.07.10 представнику підприємства за довіреністю (оператором Гавриловою) (а.с. 112-117).
Відповідно до абзацу 10 пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними та податковими адміністраціями" затвердженого наказом ДПА України від 11.12.96 №29 і зареєстровано в Мін'юсті України 18.12.96 за №723/1748, рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою –платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).
Тобто суд не вбачає порушень відповідачем порядку подання та розгляду скарг платників податків державними та податковими адміністраціями, а відтак і не вбачає порушень прав, свобод та інтересів відповідача при розгляді цих скарг.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ ” від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Позивач не надав суду безспірних доказів про наявність в діях відповідача порушень законодавства при винесенні відповідачем податкових повідомлень-рішень від 16.02.2010 р. № 0000092310/0; від 24.03.2010 р. № 0000092310/1; від 17.06.2010 р. № 0000092310/2.
А порушення позивачем порядку сплати платежів за користування надрами привели до необхідності визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 159 –163 КАС України, суд, -
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову повністю відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанову виготовлено в повному обсязі 20 грудня 2010 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько