Справа № 2-а-7514/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
30 грудня 2010 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Левченко Т.А., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення , зобов’язання здійснювати дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що є інвалідом ІІ групи І категорії постраждалим від Чорнобильської катастрофи. Він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Однак відповідачем вказана одноразова допомога на оздоровлення виплачена йому в розмірі меншому ніж передбачено вказаним Законом. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають діючому законодавству, а тому просить визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови йому у здійсненні перерахунку та виплати щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги; стягнути з управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на його користь недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік, зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради виплачувати йому щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі не нижче 5 мінімальних заробітних плат у майбутньому до внесення відповідних змін у законодавстві.
З наданих позивачем письмових доказів та повідомлених ним та відповідачем обставин вбачається, що позивач є інвалідом ІІ групи І категорії, що настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи . Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради нараховує і виплачує позивачу щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду ІІ групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України у 2010 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Зазначене положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» неконституційним не визнано та діяло на протязі 2010 року, а тому в липні 2010 року управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Конституцією України передбачено (ч. 2 ст. 95), що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, - будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про державний бюджет України.
Отже, суд вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України, а також враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» фактично змінені положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , які діяли у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України».
З огляду на викладене, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, передбаченому законом, який діяв на час призначення і виплати вищезазначеної грошової допомоги. Крім того є безпідставною вимога позивача по зобов’язання відповідача виплачувати йому щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі не нижче 5 мінімальних заробітних плат у майбутньому до внесення відповідних змін у законодавстві, так як захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб на майбутнє адміністративним судочинством не передбачено.
Керуючись ст. ст. 6,54,19,75,95,124,147,152 Конституції України, ст. 23 Бюджетного Кодексу України , ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 , ст. ст. 2, 7-9, 11, 69-71, 183-2 КАС України , суд
П О С ТА Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, зобов’язання здійснювати дії відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.А.Левченко