ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3193/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
з участю прокурора Ревухи І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Луцького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених коштів по безробіттю,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Луцького району в інтересах держави в особі Луцького районного центру зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених коштів по безробіттю.
Даний позов мотивовано тим, що прокуратурою Луцького району проведено перевірку додержання вимог Закону України «Про зайнятість населення» в частині надання статусу безробітним громадянам, які зареєстровані на території Луцького району та виплати їм допомоги по безробіттю.
На підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення йому було надано статус безробітного та відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» призначена виплата допомоги по безробіттю. Для отримання статусу безробітного 11.05.2007 року ОСОБА_1 подала заяву щодо надання їй статусу безробітної, в якій зазначив, що на той час вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності.
20.08.2010 року заступником начальника відділу взаємодії з роботодавцями Луцького районного центру зайнятості ОСОБА_2 виявлено, що ОСОБА_1 з 20.04.2006 року зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 20.08.2010 року.
У п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зазначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Тобто, відповідач, будучи зареєстрованим як суб’єкт підприємницької діяльності втратив право на статус безробітного та отримання допомоги по безробіттю, а тому допомога по безробіттю в розмірі 1132,48 грн. отримана нею незаконно.
Директором Луцького районного центру зайнятості було прийнято рішення про повернення коштів відповідачем, однак ОСОБА_1 в добровільному порядку кошти не повернула. Просить стягнути з відповідача в користь Луцького районного центру зайнятості кошти в розмірі 1132,48 грн., які отримані обманним шляхом.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримала із підстав, у ньому викладених.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.
Відповідач в судове засідання не з’явилась, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлена.
Суд постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності представника позивача та відповідача.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов є підставним та підлягає до повного задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст.17 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на: спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство". Пунктом «е» вищезгаданої статті також визначено, що також в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
В судовому засіданні встановлено, що згідно персональної картки обліку ОСОБА_1 з 11.05.2007 року було надано статус безробітного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 20.04.2006 року зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, що також підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.11.2010 року.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 будучи зареєстрованою як суб’єкт підприємницької діяльності, безпідставно отримала допомогу по безробіттю в сумі 1132,48 грн., яка на сьогоднішній день не сплачена, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Закону України «Про зайнятість населення», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Луцького районного центу зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 1132 (одну тисячу сто тридцять дві) гривні 48 копійок безпідставно виплачених в якості допомоги по безробіттю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 29 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк