КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року                                                             Справа № 2а-4036/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд      

в складі головуючого: судді   Петренко О.С.        

за участю секретаря: Господарікова М.О.

представників:

позивача – Турчанова О.В.                        

відповідача –Гавриленко О.М.

                       Скрипника О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонек”

до відповідача: Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2010 року № 0000432330/0, суд - ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонек" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати видане Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 року № 0000432330/0.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.09.2010 року Кіровоградською ОДПІ складено, підписано та направлено на адресу ТОВ «Сонек»акт за № 28/2330/33520384 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Сонек»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року».

За результатами проведеної перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ «Сонек»порушено п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 65 340,00 грн.

Заниження податку на прибуток, на думку працівників Кіровоградської ОДПІ, що здійснювали перевірку, було зумовлено завищенням валових витрат на загальну суму 261 358,00 грн. по операціям з контрагентом - ПП ОСОБА_4.

Так перевіркою встановлено, що  ТОВ «Сонек»відносило до складу валових витрат витрати, пов'язані з оплатою юридичних послуг, наданих ПП ОСОБА_4 При цьому, в актах виконаних робіт не зазначено конкретний перелік наданих послуг, не зазначено результат надання таких юридичних послуг, а викладені в акті перевірки факти не підтверджують зв'язок наданих ПП ОСОБА_4 юридичних послуг з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Позивачем зазначено, що в актах виконаних робіт, які підписані ТОВ «Сонек»і ПП ОСОБА_4 чітко зазначені зміст та обсяг господарської операції: розробка договорів; надання усних консультацій з питань, що виникають у повсякденній діяльності; участь у обговоренні питань у повсякденній діяльності замовника на вимогу уповноважених осіб; представництво інтересів замовника на підприємствах, органах прокуратури, МВС, ДПА України та по інших правових питанням; ведення переговорів з третіми особами по окремим питанням на вимогу замовника.

Крім того, перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 08.10.2008 року був прийнятий на роботу юридичним консультантом з окладом 1800,00 грн. Отже, всі послуги які віднесено до складу валових витрат як від приватного підприємця ОСОБА_4 належать до його функціональних обов'язків юридичного консультанта ТОВ «Сонек».

ТОВ «Сонек»не погоджуючись з таким висновком контролюючого органу зазначає, що дійсно, ОСОБА_4 є штатним працівником ТОВ «Сонек», працює на посаді юрисконсульта з 08.10.08 року та виконує роботу в обсягах, покладених на юрисконсульта відповідною посадовою інструкцією.

При необхідності отримання ТОВ «Сонек»юридичних послуг зміст та обсяг яких виходить за межі функціональних обов'язків штатного працівника, товариство отримує такі послуги у ПП ОСОБА_4 на договірній основі.

Діюче законодавство України не забороняє юридичній особі мати в штаті юридичного консультанта та одночасно отримувати юридичні послуги від цієї ж особи як у приватного підприємця, на договірній основі.

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.  

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, вважає доводи позивача такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, надав заперечення. Обгрунтувавши тим, що, відповідно до норм цивільного законодавства, договір про надання послуг являє собою документально оформлені наміри сторін про надання та оплату послуг, які складають предмет такого договору. Підтвердженням виконання сторонами договірних відносин є первинні документи, що свідчать про наявність результатів у вигляді надання послуг та передачу права вланості на такі послуги від однієї сторони договору про надання послуг до іншої. Надання юридичних послуг, зазначених в актах виконаних робіт ПП ОСОБА_4, при наявності на підприємстві юрисконсульта ОСОБА_4 є необгрунтованими, оскільки надані для перевірки документи не підтверджують зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку, тому на порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п 5.3.9 ст. 5 ЗУ "Про опордаткування прибутку підприємств" підприємством безпідставно завищено валові витрати на загальну суму 261358,00 грн.  

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

          Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

          Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України зазначено що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

          Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Частиною 1,3  статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

          Таким чином, судом встановлено, що Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція  є суб’єктом владних повноважень.

          Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою визначення валових витрат, реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 746426, довідки АА № 014897 з ЄДР підприємств та організацій України (а.с. 68,69) товариство з обмеженою відповідальністю "Сонек" зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської Ради.

На підставі направлень від 02.09.2010р. №404 та від 10.09.2010р. №428 виданих Кіровоградською ОДПІ ( а.с. 78,79), згідно із п.1 ст.111 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(зі змінами та доповненнями) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Сонек»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами проведеної виїзної документальної перевірки ТОВ "Сонек" складено акт від 22.09.2010  року №28/2330/33520384 (а.с. 88-110), який  надіслано рекомендованим листом позивачу та отримано ним 25.09.2010 року, відповідно до повідомлення про вручння (а.с. 80,81).

В зазначеному акті Кіровоградською ОДПІ зроблено висновок про порушення ТОВ «Сонек»п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 65 340,00 грн.

За результатами планової перевірки ТОВ «Сонек»виявлено наступне порушення:

Відповідно до п. 1.32 ст.1 п. 5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством завищено скориговані валові витрати на суму отриманих юридичних послуг від ПП ОСОБА_4 у розмірі 261358,00 грн., в т.ч. по періодах:

- IV квартал 2009 р. на суму 168808,00 грн.;

- І квартал 2010 р. на суму 67550,00 грн.;

- II квартал 2010 р. на суму  25000,00 грн.

          Відповідно до пункту 5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (надалі –Закону), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.   

          В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

          Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обов’язковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.     

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до норм цивільного законодавства договір про надання послуг являє собою документально оформлені наміри сторін про надання та оплату послуг, які складають предмет такого договору. Підтвердженням виконання сторонами договірних відносин є первинні документи, що свідчать про наявність результатів у вигляді наданих послуг та передачу права власності на такі послуги від однієї сторони договору про надання послуг до іншої.

Судом встановлено, що за перевіряємий період між ТОВ «Сонек»та ПП ОСОБА_5 укладені договори про надання юридичних послуг (а.с. 31-49), частиною 2 зазначених договорів передабачено, що виконавець бере на седе виконання наступних юридичних послуг:

- розробка договорів;

- надання усних консультацій з питань, що виникають у повсякденній діяльності; участь у обговоренні питань у повсякденній діяльності замовника на вимогу уповноважених замовником осіб,

- представництво інтересів замовника на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, органах Прокуратури, МВС, ДПА України та інших по правовим питанням з усіма правами наданими законодавством замовнику;

- ведення переговорів з третіми особами по окремим питанням на вимогу уповноважених замовником осіб.

По бухгалтерському обліку підприємства отримані юридичні послуги проведені наступними проводками Д-т 92 „Адміністративні витрати", К-т 685.2 «Розрахунки з іншими кредиторами»Зазначені витрати включені до складу валових витрат рядок 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 «за відповідні податкові періоди». При цьому перевіркою встановлено, що в актах виконаних робіт не зазначено конкретний перелік наданих послуг, не зазначено результат надання таких юридичних послуг. Розрахунки за отримані послуги проведені через розрахунковий рахунок. Станом на 30.06.10 сальдо розрахунків Кредитове та складає 3,6 грн.

Згідно актів виконаних робіт (а.с. 50-67) ПП ОСОБА_4 надавались такі види юридичних послуг:

- розробка договорів;

- надання усних консультацій з питань, що виникають у повсякденній діяльності; участь у обговоренні питань у повсякденній діяльності замовника на вимогу уповноважених замовником осіб,

- представництво інтересів замовника на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, органах Прокуратури, МВС, ДПА України та інших по правовим питанням з усіма правами наданими законодавством замовнику;

- ведення переговорів з третіми особами по окремим питанням на вимогу уповноважених замовником осіб.

Як вбачається з договорів про надання юридичних послуг та актів прийому-передач наданих юридичних послуг,  з них неможливо встановити, які ж саме послуги надавались ПП ОСОБА_5   та в якому обсязі.

Тому надання вищевказаних юридичних послуг ПП ОСОБА_4 при наявності на підприємстві юрисконсульта ОСОБА_4 є необґрунтованим.

Крім того, перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 згідно наказу  ТОВ «Сонек»№267 від 08.10.08 р. «про прийняття на роботу»(а.с. 87) був прийнятий на посаду юридичним консультантом з окладом згідно штатного розкладу, а саме 1800,00 грн. (підстава - заява ОСОБА_4 від 08.10.08р).

Відповідно до посадової інструкції юрисконсульта (а.с. 30), до завдань та обов’язків ОСОБА_4 віднесено:

-здійснення методичного керівництва роботою на підприємстві;

-контроль своєчсністю подання довідок,розрахунків та ін.;

-ведення довідково-інформаційної роботи з питань законодавства;

-провадження роботи з правової пропаганди, ознайомлення посадових осіб підприємства з нормативними актами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві.

Отже, з наданих суду доказів, не можливо розмежувати послуги, які віднесено до складу валових витрат як від приватного підприємця ОСОБА_5 та функціональних обов’язків  ОСОБА_5 як юридичного консультанта ТОВ «Сонек».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як  компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 1.32 ст.1 вищевказаного Закону «господарська діяльність –будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою».

Оскільки надані для перевірки документи не підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку, тому на порушення п. 1.32 ст.1 п. 5.1, пп.5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством безпідставно завищено валові витрати на загальну суму 261358,00 грн.

          В свою чергу факт безпосереднього зв’язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

          Як вбачається з акту перевірки, вищезазначені договори про надання юридичних послуг та акти прийому-передачі наданих юридичних послуг не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій –конкретних видів послуг, внаслідок чого неможливо достовірно визначити перелік наданих послуг, їх об’єм, вартість та зв'язок з господарською діяльністю підприємства.  

          З наданих позивачем до суду документів не вбачається, які саме роботи та послуги були надані, не доведено економічної доцільності витрат на зазначені послуги, зокрема їх вплив на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому. З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування.

Доводи представника позивача про те, що надані контрагентом послуги безпосередньо впливають на результати діяльності підприємства є бездоказовими та ґрунтуються на узагальнюючих припущеннях, які не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

В даному випадку, позивач не зміг довести правомірність звернення до суду з позовними вимогами, а тому за таких обставин суд приходить до висновку, що Кіровоградською ОДПІ було правомірно нараховано штрафні санкції в сумі 88 537,00 грн.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об’єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 86, 159 –163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову –відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                            О.С. Петренко