ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3109/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
з участю прокурора Ревухи І.В.,
з участю представника позивача Пальчика О.І.,
з участю представника відповідача Сторожука А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі Луцького міського центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Луцька в інтересах держави в особі Луцького міського центру зайнятості і звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Даний позов мотивовано тим, що 06.07.2010 року начальником інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Волинського обласного центру зайнятості, на підставі наказу обласного центру зайнятості від 25.06.2010 року № 151, проведено позапланову перевірку додержання законодавства про зайнятість населення на ТзОВ «М.Ж.К.».
В ході перевірки виявлено, що відповідно до п. 1.2 наказу від 17.02.2009 року № 18-ос «Про прийняття на роботу» громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 17.02.2009 року прийнято у ТзОВ «М.Ж.К.» на посаду слюсаря-сантехніка 5 розряду без дозволу на працевлаштування.
09.11.2009 року Управлінням у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Волинській області гр. ОСОБА_4 видано тимчасову посвідку на постійне проживання (серія ВЛ № 3723). Це свідчить про те, що відповідач з 17.02.2009 року по 08.11.2009 року використовував працю гр.. Російської Федерації ОСОБА_4 без дозволу на працевлаштування, чим порушено вимоги п. 2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення», якою передбачено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців, порядок видачі якого визначається КМУ.
Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» та п. 14 «Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні», у разі використання праці іноземців без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Рішенням від 06.07.2010 року № 5 про накладення штрафної санкції за порушення Закону України «Про зайнятість населення» на відповідача накладено штраф у розмірі 14880 грн. та зобов’язано його у місячний термін сплатити. Станом на 25.10.2010 року кошти на адресу центру зайнятості не надходили. Просить позов задовольнити та стягнути з ТзОВ «М.Ж.К.» 14880 грн. штрафу.
Прокурор Ревуха І.В. в судовому засіданні позов підтримала із підстав у ньому викладених.
Представник позивача Пальчика О.І. в судовому засіданні позов підтримав із підстав у ньому викладених. Просить його задовольнити.
Представник відповідача Сторожук А.Ф. в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що на даний час не відомий порядок обчислення та нарахування штрафних санкцій в розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат (на час порушення), яка саме заробітна плата береться, чи на час вчинення правопорушення чи на час винесення рішення, виявлення правопорушення. Вважає дане рішення про накладення штрафних санкцій незаконним та таким, що прийнято безпідставно, а також вказаними діями інспекції порушується право на мирне володіння своїм майном, передбачене ст. 1 протоколу 1 Європейської конвенції прав людини. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов є підставним та підлягає до повного задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст. 17 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на: спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
У відповідності до п.п. «д» п. 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 року № 47, інспекція здійснює заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.
Згідно п. «ф» ч. 4 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24 червня 1991 року № 47, державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності законодавства про зайнятість населення. Вживає заходів до запобігання незаконному використанню робочої сили.
Згідно п.п. «г» п. 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 ст. 8 даного Закону порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 ст. 8 Закону визначено, що у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
В судовому засіданні встановлено, що Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення 06 липня 200 року проведено планову перевірку ТзОВ «М.Ж.К.» щодо додержання законодавства про зайнятість населення, за наслідками якої складено акт № 9.
Актом перевірки зафіксовано використання з 17.02.2009 року по 08.11.2009 року праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 без дозволу на працевлаштування уповноваженого органу, чим порушено вимоги п. 2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення».
З актом перевірки та рішенням про застосування штрафних санкцій директор ТзОВ «М.Ж.К.».
За наслідками перевірки, на підставі акту, начальником Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення винесено рішення № 5 від 06 липня 20140 року, яким на підставі ст. 8 п. 2 Закону України «Про зайнятість населення» до ТзОВ «М.Ж.К.» застосовано штрафні санкції в розмірі 20 мінімальних зарплат у сумі 14880 гривень (744 грн. (мінімальна заробітна плата) х 20 х 1 = 14880 грн.) за працевлаштування іноземця без відповідного дозволу не це уповноваженого органу.
За порушення вимог п. 2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення було винесено припис № 7 від 06.07.2010 року та зобов’язано відповідача сплатити штраф у місячний строк після отримання рішення про накладення штрафної санкції.
Вказаний штраф в добровільному порядку на момент розгляду справи не сплачений. Рішення про накладення штрафу у встановленому порядку оскаржувалось до Державного центру зайнятості, однак було визнано законним та на даний час є чинним.
Аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази суд вважає, що факт працевлаштування іноземця без відповідного дозволу на ТзОВ «М.Ж.К.» є доведеним, санкція за вказане порушення застосована позивачем правомірно.
Рішення № 5 від 06.07.2010 року про накладення штрафних санкцій на відповідача винесено уповноваженим на те органом та в розмірах, визначених ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення», а тому застосована сума санкції підлягає стягненню із ТзОВ «М.Ж.К.» у користь Луцького міського центру зайнятості, оскільки відповідач зареєстрований у відповідному центрі зайнятості.
Інші твердження представника відповідача не спростовують правильності прийнятого позивачем рішення.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України “ Про зайнятість населення ”, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Ж.К." в користь Луцького міського центру зайнятості 14880 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень штрафних санкцій, застосованих згідно рішення № 5 від 06 липня 2010 року за порушення ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 28 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк